Німеччина не хоче виплачувати репарації колишнім колоніям в Африці, бо тоді ще не було міжнародного кримінального права

Про це йдеться у відповіді федерального уряду на парламентське запитання від партії «Союз 90 / Зелені», з яким ознайомилася газета Tagesspiegel.

Як розповіло видання, на Берлінській конференції 1884-1885 років Німецька імперія забезпечила собі контроль над значною частиною континенту та з нуля стала третьою за величиною колоніальною імперією у світі. Тоді Німеччина зберегла чотири колонії в Африці: Того та Камерун у Західній Африці, Німецьку Східну Африку та Німецьку Південно-Західну Африку. Крім того, існували території, які лише тимчасово перебували під владою Німеччини, а також території в Океанії та Східній Азії.

Місцеві не лише стали структурно залежними від німецьких окупантів, а були позбавлені своєї культурної ідентичності та неодноразово зазнавали жорстоких актів насильства.

Так, під час повстання Маджі-Маджі у Німецькій Східній Африці між 1905 і 1907 роками загинуло від 75 000 до 300 000 людей, багато з яких навмисно заморили голодом. А геноцид народів гереро та нама у Німецькій Південно-Західній Африці забрав життя приблизно 100 000 людей.

Німеччина згодом визнала цей геноцид. Однак «Спільна декларація», узгоджена з урядом Намібії, досі не ратифікована, оскільки нащадки не вважають, що їх належним чином залучили до роботи над цим. Вони також заперечували проти того, що 1,1 мільярда євро, обіцяних Німеччиною, мають бути оголошені переважно як допомога для розвитку, а не як репарації.

Німецький уряд налаштований уникати терміну «репарації», ймовірно, щоб запобігти юридичним претензіям незліченних масштабів, пише Tagesspiegel. Там стверджують, що на момент насильницьких актів міжнародне кримінальне право ще не існувало. «Тому концепція репарацій не застосовується у зв'язку з колоніальним минулим Німеччини», — заявив уряд у своїй відповіді для парламенту.

Депутатка Бундестагу від «Зелених» Авет Тесфаєсус вважає, що цей аргумент відтворює колоніальні ієрархії: «Ми не можемо ховатися за формальними юридичними аргументами, особливо не в республіці, конституція якої ставить недоторканну людську гідність в основу її державності».

Ще одним суперечливим питанням є повернення культурних цінностей. Це стосується як творів мистецтва, так і людських останків, як-от черепи, привезені до Німеччини для «расових досліджень».

У 2022 році Німеччина повернула Нігерії право власності на 1000 бенінських бронзових статуеток, і близько 20 з них уже відвезли туди. Однак цей крок розкритикували, оскільки уряд Нігерії довірив їх Обі Королівства Бенін — приватній особі. Зрештою, він погодився назавжди передати бронзові статуї у розпорядження Нігерійської музейної комісії. 

Тим часом бюджети міністра культури на програми «Захист, придбання та повернення культурних цінностей» та «Глобальний Південь і переоцінка колоніалізму» цьогоріч скоротили приблизно вдвічі.