Ізраїль атакує Іран, а той обіцяє «суворе покарання». Що відбувається на Близькому Сході
Рано-вранці 13 червня Ізраїль оголосив про початок операції із завдання ударів по Ірану під назвою «Повстання лева». Ціллю стали ядерні об’єкти країни та іранські високопосадовці — смерть декількох із них уже визнав і сам Тегеран.
Там пообіцяли відповісти на атаку та запустили сотні ударних дронів. Водночас Ізраїль заявив, що готується до тривалої війни, попередивши своїх громадян про «складні й напружені дні».
Що відбувається на Близькому Сході та що з цього вийде — розбиралося hromadske.
Як до цього дійшло?
В офіційному зверненні прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що останніми роками Іран виробив достатньо збагаченого урану, щоб створити дев’ять ядерних бомб. Тому, «якщо його не зупинити», дуже скоро, у межах кількох місяців або року, Іран, мовляв, може виготовити ядерну зброю.
«80 років тому єврейський народ став жертвою Голокосту, поширюваного нацистським режимом. Сьогодні ізраїльська держава відмовляється стати жертвою ядерного Голокосту, поширюваного іранським режимом», — сказав Нетаньягу.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) також оприлюднила дані розвідки, згідно з якими Іран нібито розробив план, який називають «Планом знищення Ізраїлю», готуючись до комбінованого наземного наступу на Ізраїль одночасно на кількох фронтах. Паралельно, за цими ж даними, Іран займається виробництвом урану для ядерної зброї, десятків тисяч ракет і безпілотників та озброєнням палестинського угруповання ХАМАС й ліванської «Хезболли», які також воюють проти Ізраїлю.
«Держава Ізраїль не мала вибору. ЦАХАЛ зобов’язаний захищати громадян Ізраїлю і продовжуватиме це робити», — йдеться в повідомленні ізраїльської армії.
Наприкінці травня цього року МАГАТЕ у своєму звіті підтверджувало, що іранські запаси урану, збагаченого до 60%, зросли приблизно вдвічі — до 408,6 кг. За умови подальшого збагачення цього достатньо для дев’яти одиниць ядерної зброї.
За місяці до того США — основний союзник Ізраїлю — вели перемовини з Іраном щодо відновлення так званої ядерної угоди — домовленості про те, що Іран не збагачуватиме уран, а натомість отримає зняття санкцій.
У 2015 році США, Велика Британія, Франція, Китай, росія, Німеччина та ЄС вже підписували з Іраном подібну угоду: згідно з нею, Тегеран зобов’язувався не збагачувати Іран в обмін на зняття санкцій. Але за три роки, у 2018-му, президент США Дональд Трамп вийшов із неї та знову ввів санкції проти Ірану.
Після переобрання у 2024 році Трамп неодноразово заявляв, що хоче відновити перемовини, прагнучи не допустити, щоб Іран отримав ядерну зброю. Він навіть надсилав листа верховному лідерові Ірану аятолі Алі Хаменеї, попередивши, що в разі відмови укласти угоду щодо ядерної програми Іран може зіткнутися з військовою відповіддю США.
Спершу Хаменеї та президент Масуд Пазешкіян відкидали перемовини, покликаючись на агресивність та погрози США. Згодом там усе ж заявили, що готові відмовитися від ядерної зброї в обмін на скасування економічних санкцій.
Однак ці перемовини зайшли в глухий кут, і на початку цього тижня ситуація остаточно загострилася. Тоді американська розвідка передбачила, що Ізраїль готується до удару по ядерних об’єктах Ірану.
На тлі цього Сполучені Штати наказали провести часткову евакуацію свого посольства в Іраку, який сусідить з Іраном, та дозволили військовим виїхати з місць дислокації на Близькому Сході через підвищені ризики в регіоні.
«Повстання лева». Початок
Уранці 13 червня понад 200 ізраїльських літаків почали завдавати ударів по військових цілях Ірану, зокрема по ядерних об’єктах у різних регіонах країни. Під атакою опинився об’єкт у місті Натанз — один із ключових для збагачення урану, який видання Wall Street Journal назвало «серцем ядерної програми» Ірану.
За даними іранського телебачення, по об’єкту, частково розташованому під землею, завдали кількох ударів. Остаточні масштаби пошкодження невідомі, як і те, чи вдалося уразити ще один важливий для іранської ядерної програми об'єкт збагачення урану під назвою Фордо.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що Фордо та ще два ядерні об'єкти — Ісфахан та Бушер — не постраждали від ударів, на відміну від Натанза, де, однак, не спостерігають підвищення рівня радіації.
За даними Jerusalem Post, паралельно з ракетними ударами Ізраїль силами своєї розвідки — «Моссаду» — провів операцію зі знищення можливостей протиповітряної оборони в іранському тилу. В ізраїльських медіа з посиланням на джерела в розвідці писали, що для цього «Моссад» розмістив системи озброєння на території Ірану, які, отримавши наведення, вразили іранські цілі.
Крім цього, «Моссад» нібито створив бази безпілотників-камікадзе, які в потрібний момент вдарили по ракетних установках Ірану. Підготовка цієї операції в тилу нібито тривала кілька років. Це, а також приховане використання дронів, уже породило в мережі порівняння з українською операцією зі знищення російської стратегічної авіації «Павутина».
У результаті ізраїльських ударів також було вбито низку іранських високопосадовців — головнокомандувача Корпусу вартових Ісламської революції генерал-майора Хоссейна Саламі, командувача надзвичайних сил генерал-майора Голяма-Алі Рашида та начальника Генштабу Мохаммада Бакері.
Крім них, померли й іранські вчені-ядерники Мохаммад Мехді Тегеранчі та Ферейдун Аббасі. Державні іранські медіа також повідомляли про загибель цивільних, зокрема дітей.
CNN назвало Саламі одним із найвпливовіших людей Ірану, який звітував самому аятолі Алі Хаменеї. Аналітикиня CNN з питань безпеки Бет Саннер порівняла вбивство такого посадовця, як Саламі, з убивством голови Об'єднаного комітету начальників штабів США: «Ви можете уявити, що [в такому разі] зробили б американці».
На місце Саламі вже призначили бригадного генерала Ахмада Вахіді — колишнього командира елітного підрозділу «Кудс», який перебуває в розшуку за зв’язок з вибухом у будівлі Аргентинського єврейського культурного центру в Буенос-Айресі у 1994 році, коли загинули 85 людей і ще 200 зазнали поранень.
Загалом, за даними джерел Reuters, щонайменше 20 високопоставлених іранських командирів, зокрема командувач Повітряно-космічних сил Амір Алі Хаджизаде, загинули внаслідок ударів Ізраїлю.
Іран прагне помсти, Ізраїль готується
У першому зверненні після початку ізраїльської операції верховний лідер Ірану Алі Хаменеї підтвердив «мученицьку смерть» кількох військових командирів та вчених, пообіцявши Ізраїлю «суворе покарання», а також «гірку та болісну долю».
Генеральний штаб Збройних сил Ірану також заявив, що «божественна рука помсти вразить цей кровожерливий режим та його прихильників без вагань — якщо на те буде Божа воля».
В акаунті іранської армії в соцмережі X опублікували повідомлення з натяком на відповідний удар, у якому Ізраїль зобразили у вигляді емоджі гризуна.
Тим часом постійний представник Ірану при Організації Об'єднаних Націй Амір Саїд Іравані закликав Раду Безпеки ООН негайно зібратися та вжити «рішучих заходів проти злочинних та провокаційних дій» Ізраїлю. А Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що країна не зволікатиме з відповіддю на напад, відповідно до статті 51 Статуту ООН.
Крім того, там наголосили, що дії Ізраїлю не могли відбутися без узгодження та дозволу США, а тому Вашингтон, мовляв, також нестиме відповідальність за «небезпечні наслідки цієї сіоністської авантюри».
Уже невдовзі після серії ізраїльських ударів речник ЦАХАЛу Авічай Адраї повідомив про атаку 100 іранських безпілотників, однак в іранських медіа називали більшу кількість — аж 800. У мережі публікували відео прольоту дронів над Ізраїлем.
Ізраїльські військові вже закликали громадян шукати безпечні місця на тлі очікуваних масштабних повітряних тривог. Водночас начальник Генштабу Ірану Еяль Замір анонсував мобілізацію десятків тисяч солдатів.
«Громадяни Ізраїлю, я не можу гарантувати абсолютний успіх: іранці можуть відповісти, а втрати будуть відрізнятися від звичних. ЦАХАЛ готовий захищати тил, прошу вас бути відповідальними: за себе, за рідних і громаду — і слухатися вказівок», — додав він.
У ЦАХАЛі попередили, що «нас чекають складні й напружені дні», тим часом ізраїльський прем’єр казав, що операція проти Ірану триватиме «стільки днів, скільки потрібно».
Як реагує світ?
На події на Близькому Сході вже відреагували низка країн у всьому світі. Арабські держави, зокрема Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Катар, засудили дії Ізраїлю проти Ірану. Тим часом європейські лідери відреагували стриманіше: прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про пріоритетність стабільності на Близькому Сході й роботу над деескалацією.
До дипломатії та стриманості також закликали висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
росія назвала ізраїльську операцію «неспровокованими військовими ударами», засудивши Єрусалим «за свідомий вибір на користь подальшої ескалації напруженості та загострення ситуації» і поклавши на нього відповідальність «за всі наслідки цієї провокації».
Тим часом українське МЗС нагадало, що Іран є союзником росії у війні проти України, та назвало його «джерелом багатьох проблем на Близькому Сході та за його межами».
Водночас бойові дії в регіоні там вважають загрозливими для міжнародної безпеки та глобальної фінансової стабільності й закликають до уникнення подальшої дестабілізації та жертв серед цивільних.
Не промовчав і Трамп: він заявив, що давав Ірану «шанс за шансом» укласти ядерну угоду, але вони не зробили цього.
«Я казав їм, що буде набагато гірше, ніж вони уявляють, очікують або їм казали, що Сполучені Штати мають найкраще і найсмертоносніше військове обладнання у світі, і це без сумніву, і що Ізраїль має багато цього обладнання, і ще більше буде — і вони вміють ним користуватися», — написав він у соцмережі Truth Social.
Він також додав, що «буде тільки гірше», але «ще є час припинити цю різанину». Для цього Іран має повернутися до ядерної угоди.
Загострення між Іраном та Ізраїлем вже вплинуло на світові ціни на нафту: вони показали найбільше одноденне зростання від 2022 року, коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
Так, ціна нафти еталонної марки Brent зросла на 4,3% — до $72,4 за барель. Ціна американського еталона West Texas Intermediate (WTI) підскочила аж на 5% — до $71,4 за барель. Це відображає побоювання, що ширший конфлікт на Близькому Сході може призвести до перебоїв у постачанні енергоносіїв.
Ігор Семиволос, директор «Центру близькосхідних досліджень», вважає, що серед наслідків цього конфлікту для України також буде зростання цін на озброєння та виникнення додаткових політичних проблем.
«Формально, згідно з міжнародним правом, те, що здійснив Ізраїль, — це агресія», — зазначив він. Однак експерт вважає, що Ізраїль не має шансів досягти заявлених цілей, принаймні самостійно, без допомоги США.
- Поділитися: