Долар під каблуком Трампа. Як контроль над Федеральним резервом США вдарить по американській валюті та по гривні

«Трамп хоче контролювати все. В Америці залишилося дуже небагато установ, які непідконтрольні Трампу, одна з них — Федеральна резервна система, — говорить Тарас Козак, президент інвестиційної групи «Універ». — Кожен уряд хотів би контролювати друкарський верстат, у кожній країні. Тому що коли не вистачає грошей, а грошей завжди не вистачає в бюджеті, — ти можеш мати стільки грошей, скільки тобі потрібно. Тим більше, що гроші отримуєш уже зараз, а негатив, який вони принесуть, — наприклад, інфляцію, — ти отримуєш через якийсь час, тобто через три місяці, пів року, рік».

Як Трамп бере Федеральний резерв під свою владу

25 серпня Дональд Трамп оприлюднив свій лист про звільнення Лізи Кук, членкині ради директорів Федерального резерву, зазначивши, що це рішення набирає чинності негайно. «Закон про Федеральний резерв зазначає, що вас може бути звільнено за моїм рішенням у разі наявності обґрунтованої причини», — заявив американський президент.

Такою причиною Трамп назвав повідомлення від Білла Пульте, лояльного до нього очільника Федеральної агенції з фінансування житла. Пульте стверджує, що Кук у 2021 році надала неправдиві дані до банку, намагаючись отримати кращі умови іпотеки. Так, вона зазначила, що одразу два будинки — у Мічигані та Джорджії — будуть її основним місцем проживання. У США іпотечний кредит для придбання будинку, де людина планує проживати, а не здавати його в оренду, зазвичай дешевший.

Пізніше Пульте додав, що Кук того ж 2021-го отримала 15-річну іпотеку на будинок у Массачусетсі, підписавши документи про те, що це її вторинне місце проживання, хоча пізніше виявилося, що вона здала цей будинок в оренду. На той  момент Кук ще не працювала в Федрезерві, куди її номінував попередній президент Джо Байден у 2022-му, а працювати на посаді там вона має до 2038 року.

Закон про Федеральний резерв від 1913 року справді вказує, що за наявності обґрунтованої причини президент має право звільнити члена ради директорів цієї установи, але закон не деталізує, що ж конкретно може вважатися обґрунтованою причиною. Юристи вважають, що це можуть бути злочин, хабарництво чи неналежне виконання обов’язків.

«Щонайменше, треба вважати, що “обґрунтована причина” — це виявлення якихось суттєвих порушень, а не просто обвинувачення», — зазначає юрист Марк Зейд, який регулярно захищає федеральних службовців у судових справах. 4 вересня Міністерство юстиції відкрило кримінальну справу за фактом можливих маніпуляцій фактами для отримання дешевшої іпотеки Лізою Кук.

Вона, своєю чергою, відмовляється виконувати рішення Трампа про своє звільнення. У своїй публічній заяві Ліза Кук зазначила: «Президент Трамп намагається мене звільнити через “обґрунтовану причину”, але, відповідно до законодавства, жодної обґрунтованої причини в даному разі не існує, а він не має повноважень приймати такі рішення. Я продовжу виконувати свої обов’язки, щоб допомогти американській економіці, як я це й робила з 2022 року».

Кук — перша афроамериканська жінка в керівництві Федерального резерву. Вона зростала та світоглядно формувалася в межах руху за громадянські права та расову рівність. Перш ніж стати економісткою, вивчала філософію — не лише в Америці, але й Британії та Сенегалі. У цій африканській країні вона й зацікавилася економікою, здобувши згодом профільну освіту в Каліфорнійському університеті. На початку 1990-х виявляла інтерес до пострадянського регіону. Згодом стала професоркою економіки та міжнародних відносин у Мічиганському університеті.

Реагуючи на рішення Трампа, Ліза Кук найняла зіркового адвоката — її інтереси захищатиме Еббі Лоуелл, який раніше був захисником Трампового зятя Джареда Кушнера та сина експрезидента Байдена Хантера. 28 серпня Ліза Кук подала позов проти Трампа та його рішення звільнити її до федерального районного суду у Вашингтоні. Представники Федерального резерву попросили суд прийняти рішення якомога швидше, щоб прояснити статус Кук до 16-17 вересня, коли центральний банк голосуватиме за відсоткові ставки, а Кук у цьому має брати участь.

Справа має всі шанси дійти аж до Верховного суду США, який нині регулярно розглядає справи щодо звільнень федеральних службовців рішеннями Дональда Трампа. У травні Верховний суд у своєму визначенні підтвердив повноваження Трампа звільняти очільників державних органів, але зауважив, що така практика не має стосуватися Федерального резерву.

Федеральний резерв США з 1951 року має незалежність від федерального уряду, а тому до сьогодні працював, не маючи прямих втручань у свою роботу від президентів чи міністрів. Але Трамп вирішив змінити це.

Рада директорів Федрезерву складається з 7 осіб, включаючи голову — зараз це Джером Пауелл, якого Трамп якось публічно обізвав «впертим мулом» за те, що той не хоче знижувати ставки центрального банку, щоб тим самим зменшити вартість обслуговування державного боргу для уряду. Трамп наразі змагається за те, щоб фактично контролювати чотирьох із семи членів ради директорів.

Двох із них — Крістофера Уоллера та Мішель Боуман — Трамп номінував ще під час свого першого президентського терміну. Вже цього року неочікувано подала у відставку членкиня ради директорів Адріана Куглер — замість неї Трамп хоче бачити лояльного до себе економіста Стівена Мірана. Отже, це вже три голоси з семи. Тепер же, якщо Трампу вдасться замінити Лізу Кук на когось більш лояльного, він матиме вже чотири голоси — тобто більшість у раді директорів Федерального резерву.

Щоправда, і тут не все так просто. За відсоткові ставки, які задають пульс усій американській економіці через визначення вартості кредитів у системі, у Федеральному резерві голосують не лише 7 членів ради директорів, а й 5 із 12 президентів регіональних представництв ФРС, які регулярно проходять ротацію. Але ці президенти зазвичай голосують так, як більшість у раді директорів — бо в іншому разі, більшість ради директорів може їх просто звільнити за нелояльність.

Ускладнює всю цю ситуацію ще й той факт, що терміни повноважень очільника Федерального резерву Джерома Пауелла закінчуються в травні 2026 року, а замість нього Трамп зможе поставити свою людину. Тому все має такий вигляд, що фактичний контроль Трампа над американським центробанком — це лише питання часу.

Яким буде американський долар у світі трампівських уявлень про економіку

«Намагаючись встановити контроль над ФРС, Трамп хоче змусити центральний банк активніше знижувати процентні ставки. Президент переконаний, що нижчі ставки підштовхнуть економічне зростання в США. Крім того, він сподівається, що завдяки нижчим ставкам знизяться дохідності скарбничих облігацій США, а це, своєю чергою, дозволить федеральному уряду знизити витрати на обслуговування боргу», — говорить Олександр Мартиненко, аналітик інвестиційної групи ICU.

Наразі ставки Федерального резерву — від яких залежить і вартість обслуговування державного боргу, і вартість іпотечних та інших кредитів — з грудня минулого року перебувають на рівні 4,25-4,5%. Дональд Трамп заявляв, що вони мають бути аж на 3% нижчими, і за кожної нагоди вимагав від очільника центробанку Джерома Пауелла саме це й зробити.

Так, 26 серпня Трамп зазначив: «Щойно ми матимемо більшість [у Федеральному резерві], ціни на житло різко зміняться, це буде чудово. Ми трохи знизимо ставки за кредитами, а коли ми це зробимо — це буде величезна різниця порівняно з тим, що ми маємо зараз».

«Президент Трамп на багато речей у цьому світі має свій унікальний погляд, і, зокрема, він вважає, що його бачення монетарної політики має бути реалізовано в реальності, — говорить Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. — Також є найбільш очевидне пояснення дій Трампа щодо Федрезерву, а саме те, що пересічні американці люблять низькі відсоткові ставки, і тому рейтинг Трампа зросте, якщо він змусить центробанк США знизити ключові ставки у фінансовій системі».

Нещодавнє опитування Університету Квінніпека засвідчило, що рейтинг Дональда Трампа нині складає лише 37% — рівно стільки американців підтримують його дії. Водночас це найнижчий показник другого президентського терміну Трампа. Вочевидь, він цим незадоволений, а тому вдається до радикальних дій — таких як тиск на Федеральний резерв.

Очільник Федрезерву Джером Пауелл, можливо, і знизив би відсоткові ставки вже, але протягом цього року він був доволі сильно наляканий впливом митних тарифів, що їх адміністрація Трампа почала запроваджувати проти різних країн. Ці мита рано чи пізно, на думку Пауелла, призведуть до зростання інфляції в американській економіці, а тому він не поспішав знижувати ставки, адже чим вищі ставки — тим дорожчим є долар, тим більша його купівельна спроможність, а відтак і нижча інфляція.

Втім, нещодавно Пауелл змінив свою думку. В липні Бюро статистики ринку праці оприлюднило звіт, де наводилися дані про уповільнення процесів найму нових працівників в американській економіці. Це серйозний сигнал, який може свідчити про економічне уповільнення. Трамп, реагуючи на це, звільнив очільницю цього бюро Еріку МакЕнтарфер, стверджуючи, що її дані неправдиві.

Але правдивими дані здалися Пауеллу, тому він, виступаючи із промовою в середині серпня, натякнув, що таки налаштований знижувати ставки Федерального резерву — переважно для того, щоб розігріти американську економіку дешевшими кредитами, аби вона знову почала створювати достатню кількість нових робочих місць. Найімовірніше, 17 вересня нинішні ставки буде знижено на 0,25%, але Трампу цього явно замало. 

Якщо Федеральний резерв піддасться тиску Трампа і ставки помітно знизять, це, найімовірніше, призведе до зростання інфляції з нинішнього рівня 2,7%, адже нові потоки доларової маси буде спрямовано на споживчі ринки, задираючи на них ціни. Відтак, результатом намірів Трампа може стати не створення стимулів для економічного зростання, а розгул інфляції.

Блейк Гвінн, аналітик інвесткомпанії RBC Capital Markets, так це коментує: «Ми підійшли дуже близько до моменту повної зміни парадигми, де президент почне фактично встановлювати параметри монетарної політики. Ринки почнуть серйозно розглядати довготермінові наслідки зростання інфляційних очікувань та майбутню волатильність».

Весь світ уважно стежить за боротьбою Дональда Трампа за вплив на Федеральний резерв, адже це має прямі наслідки для вартості американського долара. Судячи з дій Трампа, він воліє бачити дешевий долар — тоді імпортні товари для пересічних американців стануть задорогими й вони зосередяться на купівлі саме американських товарів. З іншого боку, американські товари в разі здешевлення долара стануть доступнішими для міжнародних ринків.

Так, саме ця логіка прослідковувалась і в рішенні Трампа запровадити митні тарифи проти іноземних товарів, після чого долар різко девальвував стосовно євро. Якщо на початку року курс був 1,03 долари за євро, то нині — 1,17 долара.

«Трамп неодноразово виступав за послаблення американської валюти, що допомогло би посилити конкурентоспроможність американських товарів на світових ринках. Зниження ставок ФРС може послабити привабливість боргових паперів США, а відтак спричинити здешевшання долара відносно інших провідних валют світу», — вважає Олександр Мартиненко, аналітик ICU.

Якщо долар продовжить девальвувати стосовно євро, разом із ним стосовно євро дешевшатиме й гривня, адже її курс до європейської валюти розраховується Нацбанком через курс долара. «Курс гривні підтримується інтервенціями Нацбанку в орієнтирі до долара США. Тому в цьому році долар, слабший до євро, призвів до більш дорого євро щодо гривні. З врахуванням того, що Європа є найбільшим торговим партнером України, то підвищення вартості імпортних товарів з Європи у гривневому еквіваленті є досить відчутним негативним чинником для всіх українців», — говорить Дмитро Чурін з Eavex Capital.

«Адміністрація президента США намагається впливати на всі економічні процеси, але курс долара США, як вільноконвертованої світової валюти, визначається ринковими механізмами, які в довгостроковій перспективі неможливо ігнорувати. Курс долара буде коливатися в досить широкому діапазоні в найближчі три роки, бо ринок активно реагує на непередбачувані політичні події», — додає він.

Втім, Європа може діяти у відповідь. Наприклад, якщо почнеться черговий раунд девальвації долара, то Європейський центральний банк може теж почати політику здешевшання євро — турбуючись про привабливість європейського експорту. «Адже у девальвації долара не зацікавлені інші провідні країни-експортери, насамперед ЄС, який може, своєю чергою, відновити зниження ставок», — говорить щодо цього Олександр Мартиненко, аналітик ICU.

«Зменшення глобальної ролі долара є малоймовірним, принаймні у середньостроковій перспективі. Водночас тренд послаблення долара цього року й активне обговорення у ЗМІ загроз його світовому лідерству теж даються взнаки. Відтак бізнес і приватні особи починають більше цікавитись іншими валютами, зокрема, євро і швейцарським франком, що також трапляється і в Україні», — додає Мартиненко.

В усій цій справі з впливом Трампа на Федеральний резерв є ще один аспект. В історії попередніх глобальних криз — таких як фінансова криза 2008-го чи ковідна криза 2020-го — Федрезерв відігравав украй важливу роль, вживаючи рішучих антикризових заходів, які рятували не лише американську, але й світову економіку. Відтак, якщо раптом станеться ще одна велика криза, не факт, що Трамп дозволить Федрезерву знову взяти на себе провідну антикризову роль у світі.

«Трамп цього не розуміє, концентруючись на американському ізоляціонізмі. Трамп виводить Америку звідусіль потрошки. Але в сучасному світі так це не працює. Коли ти найбільша країна, найпотужніша економіка — у тебе є безліч інтересів у світі. Якщо ти припиняєш ці інтереси якось проштовхувати, то тебе перестають поважати, тебе перестають боятися, цінувати, дружити з тобою. Це матиме негативні наслідки для Америки. Менше резервів буде триматися в американській валюті, менше будуть враховуватися американські інтереси», — каже Тарас Козак, президент інвестиційної групи «Універ».

Так, в аналітичній записці для клієнтів від кредитно-рейтингової агенції Fitch, яка є в розпорядженні hromadske, прямо сказано про те, що напруга у відносинах Дональда Трампа із Федеральним резервом дуже непокоїть інвестиційне середовище. Для фінансової публіки розмиття традиційної системи стримань і противаг в американській владі — дуже загрозливий сигнал, що може призвести до зменшення популярності американського долара. 

А свіже опитування європейських та американських економістів показує: 89 з 94 опитаних експертів вважають, що довіра до Федерального резерву та його рішень впаде. Ба більше, вже почала падати. Відтак, волатильність долара стане точним віддзеркаленням економічних поглядів та рішень Дональда Трампа.