Німеччина передала Україні віднайдені українські фільми. Найстаршій стрічці 105 років

Редактор стрічки новин

15 грудня 2024 01:43

Показ документального фільму «По Дніпру» під час візиту до Федерального архіву Німеччини глави МЗС України Андрія СибігиBundesarchiv

Німеччина передала Україні дев’ять українських фільмів першої половини XX століття. Найстарша стрічка випущена в 1919 році. Деякі фільми вже можна переглянути онлайн.

Про це повідомляють Довженко-Центр та Федеральний архів Німеччини.

Жорсткий диск, який Федеральний архів Німеччини передав міністру закордонних справ Андрію Сибізі 12 грудня, містить дев’ять фільмів, серед яких є художні, документальні та анімаційні:

«Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору» (1919 рік). Цей страшний кінодокумент демонструє відверті кадри жертв бойових дій та життя в охоплених війною містах за часів радянсько-української війни.
«Тамілла» (1927 рік) — художній фільм про долю жінок у пустелі Північної Африки, знятий за романом Фердинанда Дюшена.
«Шкурник» (1929 рік) — екранізація саркастичного оповідання Вадима Охременка «Цибала». Головний герой — «нейтральний обиватель» Аполлон Шмигуєв, який «чхати хотів» на всі ідеології, представники яких ведуть боротьбу на вулицях Києва. Свого часу стрічка була заборонена для показу.
«Вітаю з переходом!» (1932 рік) — ця стрічка Ївги Григорович вважалася втраченою. Колишня вчителька з великою чутливістю показала радощі та проблеми деяких шестикласників незадовго до вручення атестата.
«Чванливе курча» (1936 рік) та «Прощання на крижині» (1938 рік) — ці два мультфільми, які також вважалися втраченими, дають змогу зрозуміти багату, але ледве збережену традицію української анімації.
«Про пана Лебеденка» (1936 рік) — це кінематографічна інтерпретація української народної пісні «Яром, хлопці, яром». Ця стрічка спершу була заборонена, а потім втрачена і нарешті віднайдена.
«У колишньому гнізді мракобісся» (1938 рік) — пропагандистський фільм, що висміює християнську віру. Знімався у спаплюженій комуністами Києво-Печерській лаврі.
«По Дніпру» (1940 рік) — у цьому документальному фільмі представлено розвиток України як «зразкової радянської держави» в дусі комуністичної пропаганди.

Німецька сторона наголошує, що деякі з цих фільмів збереглися лише в їхньому Федеральному архіві як унікальні сучасні копії на носіях з целюлозного нітрату.

Тепер фільми надали Довженко-Центру для збереження й аналізу. Вони також будуть доступні для перегляду через Цифровий читальний зал.