
Хочете домашню тваринку? Перевірте свою готовність

Усе більше людей в Україні ставляться до домашніх тварин як до своїх дітей (якщо точніше, 79% за результатами опитування 2018 року). Тому все популярнішим стає термін «pet parents» (петперенти, батьки тварин). Він підкреслює дбайливе та любляче ставлення до домашніх тварин як до членів сім'ї.
Ви теж задумуєтеся про те, щоб подарувати домівку чотирилапому? hromadske разом із командою українського виробника якісного харчування для тварин Kormotech підготувало тест із корисною інформацією та натхненними історіями про різні способи турботи про котів і собак.
Уявіть, що ви берете тваринку від знайомих, з притулку або навіть купуєте. А навіщо вам домашня тварина?

Що ви думаєте про щеплення та стерилізацію домашніх тваринок?

Що вам найбільше подобається у взаємодії з домашньою твариною?

Скільки часу ви проводите вдома?

Як ви ставитеся до спільнот петперентів?

Як часто ви донатите на підтримку тварин?

Наскільки ви маєте фінансову стабільність, щоб якісно піклуватися про чотирилапого друга?

Ваше житло — дружнє й комфортне для тварини?

Наскільки ви знаєтеся на тому, які тваринки вам підходять?

Який девіз петперента ви б собі вибрали?

Якщо ви петперент на дистанції, то:
«Задонатити 5, 10, 50, 100 гривень — дуже легко, і це найменше, що ми можемо зробити, — зауважує Аліна Смишляк, директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech. — Єдине, що я рекомендувала б — вибирати таку мету донації, щоби ваш донат робив людину, організацію чи притулок, які допомагають тваринам, більш спроможними опікуватися тваринами. Звісно, корм, ветеринарні препарати потрібні завжди й у великих кількостях, але разом з тим інвестувати зусилля й підтримку потрібно саме в те, що посилює нашу системну спроможність надавати допомогу. Наприклад, можна пожертвувати на облаштування теплих будок чи ветеринарної клініки у притулку».
Однією з постійних донаторок є мама Аліни. Вона вже має кількох котиків і розуміє, що не може прихистити більше тваринок, бо вони потребують більше простору та турботи. Тому вона регулярно донатить на допомогу тваринам.

Історія для петперентів у душі:
Одним із найпрогресивніших притулків у Львові є Домівка врятованих тварин. Це відома й відкрита місцина, що приваблює багатьох людей і заохочує їх волонтерити в притулку, наприклад, гуляти з тваринами. Часто це друзі, які приходять компаніями, чи пари, які навідуються постійно і вигулюють уже знайомих їм тваринок. Для тварини в притулку надзвичайно важливою є соціалізація. І коли ви постійно приходите гуляти з одними й тими самими тваринами, приносите їм смаколики, вони впізнають вас, вбачають у вас близьку людину, якій можна довіряти.
На думку Аліни Смишляк, директорки з управління репутацією та КСВ Kormotech, такі прогулянки й волонтерство часто є перехідним етапом до адопції. Бо «ти звикаєш до тваринки, поступово готуєшся, щоб забрати її до себе. Скажу зі свого досвіду: одного разу я отак взяла кошеня на перетримку на два тижні від своєї знайомої. Вона мала бультер'єра й збиралася їхати у відрядження до Америки на тривалий час. А вдома залишалися лише її діти-підлітки, що могли не вгледіти, щоби бультер'єр не зашкодив кошеняті. Тому вона попросила мене взяти це кошеня на перетримку до себе. Але десь уже на третій день я зрозуміла, що це вже не перетримка, а плюс нова, третя тваринка в моїй сім'ї.
Натхнення для петперентів із запалом:
Усвідомлювала всю відповідальність адопції й Анастасія — координаторка програми в Save Pets of Ukraine, що опікується патронажними притулками. Вона ветеринарка за освітою, що свідомо пішла з практичної медицини через те, що це емоційно дуже важка робота. Але вона продовжує працювати у сфері зоозахисту й підтримки тварин і як ніхто інший усвідомлено підходить до адопції тварини.
Торік вона взяла з притулку невеличкого песика, якому дала ім'я Честер. І тепер вона бере його з собою на всі благодійні події, заохочуючи людей гратися з ним на стенді й донатити. Анастасія веде в Instagram окрему сторінку «Честер Ірпінський», де розповідає, як чотирилапий змінив її життя.
«Розповідаючи історію Честера на благодійних заходах, я намагаюся передати, що собака з притулку — це не просто тварина, це можливість мати відразу вірного друга, — розповідає Анастасія. — Він не потребує складного виховання, лише потрібно знайти спільну мову та співіснувати, щоб прикрашати життя одне одному. Такий пес — це не лише вірний друг, але й прекрасний компаньйон, що вносить радість та позитив у наше повсякдення. Крім того, він відкриває шлях до нових несподіваних знайомств з іншими людьми, які також мають своїх улюбленців».

Якщо ви зрілий петперент, то розгляньте варіант взяти хвостика з притулку:
Або ж тваринка сама знайде вас! Як це зробила собачка Лисичка. Вона була одним із кількох цуценят, яких член команди Kormotech і медик-волонтер Юрій врятував під час однієї з місій на Донеччині взимку 2022 року.
Хтось просто викинув цуценят у поле, де вони замерзали. Юрій проїжджав поруч з екіпажем евакуації поранених й побачив 6 чотирилапих, підібрав їх і відвіз до місцевої волонтерки, яка опікується тваринами. Вона прилаштувала більшість цуциків, але лишилася дівчинка Лисичка. І якраз так сталося, що під час чергової поїздки Юрій відвідав цю волонтерку й зрозумів, що Лисичка чекала саме на нього, тож взяв її до себе. Тепер Лисичка живе своє щасливе життя в родині петперентів Віри та Юрія — і частенько ходить з ними на роботу у dog friendly офіс Kormotech у Львові!
Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами. Над проєктом працювали: авторка тесту Діана Сяркі, дизайнерка та ілюстраторка Мирослава Мохнацька, креативна продюсерка Марія Петренко. За допомогу над матеріалом дякуємо Аліні Смишляк, директорці з управління репутацією та КСВ Kormotech.
- Поділитися: