21% іспанців позитивно оцінює диктатуру Франко. Серед молоді зафіксували найвищу підтримку авторитаризму

Про це повідомляє Euronews із посиланням на іспанський Центр соціологічних досліджень (CIS).

Так, за даними опитування, в якому взяли участь понад 4000 громадян Іспанії, 21,3% респондентів відповіли, що оцінюють часи правління Франко «добрі» або «дуже хороші». 

Серед респондентів віком від 18 до 24 років 14,4% сказали, що нинішня демократична система в Іспанії гірша за франкістський режим. Зазначається, що це найвища частка серед усіх вікових груп і безпрецедентний показник із 1979 року, відколи почали відстежувати суспільну думку щодо Франко.

Крім того, дані CIS показали, що 23,3% респондентів віком від 18 до 24 років мають намір проголосувати на загальних виборах за ультраправу партію Vox, тоді як 24,6% заявили, що планують віддати глос за Соціалістичну партію.

Професор політології в Університеті короля Хуана Карлоса Хав’єр Лоренте, коментуючи результати опитування, висловив занепокоєння тим, що молодь «починає розглядати авторитарні альтернативи як дійсні варіанти».

Водночас керівник апарату CIS Оскар Іглесіас вважає, що дані не свідчать про сплеск франкізму, оскільки загалом лише 8,6% респондентів віддали б перевагу авторитарному режиму.

На думку Іглесіаса, ностальгію за Франко серед молоді підживлюють ревізіоністські наративи у соціальних мережах. Однак він додав, що більшість молодих людей «усвідомлюють, що означав франкізм з погляду репресій».

Більше про Франко

Генерал Франсіско Франко очолив Іспанію у 1939-му після перемоги націоналістів над республіканським урядом і залишався на чолі держави аж до своєї смерті 1975 року.

Його режим спирався на католицизм, націоналізм і консерватизм, а політичне життя було централізоване навколо однієї партії — Іспанської фаланги. Окрім репресій проти опонентів, Франко також придушував каталонську, баскську та галісійську ідентичності.

Франко підтримував контакти з Беніто Муссоліні та Адольфом Гітлером, особливо під час Громадянської війни в Іспанії 1936-1939 років, але подбав про те, щоб під час Другої світової його країна не приєдналася до країн Осі. Це врятувало його режим після поразки нацистської Німеччини й краху Муссоліні.

Після років економічного занепаду у 1960-х Іспанії вдалося провести ринково-орієнтовані реформи, що призвело до зростання економіки. А в роки Холодної війни Іспанія домовилася із США про розміщення американських військових баз в обмін на фінансову допомогу. Та попри певне економічне зростання, Франко залишився суперечливою фігурою.