У Польщі обговорюють збиття російських дронів іще до перетину польського кордону — Gazeta Wyborcza

Про це пише Gazeta Wyborcza з посиланням на обізнаного експерта.

Згідно з польським законодавством, польська влада може ухвалити рішення про застосування Збройних сил за кордоном у чотирьох випадках:

• у разі збройного конфлікту або для посилення сил держави чи союзних держав;
• під час миротворчої місії;
• у межах дій із запобігання терористичним актам або їхнім наслідкам;
• для евакуації громадян Польщі, якщо є необхідність захисту їхнього життя чи здоров’я.

Однак 2022 року, перед російським вторгненням до України, до закону додали норму, що застосування Збройних сил за межами Польщі може здійснюватися на підставі рішення відповідного органу міжнародної організації, членом якої є Польща (наприклад, НАТО), органу Європейського Союзу, а також на запрошення або за згодою держави, що приймає.

Gazeta Wyborcza пише, що через цей пункт, запроваджений при владі партії «Право і справедливість», польський уряд втратив змогу самостійно ухвалювати рішення про збиття російських дронів над Україною та Білоруссю, які прямують у бік Польщі.

Зокрема, на цю норму звернула увагу польська комісія з вивчення впливу росії у своєму підсумковому звіті. Там підозрюють, що цю норму додали, аби обмежити використання Збройних сил Польщі в умовах наближення війни в Україні.

Комісія надіслала до Міноборони запит, чи є в збережених документах обґрунтування для зміни положень. З відповіді випливає, що «це положення було введено на прохання та в редакції, запропонованій Канцелярією президента Республіки Польща». Змісту обґрунтування та імен чиновників, відповідальних за зміну, отримати не вдалося.

Нинішня коаліція змінює цю норму. Так, на сайті Урядового законодавчого центру опублікували проєкт змін до закону, поданий Міністерством оборони наприкінці червня. Там пропонують доповнити правку таким реченням: «застосування Збройних сил Республіки Польща за межами держави може відбуватися на підставі невіддільного права на самооборону, про яке йдеться в статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй».

Gazeta Wyborcza зазначає, що так польська влада зможе діяти за принципом «спочатку стріляй, потім питай», спираючись виключно на власні рішення й оцінки, а будь-які дозволи зовнішніх суб'єктів матимуть другорядний характер. Як зазначається, зміни до закону мають бути внесені найближчим часом.

Порушення повітряного простору у Європі

З кінця серпня у країнах Європи фіксуються порушення повітряного простору, як от проліт невідомих дронів над місцевими аеропортами.

Ситуація загострилася у ніч проти 10 вересня, коли росія вкотре атакувала Україну дронами й ракетами: кілька БпЛА зайшли в повітряний простір Польщі і там щодо них уперше застосували зброю з літаків. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що повітряний простір Польщі було порушено щонайменше 19 разів.

13 вересня винищувачі F-16 у Румунії виявили безпілотник у національному повітряному просторі й відстежили його рух до приблизно 20 кілометрів на південний захід від комуни Кілія-Веке, доки він зник із радарів.

19 вересня відразу три російські винищувачі МіГ-31 залетіли в повітряний простір Естонії та залишалися там іще 12 хвилин. Того самого дня Прикордонна служба Польщі заявила, що два російські винищувачі порушили зону безпеки бурової платформи Petrobaltic у Балтійському морі.

У відповідь на це НАТО запустило ініціативу «Східний вартовий» для посилення оборони східного флангу Європи, що, серед іншого, передбачає розгортання сухопутних військ у восьми країнах.

Польща та Естонія ініціювали консультації за статтею 4 НАТО. А європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс скликав переговори щодо створення «стіни дронів» уздовж східного кордону ЄС.