У МОН сподіваються, що чверть учителів, які працюють у школі заради бронювання, залишаться на посадах

Про це розповіла заступниця міністра МОН Надія Кузьмичова в інтервʼю hromadske.

За її словами, зараз це не призводить до повного закриття потреби у кадрах, тому що вони зазвичай зосереджені в обласних містах. Є велика диспропорція із сільською місцевістю, де якраз і відчувається нестача кадрів. Але бронювання, мовляв, вирівнює ситуацію.

«Проте це дуже мінливо. Після скасування воєнного стану більша частина цих молодих педагогів вийде із системи освіти. Бо вони заходили не через привабливість самої професії вчителя, а через те, що вчительство має от цей додатковий інструмент — бронювання», — зазначила посадовиця.

Кузьмичова сподівається, що частина з них за цей час мотивується роботою з дітьми й залишиться працювати у школах. Та, за її оцінками, це не буде більш як 20-25% з-поміж тих, хто зайшов. А це, мовляв, «означатиме відкат до стартових позицій».

«[Аби їх утримати в професії], потрібне системне рішення — популяризація педагогічних професій не лише через традиційний бакалаврат, а й через короткі курси для практиків. Люди, які працюють в IT чи технологічних сферах і мають практичний досвід, але не педагогічну освіту, зможуть пройти скорочене навчання у виглядів курсів підготовки та долучитися до викладання в школі», — зазначає заступниця міністра МОН.

Вона додала, що така ініціатива прописана в Концептуальних засадах професійного розвитку вчителя, які зараз перебувають на громадському обговоренні. 

Яких учителів усе ще бракує?

Надія Кузьмичова пояснює, що за абсолютними числами, вчителів у системі більше, ніж потрібно. Але зауважує: проблема не в кількості, а в якості й профільності кадрів. 

Особливо бракує фахових педагогів у природничих і точних дисциплінах — біології, хімії, фізиці, математиці, сучасних технологіях. Програма шкіл передбачає багато предметів, і саме вузькоспеціалізованих викладачів бракує.