У Києві замалювали стінопис із фразою вбитої активістки Гандзюк. У МВА просять її відновити

Про зникнення стінопису написали в соцмережах ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Там кажуть, що стінопис був місцем пам’яті про Гандзюк, і подякували тим, хто помітив, що його замалювали, і повідомив про це. Деталей там не розповіли, але пообіцяли написати про стінопис наступний допис.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин назвав «цинічним» те, що стінопис замалювали саме напередодні 40 дня народження активістки. Тому він вважає, що це «треба виправити».

Для цього він звернувся до Київської міської військової адміністрації з проханням перевірити обставини інциденту — зокрема, те, чи надавали на це дозвіл комунальним або приватним структурам — притягнути винних до відповідальності, а також поновити стінопис і встановити біля нього охоронні таблички.

Крім того, Юрчишин пропонує ініціювати надання стінопису статусу об'єкта культурної спадщини місцевого значення або включити його до переліку культурних символів громадянської пам'яті столиці.

«Наразі, як відомо, судовий процес щодо організаторів і ймовірних замовників вбивства Катерини Гандзюк триває, що робить факт замальовування муралу ще більш тривожним — це сприймається громадськістю як спроба знищити публічний символ боротьби за правду та посіяти атмосферу страху й замовчування. Подібні дії можуть бути розцінені як тиск на суспільну пам'ять та спроба перешкодити публічному контролю за розслідуванням», — йдеться у зверненні депутата.

Він пообіцяв повідомляти про подальші кроки та відповіді щодо його звернення.

Зазначимо, стінопис з відомою цитатою Катерини Гандзюк існує не тільки в Києві, а й в інших містах України, де їх також замальовували.

Убивство Катерини Гандзюк

31 липня 2018 року радницю міського голови Херсона та відому активістку Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою біля під'їзду власного будинку. З опіками її доставили до реанімації в обласну лікарню. У Катерини постраждали понад 40% тіла — кислота потрапила їй на спину, голову, руку, око.

Уже наступного дня санітарним бортом Катерину екстрено перевезли до Києва. Упродовж наступних трьох місяців вона перенесла низку складних операцій. А втім, організм 33-річної жінки не витримав наслідків хімічних опіків. 4 листопада 2018 року Катерина Гандзюк померла.

За три тижні до смерті під час розмови з журналістами Катерина Гандзюк повідомила, що вважає замовником нападу на неї Владислава Мангера — тодішнього голову Херсонської облради.

У прокуратурі казали, що ймовірною причиною нападу на Катерину могли бути її слова про підпал Олешківського лісу на Херсонщині — Гандзюк заявляла, що ліс палять для того, щоб потім продавати.

Раніше у справі вже були засуджені п’ятеро підозрюваних в організації та виконанні нападу на Гандзюк: Віктор Горбунов, В’ячеслав Вишневський, Володимир Васянович, Микита Грабчук — виконавці, та Сергій Торбін («Опер») — організатор. Усі вони визнали свою провину, пішли на угоду зі слідством та отримали від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

Ігоря Павловського, експомічника колишнього народного депутата Паламарчука, звинувачували у приховуванні злочину: слідчі зазначали, що він знав про підготовку злочину та про його скоєння, але мовчав. Павловський уклав угоду зі слідством та отримав засудження умовно. Він дав свідчення у справі щодо ймовірних замовника й організатора злочину — Владислава Мангера та Олексія Левіна (Москаленка).

Обвинувачений в організації нападу на Гандзюк Олексій Левін переховувався від слідства за кордоном, його затримали 2020 року в Болгарії. Болгарські правоохоронці повідомили, що Левін змінив зовнішність, щоб його не впізнали. Чоловіка вдалося ідентифікувати за відбитками пальців.

А підозрюваного в замовленні нападу на Катерину Гандзюк Владислава Мангера взяли під варту в червні 2020 року.