«Мені подобалося бути частиною чогось великого». Спогади про активіста Дем’яна Ганула

«Хотілося якогось двіжу»

Демʼян родом із села Новоселиця, що на Кіровоградщині. Там здобув середню освіту, після чого вступив до Південноукраїнського педагогічного університету в Одесі на історичний факультет. Відтоді почав займатися підприємництвом.

У громадську діяльність чоловік поринув із початком Революції гідності — брав активну участь у протестах. Згодом долучився до «Правого сектору», де очолив силовий блок осередку в Одеській області.

«На той час це не було дуже серйозно. Для ворогів звучало серйозно. Для нас усе було простіше: мета — поважна, але ми ставилися до цього всього по-дитячому. Хотілося якогось двіжу, щось змінити», — розповідав Дем’ян Ганул hromadske у 2021-му.

Згадував, що дружба майбутніх членів «Правого сектору» зав’язалася біля Пам’ятника дюку. Саме там утворився кістяк організації. Біля «дюка» про них дізналися й інші активісти одеського Євромайдану.

Демʼяна Ганула памʼятають і як активного учасника протистояння на Куликовому полі в Одесі 2 травня 2014 року. Це були масові заворушення з боку проросійських сил, які виступали за ідею «федералізації України». Активісти чинили активний опір, були загиблі.

В Одесі Демʼян був відомим громадським активістом. Він розповідав нам, як разом з іншими активістами «Правого сектору» «накривав» точки продажу спайсу.

«Для мене це була щира діяльність. Мені подобалося, що я є частиною чогось великого. Це підіймало авторитет у місті, бо це добра справа, якщо дивитися крізь призму справедливості», — пояснював таку діяльність Дем’ян Ганул.

Рятував тварин і декомунізував Одесу

У 2021 році активіст заснував власну громадську організацію «Вуличний фронт». Ганул влаштовував акції з охорони природного середовища, популяризував спорт, допомагав військовим тощо.

Чоловік був відомим в Одесі і як зоозахисник. Він влаштовував акції проти експлуатації тварин, виявляв приватні будинки й притулки, де знущалися із собак і котів.

З нещодавнього — у жовтні 2024 року активіст засудив спробу офіційного дозволу на полювання на тварин, привернувши увагу медіа. Писав: «Дуже цинічний вигляд має ходити вбивати тварин у тилу, коли твою країну захоплюють російські солдати. Я мовчу про ризики вербування мисливців російськими спецслужбами, зброя у них уже є».

Демʼян Ганул також активно виступав за декомунізацію — ініціював в Одесі демонтаж меморіальних таблиць і пам’ятників комуністичним діячам.

«Сьогодні з третьої спроби силами активної громадськості Одеси було демонтовано два макети ордену Леніна та радянської зірки, — писав Ганул у вересні 2024-го. — Ми зробили місцевій владі послугу. Попри адміністративні протоколи від поліції, демонтаж було виконано».

А ще він займався збереженням історичних памʼяток. Одна з останніх будівель, врятувати яку намагався активіст, — Дача Маразлі. У лютому 2025-го він показав її руйнування й написав: «У всьому світі зберігають такі обʼєкти й використовують для туристичних цілей, але не в Одесі. Місцева “б*дловлада” робить усе, щоб знищити в Одесі особливість».

До слова, Демʼян і сам пробував себе в політичній діяльності, але не вдалося. У 2020 році балотувався до міської ради Одеси від партії «Національний корпус», однак політсила не подолала барʼєр у 5%.

Щодо особистого життя, то в жовтні 2024 року 31-річний Демʼян Ганул став батьком. Він регулярно публікував фото з донечкою Сарою та дружиною — фітнес-тренеркою Жанною Вознюк.

Не перший, але останній замах

«Йому постійно погрожували, постійно. Я не знаю людини, яка б більше за Дем’яна любила Україну. Його вбили за те, що він був патріотом, за те, що відстоював Україну», — сказала сестра Демʼяна Лілія у коментарі «ТСН.ua».

У квітні 2020-го невідомі спалили автівку, яка належала дружині активіста. За п’ять годин до цього Ганул опублікував допис про те, що поліціянти й посадовці вбивають птахів із Червоної книги. Про інцидент із підпалом активіст написав: «Пов’язую це з моєю громадською діяльністю».

Через кілька місяців по тому стався перший замах на життя. На трасі невідомі обстріляли машину, у якій їхав Демʼян Ганул, і він, як сам казав, «дивом залишився живий».

У 2023-му Ганула побили невідомі чоловіки у військовій формі, коли той був у кафе. За словами активіста Сергія Стерненка, напад організував «проросійський тітушковод» Олександр Подобєдов.

Ганулові неодноразово погрожували протягом його життя. Серйозна хвиля погроз сталася влітку 2024 року після його акцій із захисту честі військових. російські ресурси виклали в мережу інформацію про рідних активіста, а за напад на Ганула обіцяли до 10 тисяч доларів. У самій росії його заочно «засудили» за кількома статтями Кримінального кодексу рф. Активіст навіть писав заяви до СБУ й поліції та просив захисту від держави.

«Я протягом свого свідомого життя відстоюю українську державу, займаюся волонтерською діяльністю, захищаю мову, відстоюю честь і гідність українських військових… Зараз я потребую допомоги держави. Я хочу мати змогу захистити себе та своїх рідних», — писав Ганул.

Захистити активіста держава не змогла. Зранку 14 березня в Одесі невідомий вистрелив у Демʼяна Ганула, і той зазнав смертельного поранення. Голова МВС Ігор Клименко взяв розслідування під особистий контроль.

«Держава фактично дала його вбити»

«Найбільш дико, що Дем’ян Ганул, якого сьогодні вбили в Одесі, звертався по захист до української держави після погроз. Але не отримав його. Держава фактично дала його вбити», — написав громадський активіст Михайло Жернаков.

Активіст Сергій Стерненко, коментуючи вбивство Ганула, зазначив: «Ніхто з нас не є у безпеці. росіяни полюють на українських активістів, волонтерів, громадських діячів». Стерненко додав, що і за ним самим кілька місяців тому стежили, а організували це нібито ті, хто працює на російські спецслужби.

В Одесі працюють підпільні проросійські угруповання, і «про це знають всі, окрім поліції та СБУ», пише активіст і військовослужбовець ЗСУ Олег Симороз. Він наголосив, що поліція «займається всім чим тільки можна, тільки не забезпеченням безпеки».

Зараз під загрозою військові й ветерани з активною позицією, які вочевидь заважають російським спецслужбам формувати тут свій порядок денний. І держава не має змоги захисти хоча б цю групу людей. То не заважайте нам самим себе захищати. У всіх цих людей є військовий вишкіл, всі ми вміємо працювати зі зброєю. В українського захисника має бути право на зброю!Олег Симороз, активіст, правозахисник, військовослужбовець ЗСУ

Демʼян Ганул і сам неодноразово закликав легалізувати обіг вогнепальної зброї, щоб мати право на самостійний захист. 

У квітні 2022-го він написав: «Насправді це питання часу, коли на мене буде скоєно черговий напад, тому я вирішив написати цей допис, поки не пізно… Я думаю, що заслуговую легально себе захистити, аби продовжити допомагати Україні».