Переміг той, що пропонувала Верещук. Київ розробляв три плани подальших відносин із Польщею, серед них був «жорсткий» — медіа

Про це пише Dziennik Gazeta Prawna, цитує Polsat News.

За даними журналістів, Зеленський дав доручення розробити план під час наради 17 липня. На фотографіях із наради, які публікувала його пресслужба, видно, що на ній були присутні були керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступниця Ірина Верещук, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, а також тодішній віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

Верещук, Сибігу та Качку український президент нібито вважає фахівцями з польського напрямку, адже Сибіга працював у посольстві у Варшаві, а Качка та Верещук навчалися у польській Національній школі державного управління.

За словами українських співрозмовників Dziennik Gazeta Prawna, українська влада розглядала три варіанти подальшої політики щодо Польщі. Переміг варіант, який запропонувала саме Верещук. Він передбачав активні дії з використанням інструментів публічної дипломатії.

Тож нині Офіс президента Україна прагне звернутися до прихильної до України частини польського суспільства. Для цього планують реалізовувати заходи, які мають підвищити обізнаність поляків щодо російської загрози та колишніх польсько-українських союзів.

У межах реалізації цього плану навіть мають залучити зовнішню PR-агенцію, яка відповідатиме за дипломатичну активність та інформування поляків про російські загрози.

Другий варіант передбачав пасивне перечікування хвилі антиукраїнських настроїв, а третій, більш жорсткий варіант, передбачав винесення суперечок на міжнародний рівень і залучення інституцій ЄС до питань, пов’язаних з антиукраїнськими інцидентами в Польщі, зокрема подання скарги проти Польщі відповідно до статті 258 Договору про функціонування ЄС.

Погіршення відносин між Україною та Польщею

Останні місяці між двома країнами посилилася напруженість, яка почалася після реакції Варшави на рішення президента України Володимира Зеленського надати підрозділу Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА».

Це викликало значний резонанс у Польщі, яка вважає УПА причетною до загибелі десятків тисяч поляків під час Волинської трагедії. Кульмінацією скандалу стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького, який позбавив українського президента ордена Білого Орла — найвищої нагороди Польщі, яку йому 2023 року вручив тодішній польський президент Анджей Дуда.

На знак підтримки українського президента низка українських посадовців оголошувала про відмову від своїх польських орденів. Дехто з польських посадовців у відповідь відмовлявся від українських нагород.

Ця ситуація викликала зростання антиукраїнських заяв серед деяких польських політиків — дехто з них закликав припинити військову допомогу Україні. Тим часом почастішали й випадки фізичних нападів на українців по всій Польщі, а також на поляків, яких їхні земляки плутали з українцями.