«Мене спеціально роздягали». Юлія Юріна про імідж, гроші, гейт, Стаса Корольова та російський паспорт

Про новий альбом 

Я роблю кожен рік під свій день народження сольний концерт, починаючи з 2018 року. Це вже така традиція, ми ще з YUKO так виступали. І зараз це продовжується вже під ім’ям Юля Юріна. І під цю дату десь назріває якийсь новенький альбом.

Те, що вийшло альбомом «Краля», мало вийти трьома піснями. Потім воно обростало, обростало, і якось вийшло так, що пісень набралося на повноцінний альбом. Мені було дуже страшно, бо деякі пісні я просто хотіла повикидати. Але потім приходила до команди, ставила їм, а вони кажуть: та класна пісня, це одна з найкращих пісень. 

Я максимально критична до себе. Я вважаю, якщо ти щось робиш, то ти маєш робити це найкраще. Мені треба сидіти, відточувати, бо я дуже переживаю за все. 

Про гроші

Музика — це великі інвестиції. Я не артистка, яка постійно співає по корпоративах. Ще з часів YUKO. Тоді в нас було ну максимум 4 корпоративи за 4 роки, а далі — це все концерти та фестивалі. І той гонорар, який до мене приходить сьогодні, — це розрахуватися з командою з 10 людей і відкласти на знімання або на запис. Тому все, що мені приходить, — це просто моя реінвестиція, щоб далі записати музику, альбом, кліп.

Чим заробляю? Уроки вокалу, фольклорні курси «Гвара», де я навчаю людей співати народні пісні. До мене приходять і артисти, і просто люди, які прагнуть займатися вокалом, або просто навчитися гучно говорити, або побороти якісь свої внутрішні комплекси. Бо вокал і володіння голосом мають певний терапевтичний ефект. Прокричатися — це одне з найперших, напевно. Я бачу, що деяким людям це допомагає. І це те, за що я можу жити.

Про Miley Cyrus

Miley Cyrus — це моя тотемна жінка. Багато чого, що було в її кар’єрі, я намагаюся повторити у своїй. Іноді це стає мені боком. 

Рок-альбом, поп-альбом — це просто незакриті бажання. Бо життя одне, і хочеться спробувати багато чого. Як у Miley Cyrus. Вона своїм кліпом і альбомом Bangerz наробила шуму, потім рок-альбомом. У неї вийшов рок-альбом — у мене вийшов рок-альбом. Але фолк мені дається найлегше, бо фолк у мені зашитий. Що альбом «Гвара», що альбом «Краля».

Про YUKO

Коли з’явився гурт YUKO, я не можу сказати, що були величезні якісь прослуховування. Нас пропихали. Нещодавно з’ясувалося, мені Стас написав, що в нас за етери платили. Платили, щоби ми прийшли на радіо і нас поставили. А я не знала, нам навіть не говорили про це. Для мене це така трагедія була. Я думала, що нас брали, бо цінували. А виходить, що ні. 

Ми з програмними директорами тоді так сралися. Я ще тоді не вміла відстоювати себе і казати, що ні, я вважаю, що те, що ми зробили — це класно. А нам казали: ну ви ж розумієте, що це лайно якесь. 

Коли ми випустили кліп «Заєнька» — боже, скільки ми наслухались тоді. Я сиджу, мені 21 чи 22 роки, і мені кажуть, що це щось не круте і погане. А я в це вірю. Мій внутрішній критик і так мене постійно зжирає, і каже, що «ти недостатньо хороша, недостатньо талановита». І тут ще програмний директор тобі каже, що ви робите дичину якусь. І ти сидиш такий: так, я роблю якусь дичину.

І тема грошей — це жахлива тема. Тоді в нас не було коштів, у нас не було попиту, у нас не було слухачів. Точніше, слухачі були, але вони не були такі активні, щоб ми це відчували. А артисти — це люди, яким треба постійна увага, постійне підтвердження, що ви потрібні, що ми вас любимо. А коли ти виступаєш раз на рік на Atlas Weekend, і до тебе приходить 3-5 тисяч людей, ви тусите, а потім рік оця перерва, ти думаєш: боже, ми нікому не потрібні. Борги, в як вліз наш гурт, ми закрили тільки рік тому. А виявилося, що вкладено було дуже багато.

Про стосунки зі Стасом Корольовим

Ми зустрілися на кемпі. Я там була менторкою і Стас був ментором. І в той момент я зрозуміла, що мене відпустило і попустило, бо раніше, коли я його бачила, мене настільки все бісило і тригерило, що я не могла з ним ні розмовляти, ні дивитися на нього, в мене одразу все покривалося червоними плямами. Я не знаю, як це пояснити, але навіть будь-яка розмова про Стаса Корольова мене тригерила на фізіологічному рівні. 

А коли ми побачилися на кемпі, ми вже зустрілися, як старі друзі. І просто згадували якісь моменти. Це вже було прикольно. Ми жартували, ходили на перекур, спілкувалися. 

Це була дуже якась дурна співзалежність. Причому, ми ніколи не мали романтичних стосунків, на це навіть не було натяку. Я навіть не знаю, як це пояснити. Це була якась і сім’я, але не сім’я. І робота. 

Я вдячна за цей період, насправді. Я дуже багато чого навчилася в Стаса. Можна сказати, я зростала зі Стасом Корольовим. В нас була різниця у віці, та я все одно дуже сильно спиралася на його думку, і навчалася в нього багато чого. 

Підтримати

Про старт сольної кар’єри

Це була психушка. І в цьому теж винна Miley Cyrus. Я ніде про це не розповідала. 

Це був такий період. По-перше, борги. По-друге, невизначеність, бо ти не розумієш, чи потрібен людям. По-третє, ти бачиш, як всі співають російською, і в них зарплати, концерти. Це 2018-2020 роки, це зовсім інші часи, ніж 2022-2025-й. Це зовсім інша індустрія. Зараз люди просто позабували, що було тоді актуальне.  

До того ж у мене були жахливі стосунки та стан усередині гурту. Дуже багато чого могло придушуватися на початку моєї ідеї. І це тоді, коли мені хотілося самовиразитися, щось довести, щось показати. Далі був розвиток депресії й межового розладу, коли мені хотілося метатися звідти туди, в мене настрій стрибав дуже сильно. 

І от комплекс усієї цієї величезної проблеми вилився в те, що я пішла з крайнощів у крайнощі. А в Miley Cyrus саме виходить кліп OOps, там де в неї всякі слайми, рідина і все. Як у кліпі «Молоко». Це просто пряма калька на той кліп. От все, що було в неї, — це і взято. Я увійшла в ці крайнощі й хотіла максимального епатажу. Я не знаю, це якийсь крик про допомогу, мені здається. Хоча музично, якщо ми не беремо мову, якщо ми не беремо тематику, то музично мені подобаються там рішення. 

Через те, що я була сцикуха, я не вивчила нормально мову, я не переходила, і, в принципі, все моє коло було російськомовне. Я не буду нікого звинувачувати, просто так склалися обставини. І цей період був. Я вдячна собі за цей період, бо якби його не було, не сталося б Юлі Юріної, яка є зараз. Війна дуже сильно змінила все. Я вважаю, що та людина вже померла. Юля Юріна, яка у 2020-му була, від неї взагалі нічого не залишилося. Особливо після 2022-го.      

Про гейт

Перша аудиторія, яка мене зацькувала (за «Молоко» — ред.), це була моя ж аудиторія. Тому я тепер дуже обережна в стосунках з людьми, які слідкують за моєю творчістю, я не хочу ні з ким зближуватися, бо це небезпечно. 

Я зіштовхнулася з таким гейтом, з яким не зіштовхувалася ніколи. Я не виправдовую себе, я розумію всі наслідки, я їх пережила, я їх прожила. Вони іноді й зараз до мене прилітають. Я думаю: та бл*ть, скільки можна. У кожного злочину є термін придатності, як мені каже моя психотерапевтка. Людина змінюється, людина росте. Але мені досі прилітає за те «Молоко».

Я думаю, що ті, хто гейтить, не слідкують за моєю кар’єрою. Їм може просто десь потрапити TikTok, або відео, або ще щось. Просто це може бути своєрідним тригером, бо тою частиною кар’єри я зрадила свою аудиторію, яка ішла за мною. Вона це так сприйняла. 

Люди не думають про те, що я досі є громадянкою росії, і що кожна моя дія, все, що я роблю тут, — це вже 20 років тюрми. Ми нещодавно у Львові виступали. Це був вечір пам’яті загиблих героїв і я співала гімн УПА. І Саша Колмен Сердюк сказав, що якщо все буде погано, то мене першу повісять. 

Про сексуалізацію

Іноді мене спеціально роздягали й казали, що тобі треба в такому топіку, у такій спідничці, у таких трусиках. І мені це було максимально некомфортно. Мені складно сприймати себе, своє тіло. Раніше це взагалі був капець, зараз я це вже трохи пропрацювала, але не до кінця.

Я нікого не хочу звинувачувати, це просто як я це сприймала. В принципі, всі знали, що я суперзакомплексована людинка і не знаю, чи користувалися тим, чи навпаки намагалися мене так підбадьорити. У всіх різні методи впливу на те, як розкрити людину. Просто ці методи, напевно, мені не дуже підходили. 

Я і зараз не можу сказати, що я прям суперсексуалізована. Тоді мені було 22, а зараз через місяць 31. Але мені зараз комфортніше. Просто, як Мадонна я зараз не зможу. Хоча, хто знає. Я не знаю, як мене поведе.