Чому після відключень горить техніка — і як її захистити

Чому техніка не витримує?

Під час відновлення електропостачання можливі короткочасні стрибки напруги — зокрема до 270–280 вольтів, пояснив hromadske електрик Олександр Кульницький. Річ у тім, що електроенергію не можна «повернути» всім одночасно й різко, тому напругу подають із поступовим нарощенням — щоб система витримала навантаження й вистачило всім.

Побутова техніка зазвичай розрахована на роботу в межах приблизно 190–250 вольтів, а коли в мережі з’являються 270–280 вольтів, це перевищує нормальні параметри. Тому увімкнення  — це найбільш небезпечний момент для техніки. Адже під час подачі електрики напруга може бути завищеною, а також відбувається одночасний запуск багатьох приладів у квартирах і будинках.

Під час стрибків напруги пошкодження можуть бути непередбачуваними: навіть в одній квартирі можуть згоріти розетки лише в одній частині, а в іншій — ні. Тобто перенапруга може «піти» нерівномірно.

З погляду ризиків для техніки, за словами електрика, немає принципової різниці, чи відключення планове, чи аварійне: головна загроза все одно виникає в момент подачі електрики, коли можливі перепади та перенапруга.

А як щодо пускового струму?

Це ще одне явище, небезпечне для техніки. Йдеться про короткочасний «ривок» споживання електроенергії, який виникає, коли прилад запускається. 

У перші миті роботи техніка може брати значно більше струму, ніж під час звичайної стабільної роботи. Особливо це стосується приладів із двигунами, компресорами та нагрівальними елементами.

Коли світло з’являється після відключення, у багатьох квартирах одночасно запускається багато техніки — бо вона залишалась увімкненою перед відключенням світла: холодильники, бойлери, пральні машини тощо. Саме це створює різкий стартовий «удар» по мережі.

Яка техніка більш вразлива?

До перепадів напруги найбільш чутливі прилади, у яких є двигуни, помпи або нагрівальні елементи — тобто техніка, яка під час роботи або запуску бере більше струму й має всередині більше електронних деталей, які можуть згоріти від перепадів. Це насамперед холодильник, пральна машинка, посудомийна машинка, бойлер, кондиціонер. 

Водночас електрик Олександр Кульницький наголошує: вразливою є практично вся техніка, не лише «велика». Телевізори, ноутбуки й навіть освітлення теж можуть перегорати через нестабільну напругу. Також, каже він, в оселях регулярно горять зарядні блоки та адаптери, особливо дешеві та неякісні.

Окремий фактор ризику — стан домашньої електромережі, особливо у старих будинках. Проводка безпосередньо впливає на безпеку: у разі перепадів напруги в слабких місцях можуть виникати короткі замикання — наприклад, у розподільчих коробках або у щитку. Водночас у квартирах із сучасною, зокрема мідною проводкою, яка має стабілізацію, техніка загалом переживає такі ситуації легше, а ризики — менші.

Важливий момент: пошкодження техніки після перепадів напруги може проявлятися не одразу. Так, деякі елементи, як-от конденсатори, можуть «підгоріти», але не вийти з ладу миттєво. Техніка ще якийсь час працюватиме, але з погіршенням: наприклад, холодильник може запускатися важче або працювати нестабільно, а потім зламатися повністю — це, за словами електрика, «питання часу».

То як убезпечити свою техніку? 

Ключова порада для захисту — встановити реле напруги (більш відоме як «Зубр»). Це не пристрій на кожен прилад. Реле ставлять одне — у квартирний електрощиток, щоб воно автоматично «відсікало» небезпечні стрибки напруги під час увімкнення світла. 

Як пояснив електрик, «Зубр» не пропускає перенапругу до техніки, і в більшості випадків цього достатньо для убезпечення приладів. 

«Ціна питання одного реле напруги — близько 1200 гривень. А ціна питання вашої техніки? Самі розумієте різницю», — зазначає Олександр Кульницький.

Для вибору і встановлення реле напруги краще залучити електрика. Важливо правильно підібрати параметри реле під квартиру чи будинок, зокрема ввідний ампераж, а сам монтаж у щитку може бути небезпечним. Кульницький навів приклад, коли через самостійні спроби люди випадково робили коротке замикання й залишали без світла весь будинок.

Варто розуміти, що й саме реле напруги в рідкісних випадках може згоріти від перенапруги — і тоді його доведеться замінити.

Також існує опція ставити стабілізатори на кожну окрему розетку, однак, за словами електрика, це обійдеться значно дорожче, ніж реле напруги.

А якщо реле немає?

Тоді під час вимкнення світла важливо від'єднати від мережі всі енергомісткі прилади: пральні машини, чайники, бойлери, електронагрівачі, електроопалення, електроплити. А також слід вимкнути світло у приміщеннях, радять у ДТЕК.

Електрик Олександр Кульницький пояснює: найбільш критичний момент — перші секунди після подачі електрики, коли йде найсильніший стартовий «удар» по мережі.

Після появи електроенергії не слід вмикати всю техніку одразу, а зачекати 10-15 хвилин і під'єднувати по черзі, радять у «Сумиобленерго». Також треба переконатися, що напруга стабільна: якщо світло блимає, не варто вмикати прилади.

Якщо ви використовуєте резервне живлення, важливо вчасно його перемикати з активного на пасивний режим. До слова, зарядні станції, як зауважив електрик, можуть шкодити техніці, бо значна частина таких пристроїв (особливо недорогих) погано переносить перепади напруги. Натомість інвертори, за його словами, зазвичай витриваліші й краще розраховані на такі навантаження.

Як допомогти мережі «вижити»?

Після повернення світла система дуже вразлива, наголошують у ДТЕК. Якщо відразу вмикати багато приладів, може статися перенавантаження й нові аварії. 

Здебільшого займаються силові трансформатори, автоматичні вимикачі, рубильники та кабельні лінії на трансформаторних підстанціях. Це своєю чергою призводить до ще більш тривалих відключень електроенергії.

«Коли зʼявляється електрика, не поспішайте вмикати всю техніку. Дайте мережі “розігрітися”. Спочатку ввімкніть тільки найнеобхідніші непотужні прилади (наприклад, освітлення, холодильник, зарядки). Потужну техніку (пральну машину, обігрівач чи бойлер) краще вмикати через 30 хвилин і використовувати по черзі», — зазначають там.