hromadske оголосило шортліст третього фестивалю короткометражних документалок «ЛІФТ»

«Гуляю» (реж. Дарія Журавель)

Чому існує цей вихор, який забирає в нас усе? 

«Гуляю» — це автобіографічна історія Дар'ї Журавель, присвячена дитинству й тим, хто більше не з нами, але чия присутність супроводжує нас, хай куди ми йдемо.

«Мовний бар’єр» (реж. Жора Папоян)

Американські місіонери лагодять будинки, доставляють дрова й допомагають жителям прифронтового села Посад-Покровське на Херсонщині. Під час одного з таких ремонтів американці не можуть порозумітися з господарем будинку, який незадоволений їхньою роботою. Чітко пояснити проблему одне одному заважає мовний бар’єр. Окрема лінія фільму — епізоди із життя місцевих: їхні спроби відкопати будинок, пережити зиму та… знайти винного.

«Пацики» (реж. Борис Малюга)

Портрет-альманах 67 тернопільської ОМБр ДУК. Шість військових розкривають історію своєї служби, занурюють нас у побут і знайомлять із тим, що тримає їх зарядженими на боротьбу.

«Скарби прадавнього Прута» (реж. Славко Гамаль)

Короткометражний фільм про скульптора, який понад 50 років відданий своїй професії. Він створює скульптуру Матері Божої з Ісусом Христом на руках із дуба, який довгий час плавав у річці Прут. Ця робота, яка тривала 5-6 місяців, символізує не лише майстерність, а й відданість і важку працю скульптора. Головний герой — відомий український скульптор Володимир Гамаль.

«Пундик» (реж. Соф’я Василенко і Христина Поліщук)

Після втрати сина на війні пані Тетяна знаходить розраду й продовження його життя в онучці та дарує синовим побратимам тепло оберегів і смак домашніх солодощів. У цьому фільмі автори хочуть показати, як життя може існувати після смерті. Як знайти сенс жити далі, коли душа померла. Конфлікт у боротьбі життя зі смертю, у якому перемога лишається за тими, чиї нащадки продовжують історію.

«Вовчик Громовержець» (реж. Кирило Свєташов)

Досвідчений волонтер Вовчик разом із новобранцем Микитою працюють над створенням броньованої машини для військових, яку вони мають доставити в Бахмут. Її водієм має бути Микита, і це буде його перша поїздка на фронт.

VITA (реж. Віта Стойкова)

Фільм про 25-річну Віту, лікарку-неонатологиню. Вона щодня працює з недоношеними, «патологічними», покинутими й здоровими дітьми, що з'являються на світ. Три роки вона мала справу з народженням людського життя, а тепер їй доведеться зустрітися зі смертю. В інтерв'ю каналу Al Jazeera дівчина розповідає, що вирішила піти служити до лав ЗСУ в медичний батальйон, мотивуючи це загибеллю коханого на війні. Але на момент ухвалення рішення йти до ЗСУ є ще одна річ, про яку вона не знає: насправді її коханий живий.

Назва фільму означає не лише ім'я героїні, а й латинське слово «життя».

«Софія» (реж. Станіслав Гуренко)

Фільм описує події початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, а саме розповідає про групу добровольців, які впродовж перших днів об'єдналися для захисту столиці й гуманітарної допомоги. Одним з учасників цього підрозділу був вокаліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк. Що відчували ці люди в перші дні, про що вони думали та що їх об'єднувало? Ця історія не може бути завершеною, оскільки війна триває і всі герої продовжують захищати Батьківщину на різних ділянках фронту.

Переможців конкурсу ми оголосимо під час фестивалю «ЛІФТ», що відбудеться 29 березня в кінотеатрі «Жовтень». У програмі фестивалю — лекції відомих режисерів і продюсерів України й перегляд стрічок, які стали фіналістами фестивалю. Квитки на подію можна придбати за посиланням. 

Нагадаємо, до участі в конкурсі допускалися фільми, які відповідали критеріям відбору: завершені документальні фільми, авторами яких є громадяни України, на момент участі у фестивалі вони не мали бути опубліковані або представлені у відкритому доступі, зокрема на стримінгових платформах. 

Наразі триває оцінювання фільмів-фіналістів командою журі, у складі якої — професійні документалісти:

• Анастасія Камінська — головна режисерка й керівниця відділу візуального виробництва hromadske.
• Костянтин Шафаренко — креативний продюсер відділу візуального виробництва hromadske.
• Василиса Степаненко — журналістка Associated Press і продюсерка документального фільму «20 днів у Маріуполі», який 2024 року здобув «Оскар» у номінації «Найкращий документальний фільм» і став переможцем нагороди Британської академії телебачення та кіномистецтва BAFTA Film Awards. Лавреатка Пулітцерівської премії, Національної премії імені Т. Шевченка й рейтингу 30 Under 30 Europe від Forbes.
• Володимир Тихий — кінорежисер, сценарист, продюсер і член Національної спілки кінематографістів України. Один із засновників кінооб’єднання «Вавилон'13», яке документує сучасну історію України. Режисер документального фільму «Одного літа в Україні».
• Ольга Журба — кінорежисерка, сценаристка, монтажерка й лавреатка Національної кінопремії «Золота Дзиґа» та Національної премії кінокритиків «Кіноколо». Авторка документального фільму «Пісні землі, що повільно горить», прем’єра якого відбулася на 81-му Венеційському кінофестивалі. Стрічка отримала нагороди на кінофестивалях у Латвії, Італії, Угорщині та США, а також увійшла до програм інших знакових фестивалів у всьому світі. Роботи мисткині брали участь у провідних міжнародних кінофестивалях, зокрема IDFA, Locarno Film Festival, Docudays UA та Molodist.
• Максим Наконечний — кінорежисер, продюсер, сценарист і член Української кіноакадемії. Автор фільму «Бачення метелика», що був представлений у секції «Особливий погляд» на 75-му Каннському кінофестивалі. Спродюсований ним фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» 2020 року здобув перемогу як найкращий дебют на найбільшому фестивалі документального кіно в Амстердамі IDFA.

Avalon — водний партнер фестивалю.