Продав старий телефон на OLX — плати податки? Як уряд хоче оподаткувати доходи інтернет-продавців, курʼєрів і таксистів

Це може статися тому, що уряд хоче оподатковувати доходи громадян, отримані на цифрових платформах, і 30 квітня подав до Верховної Ради відповідний законопроєкт. Нині його розглядає фінансово-податковий комітет парламенту.

У минулому багато говорили, що податкова політика має бути передбачуваною — аж до того, щоб уряд гарантував, що протягом, наприклад, п’яти років не робитиме податкових нововведень. Але це — лише побажання. В реальності ж уряд нині полює за можливостями зібрати більше податків, виправдовуючи це необхідністю поповнювати високодефіцитний бюджет, що його «з’їдає» повномасштабна війна.

Нині черга дійшла до користувачів цифрових платформ — це й OLX, і Prom, і Rozetka, і Facebook Marketplace, і ЛУН, і Kabanchik, і Glovo, і Uber, і Bolt, і Uklon, і OnlyFans, й інші подібні. Заробляти бодай якісь суми на цих платформах і не сплачувати податки скоро, ймовірно, стане неможливим.

Підтримати

Людина, яка продає власні навушники на OLX — не те саме, що водій сервісу Bolt чи кур’єр Glovo, але урядовий законопроєкт бачить лише цифрові платформи та заробітки на них, не роблячи розрізнень.

«Ініціатива уряду є логічним та необхідним кроком у напрямку гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами. Прийняття цього законопроєкту дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією, що підвищить податкову прозорість та дозволить збільшити надходження до державного бюджету», — пояснюють у Європейській Бізнес Асоціації.

«Міжнародний валютний фонд тисне, щоб було прийнято цей законопроєкт, бо подібні регуляції вже запроваджені в Європейському Союзі», — говорить Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine.

Відтак, якщо ви отримуєте бодай якісь доходи через цифрові платформи — скоро вони стануть меншими через сплату податків. З іншого боку, це можливість легалізувати свою професійну діяльність. 

Що передбачає законопроєкт

Насправді в Україні існує достатньо податкових форматів, щоб збирати податки з громадян, які заробляють гроші в різний спосіб — необов’язково це мусить бути класичне працевлаштування в роботодавця з трудовою книжкою. Так, можна працювати та сплачувати податки як фізична особа, як самозайнята особа, як фізична особа-підприємець.

І ці формати могли застосувати й до доходів, отриманих на цифрових платформах. Але уряд вважає, що занадто багато громадян гроші на цифрових платформах заробляють, однак ніяк це не реєструють і податків не сплачують. А тому є потреба в окремому законопроєкті, який обмежить можливість заробляти через цифрові платформи й не платити податки.

Нинішній законопроєкт зобов’язує громадян, які надають в оренду нерухоме майно, транспортні засоби чи особисті послуги, чи здійснюють продаж товарів через цифрові платформи, виконувати податкові норми. А саме — пільгове оподаткування на рівні 5% від доходу та 5% військового збору. Але якщо обсяг доходу перевищує 834 мінімальні зарплати (тобто понад 6,6 мільйона гривень) — тоді ставка оподаткування 18% плюс 5% військового збору.

Для отримання доходів від цифрової платформи слід відкрити спеціальний рахунок у банку, до якого підписати спеціальний договір, який надає ДПС допуск до даних цього рахунку, фактично розкриваючи банківську таємницю. Та якщо громадянин отримує не більше 2 000 євро річного доходу на цифровій платформі та здійснює менш як три продажі товарів чи послуг на рік — спеціальний банківський рахунок не вимагається.

А ще треба мати 18 років, не використовувати найману працю та не продавати підакцизні товари — наприклад, алкоголь чи тютюн.

Тепер — про обов’язки цифрових платформ. Законопроєкт не вказує, які конкретно платформи він має на увазі, але зазначає, що йдеться і про зареєстровані в Україні, і про закордонні. А тому, теоретично, під його дію може потрапити будь-яка з сотень цифрових платформ, котрі в сьогоднішньому інтернеті дозволяють щось заробляти.

Це можуть бути не лише популярні OLX чи Glovo, але й платформа Medium, Patreon чи соціальна мережа Х, де теж можна заробляти — наприклад, публікуючи відео, аудіо чи тексти.

Втім, у реальності спроможності ДПС є обмеженими. «Податкова не буде бігати за маленькими мишами — вона буде звертати увагу на приблизно 20 основних платформ», — говорить Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи.

В разі прийняття законопроєкту, цифрові платформи отримують статус податкових агентів. Це означає, що вони муситимуть сплачувати податки за тих українських громадян, які на цих платформах заробляють. Податки автоматично відраховуватимуться з доходів громадян. Крім стягнення податків, платформи матимуть подавати річні звіти про доходи своїх користувачів до ДПС.

«Це означає нульовий адміністративний тягар для партнерів — їм не потрібно буде самостійно заповнювати декларації чи турбуватися про розрахунки. Єдина вимога — відкриття спеціального банківського рахунку для забезпечення прозорості. Для водіїв та кур'єрів Bolt це означає, що вони отримуватимуть свої виплати вже з врахованими податками, без зайвих клопотів», — говорить про переваги законопроєкту Юлія Маліч, керівниця публічної політики компанії Bolt.

І хоч великі цифрові платформи, що є в Україні, вітають даний крок, але насправді на них падає досить великий тягар: організувати контроль над продавцями товарів та послуг, сплачувати за них податки та вести звітність. Це потребуватиме додаткового персоналу, програмного забезпечення, адміністративних витрат.

«Готовність у всіх платформ є різною. Зміни завжди мають свої проблемні місця. Разом з тим, це необхідний етап розвитку цифрової економіки, і ми переконані, що запропоновані нашою Асоціацією доопрацювання, як-от поступова імплементація, адаптаційний період та відтермінування штрафних санкцій, дозволять ринку підготуватися», — кажуть в ЄБА.

Саме на цифрові платформи законопроєкт покладає відповідальність та штрафні санкції за невиконання норм. Так, якщо оператор платформи не подасть заяву про взяття його на податковий облік — це штраф 160 тисяч гривень. Якщо платформа не подала в ДПС щорічний звіт про доходи продавців — то штраф уже 800 тисяч гривень. Внесення неповних чи неправильних даних у звітність — штраф у розмірі 4 тисячі гривень за кожного продавця, в декларуванні доходів якого є помилка. За навмисне невнесення інформації про продавця оператор платформи заплатить штраф у 5% від річного доходу цього продавця, але максимум — 800 тисяч гривень.

Якщо платформа зареєстрована в Україні чи має тут офіс — можна не сумніватися, що вона буде виконувати всі норми законодавства і сплачуватиме податки з доходів своїх користувачів/продавців. Для закордонних платформ урядовий документ передбачає, що в разі коли вони напряму не нададуть дані про доходи продавців товарів та послуг до української ДПС, то ДПС дізнається про них через міжнародну угоду DPI, яка передбачає обмін такими даними. Нині до угоди залучені 29 країн, переважно з Євросоюзу. Прийняття законопроєкту про цифрові платформи дозволить і Україні стати підписантом угоди.

США в угоді немає. Тож не до кінця зрозуміло: якщо людина заробляє в соцмережі X, то в який спосіб ДПС дізнається про ці доходи? Так само незрозуміло, чи сплачуватиме мережа Х податки за такого користувача і чи не стане, зрештою, сам користувач у всьому винен в очах ДПС.

Якщо законопроєкт буде прийнято, а це дуже ймовірно, то цифрові платформи почнуть фіксувати дані про доходи українських громадян, починаючи з  1 січня 2026 року. А вже в січні 2027-го ДПС ці дані отримає — за результатами 2026 року.

Втім, для тих, хто заробляє на цифрових платформах, існує ризик, що окремі платформи, котрі хотітимуть продемонструвати ДПС, якими сумлінними вони є, можуть поділитися даними про доходи громадян і за попередні періоди. Так уже зробила платформа «дорослого контенту» OnlyFans.

«ДПС вже взялася за перевірки тих, хто веде сіру підприємницьку діяльність і продає товари через Facebook чи Instagram», — розповідає економіст Володимир Дубровський.

«Податкова має боротися за реальними порушниками законодавства, а не бігати за якоюсь Instagram-блогеркою, яка продає свою сукню. Треба боротися з сірими схемами, які приносять збитки на мільярди», — вважає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку мережі АНТС.

Переваги, недоліки, підводне каміння

За підрахунками фінансово-податкового комітету Ради, державний бюджет у разі прийняття законопроєкту додатково отримає близько 10 мільярдів гривень щороку. Це досить несуттєва сума — всього 0,4% доходів держбюджету у 2025 році.

«Приблизно 300-400 тисяч людей працюють без оформлення і мають платити 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору, а так платитимуть 5% + 5%. Тому для цих людей це позитивна зміна», — говорить економіст Олег Гетман.

«Таксист без великої платформи вже не зможе працювати, йому нікуди більше піти, хіба як стояти з авто під вокзалом і так ловити клієнтів», — додає він.

Відповідно, якщо всі таксисти та кур’єри муситимуть відтепер платити 10% податків від своїх доходів, то чи не виросте рівно на стільки ж вартість їхніх послуг? Це цілком імовірно, але є нюанси. «Повністю 10% на споживача не перекладатиметься — ціна зросте лише на кілька відсотків. Решту видатків візьмуть на себе самі водії з кур’єрами та платформи», — прогнозує Олег Гетман.

Ще одне резонне запитання: а чи взагалі на часі такий законопроєкт? Триває повномасштабна війна, чимало громадян мусять якось виживати, перебувають у постійному пошуку додаткових доходів. Споживчі ціни зростають цього року аж на 14,6%. Чи не краще було б відкласти подібну податкову новацію на повоєнний період?

«Якби можливо було нічого не чіпати, щоб не збільшувати соціальну напругу, то я був би саме за такий варіант, — зазначає економіст Володимир Дубровський. — Але МВФ такого не розуміє. Якби не МВФ, то можна було би законопроєкт і відкласти. Та й наш Мінфін, обскубуючи гуся, отримує максимум вереску та мінімум пір’я».

Сама ідея обкладати податками цифрові платформи народилася в Євросоюзі. Попередній склад Єврокомісії боровся з монопольним становищем Google, з податковою непрозорістю Apple — а відтак у 2021 році народилася спеціальна директива про податки, отримані на цифрових платформах. Власне, саме ця директива породила український законопроєкт.

Та він, на думку Володимира Дубровського, має помітні вади. Так, продаж особистих речей — наприклад, через платформу OLX — не має підпадати під дію законопроєкту, бо це не підприємницька діяльність. 

«Якщо мама продає використаний візочок своєї дитини через цифрову платформу, то це не прибуток, адже вона продає його за ціною, меншою за ціну купівлі. Так, документ вказує, що коли продажі не більше 2 000 євро за рік і не частіше трьох разів на рік, то немає чого хвилюватися. Однак якщо в сім’ї троє дітей — точно буде понад три продажі на рік», — говорить Дубровський.

«В законопроєкті потрібно передбачити мінімум — 2 000 євро на рік — який взагалі не повинен цікавити ДПС», — вважає Олег Гетман з Економічної експертної платформи.

Якщо законопроєкт про податки на доходи громадян від цифрових платформ має на меті детінізацію, то в окремих сегментах вона може відбутися, в інших — ні. «Є ризик, що люди відтепер часто будуть переходити в розрахунках на особисте перерахування коштів», — говорить економіст Ілля Несходовський.

Але в детінізації є й світла сторона: той, хто заробляє на цифрових платформах, в разі легалізації може залучати кредити й не матиме жодних проблем із фінансовим моніторингом будь-якого банку.

Актуальність прийняття законопроєкту доволі сумнівна, адже в Україні й так діє масштабне податкове законодавство, якого вистачає на всі випадки, вважає Юрій Гаврилечко, економічний експерт та кандидат наук з державного управління. «Якщо податкова підозрює когось в недоброчесній діяльності — хай іде до суду й доводить, що громадянин займається підприємницькою діяльністю. У нас законна діяльність і так вся оподатковується», — зазначає він.

«За визначенням FATF, будь-яка разова транзакція менша за 400 000 доларів взагалі не повинна розглядатися як сумнівна», — додає Юрій Гаврилечко.

Втім, коли уряд хоче зібрати більше податків, а його в цьому підтримує парламент — громадянам залишається сподіватися принаймні на комфортний механізм сплати податків. Урядовий законопроєкт це ніби й передбачає. Але, як ми бачимо, диявол ховається в деталях.