Турбота про людей чи «ідіотське рішення»? Що не так із кешбеком на пальне й роздачею 1500 грн пенсіонерам
«Це ідіотська ідея людей, які, вочевидь, нічого не розуміють ані в соціальній політиці, ані в економіці. І не мають адекватного звʼязку з реальністю», — каже народний депутат Ярослав Железняк про нову програму виплат пенсіонерам і кешбек на пальне.
Днями президент Володимир Зеленський оголосив, що у квітні пенсіонери й інші вразливі групи населення отримають по 1500 гривень. Також уряд має підготувати програму кешбеку на паливо: 15% на дизель, 10% на бензин і 5% на автогаз.
Цю ідею вже розкритикували деякі народні депутати й економісти. Вони вважають, що недоцільно витрачати на це кошти в той час, коли, зокрема, мінімальні зарплати військовим, які зараз на рівні 20 тисяч, не піднімають через дефіцит фінансів.
Що саме не так із рішенням уряду про чергову роздачу грошей — далі в матеріалі.
«Ми підтримуємо ту групу людей, яка є більш заможною»
У Данії через нафтову кризу міністр енергетики закликав громадян менше користуватися автівками, щоб зекономити свої гроші й розтягнути запаси палива.
Міністерство промисловості й торгівлі В’єтнаму закликало підприємства перейти на дистанційку, щоб зменшити попит на поїздки.
Водночас рішення уряду України про кешбеки на паливо навпаки стимулює попит на ресурс, який обмежений через зовнішні причини, вважає директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський.
Так, Україна імпортує понад 85% пального, тому те, що відбувається на ринку у світі, очевидно, впливає і на ситуацію всередині країни.
Варто згадати, що один із найбільших нафтопереробних заводів у Кременчуці не працює через руйнування. Так, з початку великої війни росіяни вдарили по цьому підприємству 60 ракетами та 260 дронами.
Вишлінський додав, що підтримка груп населення має сенс, коли йдеться про тих, хто значно бідніший чи має особливі заслуги, як-от військові чи сімʼї полеглих.
«Але ми підтримуємо ту групу людей, яка є більш заможною, тому що в них є автомобіль і вони його використовують», — каже Вишлінський.
Викликає питання і роздача 20 мільярдів гривень пенсіонерам та отримувачам соцдопомоги: чи є зараз це найважливішим у країні під час війни?
«Коли роздавали попередню “Зимову підтримку”, то хоча б можна було сказати, це президент хоче улестити людей після “Міндічгейту”. Зараз навіть і свіжих скандалів ніяких немає, і виборів немає. Просто беруться 20 мільярдів, які роздаються замість того, щоб, наприклад, витратити їх на безпілотники», — каже Вишлінський.
За його словами, кешбек за пальне можуть покривати з резервного фонду бюджету, який призначений для непередбачуваних витрат. Наприклад, відновлення критичної інфраструктури після атак.
А щодо виплат 1500 гривень, то Вишлінський припускає, що для цього зберегли плановий профіцит Пенсійного фонду, який наповнюється єдиними соціальними внесками і покриттям його дефіциту з державного бюджету.
«Якщо у нас недооцінені надходження від ЄСВ і закладено забагато в закриття дефіциту Пенсійного фонду з держбюджету, то потрібно просто це переглядати на етапі бюджетного планування і, власне, не створювати якийсь резерв для подібних дурнуватих ідей, а використовувати ці гроші на те, у чому вони є найбільш потрібні», — наголосив Вишлінський.
Він також додав, що «це ненормальний формат ухвалення рішення», бо це має робити парламент, а не уряд самостійно: «Тобто не має бюджет плануватися так, що в ньому потім легким махом руки можна знайти понад 20 мільярдів гривень і кудись переспрямувати просто тому, що президенту так захотілося».
Фінансист Тарас Козак назвав ці програми підтримки популізмом. Поки інші країни заохочують менше використовувати автомобілі або надають цільову допомогу вразливим категоріям населення, в Україні гроші роздаватимуть усім, незалежно від статку.
«Ми роздаємо гроші в умовах, коли нам цих грошей критично не вистачає на потреби, які є першочерговими. Це і підтримка Збройних сил, це і купівля зброї. І загалом є куди витратити значно ефективніше. Ми бачимо, у якому жахливому стані зараз дороги», — додав Козак.
То що із зарплатами військовим?
Железняк писав, що роздача 1500 гривень і виплати «Нацкешбеку» й кешбеку на паливо обійдуться Україні приблизно в 40 мільярдів гривень. Цього, за підрахунками депутата, вистачило б, щоб підвищити мінімальне грошове забезпечення військовим (зараз 20 тисяч гривень) удвічі й до кінця року.
На засіданні парламенту 13 березня народна депутатка Інна Совсун запитала в премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, чому гроші на чекапи, кешбеки й інші програми знаходяться, а коли йдеться про підвищення зарплат військовим, то тоді грошей у бюджеті немає.
Премʼєрка відповіла так: «Військові — це наш основний пріоритет. Це найбільші видатки нашого бюджету — 2,8 трильйона гривень закладено на сектор безпеки й оборони. Ці програми для тих, хто страждає під час паливної кризи, у межах тих бюджетних видатків, які закладені у бюджеті 2026 року Міністерства соцполітики й Мінекономіки».
Заступник міністра оборони Юрій Гаврилюк додав, що відомство зробило аудит виплат військовослужбовцям.
«Розглядається контракт, який буде забезпечений фінансовим ресурсом і розвʼяже неузгоджені питання між категоріями військовослужбовців і відповідності до навантаження під час виконання завдань», — зазначив він.
- Поділитися: