Україна і Європа під загрозою: якою може бути ціна компромісу США з росією. Огляд світової преси

Україна і Європа під загрозою: якою може бути ціна компромісу США з росією. Огляд світової преси
hromadske
Прослухати аудіоверсію

Європа стоїть перед викликами нової безпекової реальності, коли питання миротворчої місії в Україні та можливе виведення американських військ з континенту можуть суттєво змінити її стратегічний ландшафт. Україна, як ключова країна в цьому процесі, залишається в центрі уваги, адже саме її безпека та стабільність є пріоритетом для європейських країн. На тлі цих загроз прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про готовність розмістити війська в Україні, що вже підняло акції британських виробників зброї.

Як європейські країни готуються захищати себе без підтримки Сполучених Штатів, чому виведення американських військ з європейського континенту створює нові можливості для України та об’єднаної Європи і як Київ адаптується до нових геополітичних викликів  — читайте в огляді світової преси від hromadske.

Упродовж останніх днів Європа активно обговорює можливість реалізації миротворчої місії в Україні, і проєкт набирає обертів. Американська газета Washington Post повідомляє, що європейські країни розглядають варіант відправлення військових бригад чисельністю від 25 до 30 тисяч солдатів, хоча президент України наполягає на необхідності створити миротворчий контингент з принаймні 100-150 тисяч європейських військових.

Франція і Велика Британія вже висловили готовність відправити до України війська. Контури цієї військової місії починають вимальовуватися чіткіше після зустрічі лідерів восьми європейських країн у Парижі 17 лютого. На тій зустрічі також були присутні генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер став другим лідером європейської країни після Емманюеля Макрона, який публічно заявив про готовність відправити війська в Україну для забезпечення її гарантій безпеки в разі припинення вогню. Європейські військові, ймовірно, будуть розміщені в українському тилу, але залишатимуться в бойовій готовності. Ці війська не будуть перебувати безпосередньо на лінії фронту, а їхня частина може базуватися поза межами України й бути готовою до швидкого перекидання на територію України в разі необхідності.

Франція стала першою країною, яка представила найбільш детальний план, оголосивши про готовність відправити 10 тисяч військових, повідомило видання Washington Post. Європейські лідери наполягають на тому, що Сполучені Штати мають взяти участь у підтримці миротворчого контингенту в Україні, навіть якщо це буде у форматі C4ISR, що охоплює командування, контроль, комунікації, розвідку, спостереження та виявлення загроз для європейських військ. Згідно із задумом місії, США мають також надати системи ППО та повітряну підтримку європейському військовому контингенту в Україні.

За інформацією Washington Post, адміністрація Дональда Трампа не виключає такої допомоги, водночас наголошуючи на складнощах у формуванні оптимального складу миротворчої місії з огляду на те, що багато європейських країн не готові залучати свої війська. Дональд Трамп відправив у європейський тур свого спеціального представника з питань України та росії Кіта Келлога саме для перемовин щодо миротворчої місії, а не для мирного плану, як вважали тиждень тому.

Ще одним важливим компонентом миротворчої місії є пропозиція окремого договору про взаємну оборону між країнами, що братимуть у ній участь. Лідери деяких європейських країн наполягають на тому, що на контингент європейських військ в Україні не має поширюватися 5 стаття НАТО, зазначає Washington Post. Головною метою місії є можливість не лише виступати як миротворча сила, але й відповідати на провокації в разі російської агресії.

Для Франції та Великої Британії організація місії видається простішою, оскільки вони мають контингенти в Африці, які можуть передислокувати до України. Німеччина і Польща натомість вирішили дочекатися завершення виборчих процесів, перш ніж виходити з конкретними пропозиціями щодо відправлення військ в Україну.

Британська газета Telegraph повідомляє, що капіталізація найбільших британських оборонних компаній зросла після заяв прем'єр-міністра Кіра Стармера про готовність розмістити війська в Україні. Фондовий індекс FTSE 100 провідного британського виробника зброї BAE Systems зріс більше, ніж в інших оборонних підприємств, оскільки ця компанія вже давно залучена у виробництво зброї для потреб Збройних сил України та Збройних сил Великої Британії.

Вартість акцій компанії BAE Systems зросла на 6%, що стало найбільшим зростанням за останні 18 місяців. Це додало ринковій капіталізації компанії 2 мільярди фунтів стерлінгів. Наразі компанію BAE Systems оцінюють у 40 мільярдів фунтів стерлінгів. Акції інших британських військових підрядників, як-от Rolls-Royce і QinetiQ Group, також зросли на тлі нарощування військового співробітництва з Україною та розмов про можливе відправлення британських військ до нашої країни.

Отже, конфронтація Сполучених Штатів з ЄС стала каталізатором розмов про гарантування безпеки України та Європи без участі США, зазначає Telegraph. Це не лише перевірка стійкості європейських альянсів, а й перевірка на готовність до нових викликів у глобальній геополітиці, де Америка виявляє прагнення домовлятися з росією, ігноруючи європейські інтереси.

Паралельно з обговоренням відправлення європейської миротворчої місії до України Сполучені Штати розглядають можливість виведення частини своїх військ зі Східної Європи. Італійський адмірал Джузеппе Каво Драгоне, новий глава військового комітету НАТО, в інтерв'ю американському виданню Bloomberg підтвердив, що питання часткового виведення американських військ з Європи активно розглядають. 

Зараз у Європі розміщено близько 100 тисяч американських військових, але пріоритети США зміщуються в бік Азійсько-Тихоокеанського регіону. Джузеппе Каво Драгоне, утім, не вважає, що Америка планує вивести значну кількість військових, а закликає розглядати будь-які зміни з оперативного погляду. Він висловив упевненість, що європейські сили достатньо потужні, щоб замінити американські в разі необхідності, і назвав сумніви в самозахисті Європи «богохульством».

Своєю чергою журналіст американської газети Financial Times Гідеон Рахман звертає увагу на те, що європейські політики побоюються, що Дональд Трамп може погодитися на вимогу володимира путіна вивести американські війська з країн Балтії.

Після промови віцепрезидента США Джеймса Д. Венса на Мюнхенській безпековій конференції, яку сприйняли як напад на європейську демократію, Європа відчула, що лишається сам на сам із загрозами своїй безпеці. На запитання, чи сприймається тепер США як противник Європи, один із високопоставлених німецьких політиків відповів одним словом: «Так». 

«Промова Венса в Мюнхені була прямим нападом на європейську демократію», — сказав німецький чиновник у розмові з Financial Times. 

Ідеологія адміністрації Трампа тепер у багатьох аспектах ближча до путіна, ніж до Зеленського, вважає журналіст Financial Times Гідеон Рахман. Трамп буцімто сприймає путіна як політика, який бореться за свою країну та її консервативні цінності. 

Ба більше, адміністрація Трампа сприймає ультраправі політичні сили Європи як своїх справжніх союзників. Це підтвердила зустріч Джеймса Д. Венса з лідеркою ультраправої «Альтернативи для Німеччини» Аліс Вайдель у Мюнхені. Водночас віцепрезидент США проігнорував канцлера Німеччини Олафа Шольца і відмовився зустрічатися з ним.

Настав час для Європи зміцнити свої оборонні можливості й укласти пакт про взаємну оборону поза межами американської участі з метою захисту демократії та стратегічних інтересів європейського континенту, включно з Україною, підсумував Гідеон Рахман.