У Києві відбувся «Марш Рівності». Як це було (ФОТО, ВІДЕО)

Про це повідомляє кореспондент hromadske з місця подій.

Цьогоріч на акцію зареєструвалися понад 800 людей — торік було близько пів тисячі. Серед присутніх — митці, активісти, військові, посли іноземних держав та іноземці, а також молодь не лише з Києва, а й інших міст, зокрема Харкова та Запоріжжя.

Зокрема, на заході була посолка Канади в Україні Наталка Цмоць, продюсер Володимир Завадюк та солістка гурту Kazka Олександра Заріцька, яка заспівала державний гімн.

Перед «Маршем Рівності» у столиці посилили заходи безпеки. Зокрема, поліція перекрила частину вулиці Богдана Хмельницького. Також була закрита на вхід і вихід станція метро «Театральна». 

Учасники заходу закликають державу звернути увагу на захист ЛГБТ-людей від насильства, а також прискорити ухвалення закону про цивільні партнерства. Вони йшли маршем із лозунгами: «Наша традиція — це свобода», «Права не дають, права беруть», «Бунтуй, кохай, права не віддавай».

За кілька десятків хвилин поліція закликала учасників завершувати й спускатися в метро. Задля безпеки організатори просять прибрати банери та символіку перед тим, як іти в підземку.

Натомість на місці, де нещодавно тривав марш, з’явилися його противники, у яких помітили банери з написом: «Хода на захист сім’ї, дітей та України» і «Всі разом, всі за сім’ю».

Про цивільні партнерства

Законопроєкт №9103 зареєстрували в парламенті в березні 2023 року. Ним пропонують запровадити реєстроване партнерство (яке також називають «цивільним») як добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різних статей. Воно не вважатиметься шлюбом, а проживання людей однією сім'єю не є реєстрованим партнерством, якщо відповідний союз не зареєстровано.

Після реєстрації партнери можуть набувати статусу близьких родичів, а саме члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство.

Автори законопроєкту зазначали, що впровадження реєстрованих партнерств є нагальною потребою. Насамперед щоб захистити права військових, які не можуть офіційно оформити свої стосунки, бо їхні партнери/партнерки однієї з ними статі. У разі поранення, зникнення безвісти чи загибелі їхні сім'ї та вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави, зазначається в документі.

А нейтральний інститут реєстрованих партнерств дозволить врегулювати зв'язок держави з партнерами та партнерками як частиною суспільства, закріпити їхні права й обов'язки. І водночас не потрібно вносити жодних змін до регулювання шлюбних відносин, «що може на цьому етапі бути чутливим для практиків окремих релігійних вірувань».