Реванш проросійських сил? Якими будуть парламентські вибори в Молдові

За кого голосувати?

Парламентські вибори в Молдові відбуваються за пропорційною системою. Сам парламент складається зі 101 депутата. Аби подолати виборчий поріг, політична партія повинна набрати більш як 5% голосів.

Якщо ж до законодавчого органу балотується політичний блок, він має набрати понад 7% голосів. А для незалежних народних обранців встановлений поріг у 2%.

Якщо відкинути партії, які, згідно з опитуваннями, не зможуть пройти встановлений поріг, то головними конкурентами на прийдешніх виборах є такі політичні сили:

• «Дія та Солідарність (PAS)» — проєвропейська партія, заснована Маєю Санду, на чолі із чинним главою парламенту Ігорем Гросу;
• «Патріотичний виборчий блок соціалістів, серце і майбутнє Молдови» — це політичний блок, до якого ввійшла, зокрема, партія колишнього проросійського президента Ігоря Додона;
• «Наша партія» — політична сила на чолі із євроскептиком та проросійським депутатом Ренато Усатим;
• «Альтернатива» — політичний блок, який заснували міський голова Кишинева Іон Чебан, експрем’єр-міністр Іон Кіку та колишній депутат Марк Ткачук. Ця політсила виступає за євроінтеграцію, а також реінтеграцію «Придністров’я»  у склад Молдови.

Видання NewsMaker пише, що результати соцопитувань щодо підтримки партій можуть не справдитися, як це вже було із президентськими виборами торік.

Журналісти пояснюють: тоді проблема була в тому, що голоси громадян, які напередодні виборів ще не визначилися, кого підтримати, розподілили порівну між кандидатами.

Очільник молдовського аналітичного центру WatchDog Валеріу Паша вказує, що є значна група людей, які приховують свої політичні уподобання або не називають їх зовсім. Тому аналітики вирішили не розділяти голоси таких громадян пропорційно між кандидатами, а віддати переважну кількість голосів опозиції.

За таких умов результати голосування можуть бути такими:

• «Дія та Солідарність» отримає 49 місць;
• «Патріотичний блок» — 34 місця;
• «Наша партія» — 18 місць. 

Якщо такий результат опитування справдиться, то партія Санду втратить більшість у парламенті. 

Однак якщо рахувати лише тих виборів, які визначилися, то тут розподіл сил кардинально змінюється:

• «Дія та Солідарність» отримає 60 місць, тобто матиме парламентську більшість;
• «Патріотичний блок» — 26 місць;
• «Наша партія» — 15 місць. 

В обох випадках очікується, що блок «Альтернатива» не зможе пройти в парламент. 

Передвиборчі обіцянки

Партія «Дія та Солідарність», окрім своєї послідовної проєвропейської позиції, також виступає за проведення подальших економічних та інфраструктурних реформ. Зокрема, політсила обіцяє:

• подвоїти доходи населення, зокрема лікарів, вчителів, поліціянтів та співробітників приватного сектору;
• відремонтувати 3 тисячі кілометрів доріг;
• підняти мінімальну зарплату з 5500 леїв до 10 000 леїв, а середню — з 16 000 леїв до 25 000 леїв.

Окрім цього, партія обіцяє збільшити економічне зростання до 5% до 2027 року, подвоїти ВВП за 10 років, залучити 4 мільярди євро  інвестицій та провести низку інших реформ.

За даними аналітичного центру WatchDog, з 2021 року партія «Дія та Солідарність», яка тоді отримала більшість у парламенті, виконала 56% своїх передвиборчих обіцянок. 

За даними фахівців, найгірші показники стосуються виконання обіцянок щодо реформування державних підприємств, а також виконання великих інфраструктурних, екологічних, транспортних та культурних проєктів.

А ось найкраще ця партія впоралася з обіцянками щодо підтримки сімей із дітьми, діаспори, пенсіонерів, енергетики та втілення зовнішньої політики.

Водночас «Патріотичний блок» обіцяє довгострокові контракти на газ по 200–300 доларів за тисячу кубометрів, створення Держфонду промислового розвитку.

Політики також хочуть встановити стелю цін на соціально значущі товари та пропонують створити «Банк інвестицій та модернізації Молдови» зі стовідсотковим державним капіталом.

«Патріотичний блок» також обіцяє знизити пенсійний вік до 57 років для жінок та 62 років для чоловіків (зараз 61,5 та 63 роки) і щорічно виділяти пенсіонерам по 7000 леїв на лікування.

«Наша партія» пропонує виборцям типовий набір популістичних обіцянок:

• зростання мінімальної пенсії з 3300 леїв до 5000 леїв;
• збільшення допомоги у зв'язку з народженням дитини;
• створення державних соціальних магазинів та аптек у кожному райцентрі.

російський слід

Іще в липні президентка Молдови Мая Санду попереджала: росія готує безпрецедентне втручання в парламентські вибори. За її словами, кремль інвестує гроші в кілька політичних проєктів, щоб провести своїх людей до парламенту, і всі вони координуються з одного центру та значною мірою фінансуються через схеми Ілана Шора.

Шор своєю чергою хотів просунути дві партії, пов’язані з ним, — це «Відродження» і «Центристський союз». Однак Центральна виборча комісія Молдови не допустила їх до участі у виборах, а Вища судова палата (ВСП) відхилила їхні скарги після такого рішення.

Водночас Санду заявляла, що росія використовує російських православних священників для поширення пропаганди, а також розгорнула мережу ботів під назвою «Матрьошка», які створюють фейковий контент і «намагаються видати мережу за легітимні іноземні медіа».

22 вересня молдовські правоохоронці затримали 74 людей, яких підозрюють у підготовці для організації масових заворушень на парламентських виборах. За даними прокуратури, група людей віком від 19 до 45 років їздила до Сербії на навчання, де їм показували, як влаштовувати провокації під час протестів. За кожну поїздку учасники отримували приблизно 400 євро. Глава поліції Молдови Віорел Чернеуцяну заявив, що навчання проводили громадяни рф. 

Про плани росії втрутитися у вибори в Молдові попереджав і Захід. Так, агенція Bloomberg писала, що росія розробила план втручання в прийдешнє голосування, який передбачав:

• вербування молдован за кордоном для голосування на дільницях у ЄС та інших країнах; 
• залучення інших груп для організації та проведення протестів із метою дестабілізації; 
• масштабну кампанію дезінформації в соціальних мережах;
• використання компромату для тиску на посадовців і зриву виборчого процесу.

Україні варто хвилюватися?

Молдова — парламентська республіка. Саме парламент обирає уряд, затверджує прем’єр-міністра та може відправити його у відставку. Водночас чинна президентка країни Мая Санду має радше представницькі функції: вона підписує закони або ж накладає вето на них, представляє країну за кордоном, однак не може керувати урядом.

У разі поразки «Дії та Солідарності», яка перемогла на виборах 2021 року, та тріумфу проросійських сил Молдова може зіткнутися з політичною кризою, а Санду за таких обставин ризикує залишитися чи не єдиною політикинею, яка орієнтується на Захід.

Проросійські сили справді мають непоганий шанс на реванш за програні президентські вибори торік. А з огляду на фактор невизнаного «Придністров’я», для України поразка прозахідної «Дії та Солідарності» може стати доволі тривожним сигналом.

Сама Мая Санду під час звернення до громадян 22 вересня заявила, що в разі перемоги проросійських сил на виборах Молдова може стати «плацдармом для проникнення в Одеську область», а всі громадяни країни постраждають попри те, за кого вони голосували.

«Небезпека велика, але маємо бути ще сильнішими. Будьмо гідними нашої Молдови! Не продамо її злодіям і не дозволимо іншим її продавати! А в неділю доведемо всім, що Молдова — це не клаптик землі, який можна продати або купити за три срібні, а наш священний дім», — підкреслила президентка.