У Києві встановили три Камені спотикання на честь родини Вілкісів, яка постраждала від нацистських переслідувань

Про це повідомляє кореспондентка hromadske.

Проєкт реалізує Український центр вивчення історії Голокосту за ініціативи Посольства Німеччини в Україні та за підтримки Київської міської державної адміністрації.

Фроїм Вілкіс народився 1910 року в Одесі. Під час Другої світової війни він потрапив у німецький полон, після чого опинився в Сирецькому концентраційному таборі в Києві. У 1943 році нацисти примусово залучали його та інших в’язнів до розкопування й спалювання тіл людей, убитих у Бабиному Яру. Так окупанти намагалися приховати сліди масових розстрілів.

У ніч із 28 на 29 вересня 1943 року Фроїм став одним з учасників втечі в’язнів, яким вдалося вирватися з-під нацистської охорони. Після звільнення Києва він дав свідчення про злочини, скоєні нацистами в Сирецькому концтаборі та Бабиному Яру.

Його розповіді стали важливими документальними свідченнями Голокосту. Зберігся також звуковий кінозапис 1944 року, на якому Вілкіс розповідає про злочини нацистів. Відомості про його подальшу долю обриваються у 1944 році.

Дружина Фроїма Сара та їхній малолітній син Абрам загинули під час масових розстрілів євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року.

Історію родини відновила дослідницька команда з Одеси. До неї увійшли вчитель історії Одеського ліцею № 50 Максим Панін та учні Катерина Зайко, Ольга Хівренко й Ілля Ткаченко. Дослідники опрацювали історичні матеріали й документи, щоб повернути імена членів родини Вілкісів у простір історичної пам’яті Києва.

Камені спотикання — це невеликі меморіальні таблички, які встановлюють у тротуарах поблизу місць, де жили, працювали або навчалися люди, переслідувані нацистським режимом. Кожен камінь містить ім’я людини та короткі відомості про її долю.

Проєкт «Один камінь — одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» є частиною міжнародної ініціативи Stolpersteine. Він передбачає встановлення в міському просторі невеликих меморіальних каменів із металевими табличками, на яких зазначені імена та відомості про долі людей, які загинули внаслідок нацистських переслідувань або пережили їх.

Авторка: Анна Русол