Удар по ФОПах? Що відбувається з податковими змінами і до чого тут ПДВ

Але це — поки лише один варіант податкової реформи, яка може бути глибшою. В межах нової програми Міжнародного валютного фонду для України ФОПи з річним доходом понад 1 мільйон гривень, ймовірно, муситимуть платити ще й ПДВ за ставкою 20%. Якщо доходи Василя сягнуть цього рівня — доведеться думати, як діяти.

«Я би сказав, що в фінансах немає поняття справедливості. В нашій ситуації все здається несправедливим, бо ми перебуваємо в стані війни, активної війни. В нас не вистачає на багато речей грошей, і ми тотально залежні від зовнішньої допомоги», — говорить фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, коментуючи пропозицію нової кредитної програми від Міжнародного валютного фонду для України.

26 листопада МВФ повідомив, що з урядом досягнули домовленостей про нову фінансову програму для України. Далі угоду має схвалити виконавча рада МВФ, після чого її підпишуть з українською стороною.

Здавалося б, нові гроші для України під час війни — це точно добре. Але, по-перше, обсяг нової програми доволі невеликий — 8,1 мільярда доларів на наступні чотири роки, в той час, як чинна програма, яка тепер буде заміщена, передбачала фінансування на 15,5 мільярдів доларів у 2023-2027 роках. Сам МВФ вважає, що лише у 2026-2027 роках Україна має незакриту потребу у фінансуванні в 63 мільярди доларів. Для 2026-2029 років ця цифра становить 136,5 мільярдів доларів.

По-друге, ставка за новим кредитом складає 6,1% річних, що робить його найдорожчим серед усіх кредитів від міжнародних партнерів для України. По-третє, всі ці гроші підуть на погашення попередніх кредитів від МВФ, хоча, з іншого боку, сама програма є ключем для України отримати інші варіанти міжнародної фінансової допомоги. І по-четверте, угода з МВФ передбачає кілька податкових реформ для України, хоча деякі з них можуть виявитися доволі болісними. Під ударом можуть опинитися сотні тисяч фізичних осіб-підприємців під тим приводом, що Україні слід збільшити доходи до державного бюджету.

Що чекає на ФОПів

Домовленості українського Міністерства фінансів з МВФ в межах отримання нової кредитної програми передбачають реформу спрощеної системи оподаткування — простіше кажучи, реформу ФОПів. Так, ФОПи другої та третьої груп — а це групи, які використовують для різного мікробізнесу, торгівлі, фрилансерів, айтівців — муситимуть сплачувати податок на додану вартість зі ставкою у 20%, якщо їхній оборот складає 1 мільйон гривень на рік і більше.

Зараз ФОПи другої групи сплачують фіксований податок 1600 гривень на місяць, військовий збір 800 гривень на місяць та єдиний соціальний внесок 1760 гривень щомісяця. Водночас річний дохід в цій групі не може перевищувати 6,67 мільйона гривень. Що стосується ФОПів третьої групи, то вони сплачують або 3% при сплаті ПДВ, або 5% без сплати ПДВ. А також — 1% від доходу на військовий збір та ЄСВ 1760 гривень на місяць. Ліміт доходу в цій групі — 9,3 мільйона гривень.

Відтак, якщо до 5% єдиного податку та 1% військового збору додати ще 20% ПДВ — пряме податкове навантаження складе фактично 26%, не рахуючи ЄСВ. Чимало підприємців, особливо у сфері послуг, просто не зможуть таке витримати. Окрім цього, платники ПДВ зобов’язані вести повний податковий облік. Якщо нинішні ФОПи за бажання можуть самотужки впоратися зі сплатою податків, то в разі отримання статусу платника ПДВ знадобляться послуги професійного бухгалтера.

«Найголовніше для дрібних підприємців — це вартість бухгалтерського обслуговування. Це коштує від 10 тисяч гривень на місяць — якщо так, дуже просто все. В торгівлі націнка становить 20-30%. Тобто той, хто має оборот 1 мільйон гривень, отримує на руки 200-300 тисяч гривень на рік. Це фактично на рівні середньої зарплати він отримує. І він з цих грошей ще має сплачувати оренду, інші витрати. І якщо він ще половину з них повинен буде віддавати бухгалтеру, а можливо і більше, бо в торгівлі якраз важкий облік, то такий мікропідприємець просто не зможе існувати», — говорить Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine.

«Якщо всім доведеться взяти бухгалтерів, я підрахував, що це будуть збитки для суспільного багатства від одного до двох відсотків від ВВП, тобто на сотні мільярдів гривень. Доведеться кількасот тисяч бухгалтерів десь взяти, зважаючи на те, що їх немає, і їм треба буде платити гроші. Ці гроші будуть просто марнуватися, тому що їхня праця не буде створювати жодної доданої вартості», — додає Дубровський.

В цілому в Україні налічується приблизно 2,2 мільйона ФОПів, з яких орієнтовно 644 тисячі мають оборот понад 1 мільйон гривень. Платників ПДВ нині в Україні 249 тисяч. Якщо до них доєднаються ще понад 600 тисяч ФОПів, далеко не факт, що Державна податкова служба зможе «переварити» таку кількість додаткової роботи, адже проблема з обліком та сплатою ПДВ — одна з найпоширеніших у взаємодії бізнесу з ДПС.

«Тому податкова замість того, щоб перевіряти великий бізнес, який використовує спрощену систему оподаткування для того, щоб мінімізувати податки, буде бігати за кимось, хто через Instagram або OLX продає якісь речі. Це абсолютно неприйнятно», — коментує Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.

Мінфін, який запропонував МВФ реформу «спрощенки», все ж сподівається, що хоч ця реформа і непопулярна, однак вона допоможе заробити додаткові гроші для бюджету в складні часи. «Є задача вирівняти правила гри для “спрощенців” і суб'єктів господарювання, що є платниками ПДВ, визначити спільні ліміти для цих груп платників. Ви знаєте, що в нас спрощена система оподаткування — це не тільки надання послуг малими підприємствами, консалтинг й інші види діяльності. Це також спосіб ухилення від сплати податків великими недоброчесними бізнесами, які просто використовують “спрощенців”. Чи можливо уникнути змін в спрощеній системі оподаткування? Ні, неможливо. І дискусія щодо цього [з МВФ] була досить непроста. Такі заходи не є популярними, але вони важливі. І цей період в нас не було можливостей переговорного маневру, щоб зняти їх з обговорення», — заявив нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко.

Якщо Мінфін та МВФ реалізують реформу для ФОПів, суто формально це додасть до бюджету кілька десятків мільярдів гривень, за оцінками Case Ukraine. Але українська економіка постраждає значно більше — втрати складуть 150-180 мільярдів гривень. Це не продані товари, не надані послуги. Тобто можна втратити 180 мільярдів гривень, які могли б бути на рахунках ФОПів, зате побороти зловживання з системою ФОПів, які оцінюються у 26-32 мільярдів гривень на рік (10-13 мільярдів через дроблення великого бізнесу на ФОПи для заниження виторгу та 16-19 мільярдів через використання ФОПів для фактичного наймання працівників).

Яка ж доля може чекати на ті 644 тисячі ФОПів-мільйонників? В айтівців є принаймні опція перейти на полегшений податковий режим «Дія.City» або перенести бізнес в одну із закордонних країн з більш вигідними податковими умовами, де отримати офіційну реєстрацію і  сплачувати податки там. А от, наприклад, у вуличних торгівельних точок чи кав’ярень такої можливості немає.

«Як на мене, десь третина з них просто відкриє собі другого ФОПа на маму, на брата, на дружину, на кого завгодно — і будуть собі й далі спокійно працювати з оборотом до 1 мільйона. Ще, мабуть, десь третина, а може і більше, будуть просто приховувати обороти й показувати тільки частинку обороту. Інша ще там, умовно, третина, знайдуть інші варіанти: або зупиниться взагалі, або перейде повністю в чорну роботу. Це прямі втрати будуть для бюджету», — каже економічний експерт Олег Гетман.

У всіх країнах Європи діє той чи інший варіант спрощеної системи оподаткування. Однак ліміт, після якого підприємець має сплачувати ПДВ, в Євросоюзі починається зі 100 тисяч євро на рік. Аналогічний поріг діє у Великобританії. І при цьому, адмініструвати ПДВ — рахувати суму податкових зобов’язань, вести облік, готувати документи для підтвердження своїх фінансових звітів — в Україні суттєво складніше. ДПС регулярно блокує документи платників ПДВ, підозрюючи їх у різноманітних порушеннях. В європейських країнах таких проблем зазвичай немає.

Окрім цього, якщо в Україні ставка ПДВ складає 20%, то в Європі ця ставка може складати 5-12%, якщо йдеться про харчові продукти. Також діють полегшені ставки ПДВ для сфери послуг.

«Український бізнес одразу перейде в тінь. Розрахунки будуть здійснюватися готівкою. Ніхто не буде видавати чеки. А ще ж маємо повітряні тривоги, прильоти ракет, відсутність електрики, відсутність платоспроможного попиту, проблеми з персоналом, тому що є мобілізація — і це є серйозний виклик. Враховуючи всі ці моменти, ще додається фактично податок з обороту у 20% — це призведе до того, що якась частина українського бізнесу просто-таки виїде в інші країни, в яких такої кількості проблем нема. Тому до тої еміграції, яка у нас була, додадуться ще 2 мільйони мігрантів. І це призведе до фактичного падіння економіки», — прогнозує Ілля Несходовський з мережі АНТС.

«Зникнуть цілі прошарки ФОПів, які займаються торгівлею — і великі роздрібні мережі монополізують ринок, піднімуть ціни. Будуть дуже щасливі наші великі ритейлери, тому що зникне більша частина їхніх конкурентів з дрібного бізнесу», — вважає економіст Володимир Дубровський.

Ще одна зміна, яка може зачепити українську спрощену систему оподаткування, — це боротьба державних органів влади проти наймання працівників фактично в штат компанії, коли ці працівники реєструються ФОПами, щоб мати менше податкового навантаження. Обсяги цього «ринку» оцінюються українськими аналітичними центрами в 38-45 мільярдів гривень на рік (це сума, яку щорічно отримують ФОПи, котрі фактично можуть бути найманими працівниками), при тому, що втрати для державного бюджету можуть складати 16-19 мільярдів.

Перевірки того, чи є ФОП фактично найманим працівником, може здійснювати Державна податкова служба, а також Державна служба з питань праці. Але для цього потрібно напрацювати критерії, щоб стало можливим виносити подібні висновки.

«Якщо у вас є чітко визначений графік, робоче місце, ви працюєте безпосередньо з тим самим комп'ютером, який вам надає роботодавець, і у вас здійснюється регулярна виплата, і ви не маєте інших контрагентів, яким ви надаєте послуги, то ви, по факту, найманий працівник і, як результат, не маєте права перебувати на спрощеній системі оподаткування. Але зараз загальна система оподаткування побудована так, що фактично з першої гривні держава у тебе забирає чверть. Так ніхто податків платити не буде. Тому треба реформувати систему оподаткування заробітних плат», — зазначає економіст Ілля Несходовський.

Так, в Україні фіскальне навантаження на зарплатний фонд в межах загальної системи оподаткування складає 37%. «Ще до початку повномасштабної війни ми, аналітичні центри, спільно з депутатами Данилом Гетманцевим і Ярославом Железняком, детально обговорили це питання і напрацювали законопроєкт, який би мав знизити радикально навантаження на фонд оплати праці. Зараз ефективна ставка навантаження — це 37%, а у нас була думка знизити до 20%. Єдина ставка — без ЄСВ, ПДФО, військового збору. Просто єдина ставка, яку потім розщеплює вже держава на свої потреби. Але почалась повномасштабна війна, і міжнародники, які дають нам по 40 мільярдів доларів на рік, сказали, що ніяких знижень податків взагалі до кінця війни. Тому законопроєкт лежить, проблема в поточній ситуації бути вирішена, на жаль, не може», — розповідає економіст Олег Гетман.

Своєю чергою, Володимир Дубровський із Case Ukraine пропонує такий метод виявлення, чи людина є справжнім ФОПом, чи вона є найманим працівником. «Є нормальні відносини між фірмою і ФОПом, коли фірма дає ФОПу якусь роботу на аутсорс. Так само вона може віддати цю роботу на аутсорс юридичній особі. І от якщо можна на місці цього ФОПу уявити юридичну особу, то це є справжній аутсорс і він має залишатися, як є. А якщо там так не можна зробити, то, відповідно, це псевдоаутсорс, це схема мінімізації, і тут треба перекваліфіковувати на трудові відносини», — пояснює експерт.

Український Мінфін налаштований провести всі ці податкові зміни, адже вони закладені в Національну стратегію доходів, на яку орієнтується уряд у своїй фінансовій політиці. А тепер ще все це ожило в межах нової програми МВФ. Водночас міністр фінансів Марченко запевняє, що буде час підготуватися, адже заплановано перехідний період для цих реформ до 2027 року.

Але українські аналітичні центри налаштовані переконати МВФ все ж не поспішати з введенням ПДВ для ФОПів-мільйонників, та й до «зарплатних ФОПів» підійти якось продуманіше. Одна з ідей — це підняття ставки єдиного податку для ФОПів третьої групи з 5% до 8%. Також український уряд міг би замість збільшення податкового навантаження для ФОПів, яке має принести до бюджету певну суму коштів, на цю саму суму зменшити бюджетні видатки й не чіпати ФОПів. Тобто не збирати додаткові податки, а відмовитися від зайвих витрат.

Існують й інші погляди. Так, доктор економічних наук та експерт Growford Institute Костянтин Швабій вважає, що коли держава хоче вирівняти податкові правила для збільшення бюджетних доходів, то варто вже й скасувати полегшений податковий режим «Дія.City», створений для айтівців.

3 грудня представники українських аналітичних центрів зустрілися з експертами МВФ, щоб надати свої аргументи про очікувану реформу ФОПів. «Я не говорю, що рішення якесь прийняте чи щось подібне. Ми просто надали аргументи за результатами нашого листа, який ми підписали, в якому зазначені ті ризики, які в нас будуть. Дискусії, як такої, немає. Раніше, коли ми зустрічалися з представником МВФ, то така ініціатива взагалі не виникала. Тому я на 100% впевнений, що це ініціатива Міністерства фінансів», — розповідає Ілля Несходовський з мережі АНТС.

Якби Україна отримала так звану «репараційну позику» від Євросоюзу на основі заморожених російських активів — а це може бути до 210 мільярдів євро — на умови програми МВФ, принаймні деякі з них, можна було б і не погоджуватися. «На мій погляд, з репараційною позикою ми можемо відмовитись від таких гірких пілюль від МВФ», — говорить фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Варто зазначити, що коли Мінфін береться за реформування системи ФОПів, набагато більше тіньових схем існують в інших секторах, а ефект від їхнього подолання був би значно більшим. Так, за оцінками українських аналітичних центрів, втрати держбюджету від тіньової зайнятості (оформлення працівників на мінімальну зарплату з додатковою виплатою в «конверті» чи взагалі працевлаштування без оформлення) складають 200-265 мільярдів гривень на рік. Водночас «сірий» імпорт призводить до річних втрат бюджету в розмірі 105-120 мільярдів гривень.

Отож, Мінфін запевняє, що час на підготовку у ФОПів буде (хоча важко уявити, який ця «підготовка» повинна мати виглядати, крім як підготовка до закриття), адже нові норми повністю запрацюють, за планом, з 2027 року. Але процес може піти швидше, якщо Україна матиме серйозні проблеми з бюджетом, де наразі всі внутрішні податки та збори йдуть на фінансування Сил оборони.

Податкові реформи тривають

МВФ веде мову також про інші податкові реформи, щоб зібрати більше коштів до державного бюджету в Україні, враховуючи, що війна продовжується. Так, наразі імпортні посилки до України вартістю до 150 євро не оподатковуються імпортними митами та ПДВ. Пропонується це скасувати й увімкнути податки до будь-яких імпортних посилок.

За підрахунками Growford Institute, у 2025-му втрати бюджетних надходжень через те, що імпортні посилки до 150 євро не обкладаються митами та ПДВ, становитимуть щонайменше 23 мільярди гривень.

Українці звикли купувати товари на китайських маркетплейсах, які подекуди виграють у ціні в багатьох товарних категоріях. Українським виробникам, які сплачують ПДВ, важко запропонувати кращу ціну. Тепер же китайські товари можуть здорожчати.

«Переважно ці посилки — це китайські товари. І незрозуміло, для чого ця пільга існує. Це ти не дотуєш українських споживачів, ти дотуєш китайських виробників. А Китай співпрацює з росією, Китай купує у них енергоносії, підтримуючи цю війну. Китай постачає, відповідно, своє комплектовання для російської економіки, станки для виробництва зброї. В таких умовах надавати пільги Китаю є абсолютно безглуздим. Інша справа, що це має бути максимально зручно. Тобто податок на посилку має платити не той, хто отримує посилку, а безпосередньо китайський магазин. Хочете працювати в Україні, постачати сюди продукцію? Реєструйте юридичну особу в Україні й, відповідно, вона сплачує всі податки тут», — коментує Ілля Несходовський з мережі АНТС.

Також йдеться про оподаткування доходів, отриманих на цифрових платформах — OLX, Uber, Bolt, Uklon, Glovo та інших. Так, таксисти, кур’єри та інтернет-продавці сплачуватимуть податок 5% від доходу та військовий збір 5%, а все адміністрування та звітність перед податковою лягає на самі цифрові платформи.

В державному бюджеті на 2026 рік закладені доходи на рівні 14 мільярдів гривень від цієї реформи. Податковий комітет вніс ключову поправку, про яку просили користувачі платформ — тепер ця реформа містить той пункт, що коли твої доходи з цифрової платформи не перевищують 2 тисячі євро на рік, то це не підпадає під дію цього регуляторного акту. За таких умов оцінка такої реформи в цілому позитивна.

«Це буде нормальна система, за якою люди з платформ зможуть отримувати легальні доходи за невеликий податок, поміркований і без жодних клопотів щодо адміністрування», — вважає Володимир Дубровський із Case Ukraine.

Важливо пам’ятати, що виснажена війною Україна не стала менш залежною від міжнародних донорів, відтак мусить до них дослухатися. Самостійно позичати кошти на міжнародному ринку капіталу український уряд не може. МВФ бачить своєю задачею підготувати Україну до самоокупності, коли вона зможе брати позики на ринкових умовах і забезпечувати всі свої потреби. Зважаючи, що з’являється все більше скепсису щодо бурхливого економічного зростання в Україні після завершення війни.

«Наразі говорити про повернення України на міжнародний ринок запозичень дуже передчасно. Навряд чи інвестори стануть розглядати папери країни, у якій триває повномасштабна війна. Має пройти навіть ще якийсь час після припинення вогню і запровадження стійкого миру, щоб країна знов могла вийти на зовнішні ринки. Тож наразі Україна може покладатися лише на міжнародну допомогу. Тим паче, що комерційні позики навряд чи можливі у таких обсягах, яким очікується репараційний кредит», — говорить Тарас Котович, старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU.