Парламентарі були здивовані, що закон досі існує. У Франції скасували «Чорний кодекс», який дозволяв ґвалтувати та вбивати рабів

Французькі парламентарі після того, як Національна асамблея проголосувала за скасування «Чорного кодексу»
Французькі парламентарі після того, як Національна асамблея проголосувала за скасування «Чорного кодексу»Ludovic MARIN / AFP via Getty Images

Через 178 років після скасування рабства Франція скасувала «Чорний кодекс» — законодавчий акт, який дозволяв ставитись до рабів як до власності.

Про це пише Guardian.

Протягом майже 180 років відколи Франція скасувала рабство, «Чорний кодекс» офіційно не втрачав чинності. 60 статей кодексу охоплювали всі аспекти життя раба. Стаття 44 проголошувала людину «рухомим майном», а інші пункти дозволяли бити, продавати, ґвалтувати чи вбивати рабів.

У четвер, 28 травня, Національна асамблея Франція одноголосно проголосувала за його скасування — 254 голоси за і жодного проти.

Під час дебатів щодо голосування в нижній палаті парламенту багато хто був здивований тим, що закон досі існує, пише Guardian. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що цей кодекс «ніколи не мав би пережити скасування рабства» у 1848 році.

«Мовчання, навіть байдужість, яку ми зберігали протягом майже двох століть щодо цього “Чорного кодексу”, більше не є недоглядом. Це стало формою образи», — заявив французький лідер.

Guardian зазначає, що скасування «Чорного кодексу» відкриє шлях до можливих репарацій. Цю ідею минулого тижня висунув Макрон. Він наголошував, що питання репарацій є таким, «яке ми не повинні відхиляти», але країна «не повинна давати фальшивих обіцянок».

Макс Матіасін, французький депутат, який подав пропозицію про скасування закону, сказав, що купив копії оригінального «Чорного кодексу», але так і не прочитав його.

«Як правнук людей, які були в рабстві, я ніколи не зміг прочитати його повністю. Це створили люди проти людей», — сказав він.

Reuters пише, що деякі законодавці наполягали, що законопроєкт про скасування «Чорного кодексу» мав би відразу містити вимоги щодо репарацій, але Матіасін заявив, що не хоче «обтяжувати» цим ініціативу.