Від перших 400 гривень до тисяч доларів: історії українських підлітків, які вже стали бізнесменами

Чи може школяр або школярка започаткувати власну справу? Чи є шанс отримувати прибуток, якщо тобі 15 років? Звісно, так. Амбітні бізнес-ідеї з’являються в багатьох підлітків, а сучасні технології забезпечують їх доступними інструментами, щоб почати заробляти та розвивати бізнес. Ще більше юнаків і юнок мріють про запуск власного бізнесу, але не знають, із чого почати. Або не мають для цього достатньо рішучості й віри в себе.

У безплатній школі онлайн-бізнесу MindCraft працюють і з підлітками, які вже роблять перші кроки в бізнесі, але прагнуть отримати більше знань і навичок, і з тими, хто поки що плекає ідеї та мрії. Тут кажуть: «Щоб у 30 або 40 керувати бізнес-імперією, починати треба у 13». До того ж у бізнес-школі упевнені, що 13-17 років — це вік унікальних можливостей, коли юні підприємці наважуються робити неможливе.

Шкільна освіта в Україні поки що не дає юним бізнесменам достатніх знань ані з фінансової грамотності, ані з менеджменту. Дітям часто бракує навичок комунікації, вміння співпрацювати й створювати партнерства, а також брати на себе відповідальність. Батьки, учителі й інші дорослі можуть демотивувати або не надавати моральної підтримки. А втім, досвід MindCraft доводить: ті, хто готовий ризикнути, отримують не лише знання та практику, а й потужний старт, аби розвиватись і зростати в бізнесі. hromadske розповідає історії підлітків, які започаткували свою справу і прийшли до MindCraft, аби стати в ній успішнішими.

Від перших зароблених грошей до власної студії — за три місяці

Марія Клименко почала свій шлях у креативній індустрії в 16 років. Закінчивши п’ять курсів й інтенсивів із дизайну та моушн-дизайну, знайшла через соцмережі перше замовлення. За роботу заплатили 400 гривень, але цей заробіток став вирішальним. «Я раділа, бо заробила ці гроші сама! А потім мені з тієї компанії почали писати, що хочуть взяти працювати на проєкт. Ми співпрацюємо вже кілька місяців», — розповідає Марія.

За три місяці роботи дівчині вдалося заробити дві з половиною тисячі доларів. І вона подумала: чому б не заснувати власний бізнес — студію моушн-дизайну? Але, щоб керувати бізнесом, потрібно багато чого вчитись. У цьому допоміг курс MindCraft.

«Я вирішила вивчати бізнес, бо, як на мене, зараз найкращий час для цього. І зрозуміла, що бізнес — це не тільки про гроші, а насамперед про людей. Потрібно розуміти їхню психологію. А друга за важливістю річ — теж не гроші, а творчість», — каже Марія.

За її словами, найцікавішим у навчанні було розбирати помилки й невдачі бізнесів. Це дало розуміння, що помилятися — не страшно: з помилок можна отримати важливий досвід, який допоможе досягти значно кращих результатів.

Змінилось і ставлення до грошей. «Раніше це були просто цифри, — пояснює дівчина. — Вони давали можливість купити щось у магазині. Зараз я розумію, що гроші можна кудись вкласти, створити щось завдяки їм». Марія Клименко каже, що їй подобається керувати бізнесом, рухатись уперед і вести людей за собою, а не втілювати чужі ідеї.

Досвід кулінарної блогерки: не опускати руки, навіть коли 80% не вдається

У 2020 році, під час карантину, 12-річній Роні Хасін стало нудно сидіти вдома. Щоб розважитись, вона вирішила вести кулінарний блог. Початок був веселий і подарував багато досвіду — і позитивного, і негативного.

«У перші роки я багато готувала, але 80% страв не вдавались, — згадує Роні. — Я не опускала рук і намагалась удосконалити рецепти». Згодом дівчина стала готувати десерти та продавати їх. Батьки підтримали ідею: мама розвозила десерти замовникам разом із Роні.

Коли любов до готування їжі почала перетворюватися на бізнес, Роні впорядкувала свій блог, який спершу вела нерегулярно. «Я пройшла курси й навчилась підходити до ведення Instagram-сторінки системно», — каже дівчина.

Їй і далі вдавалося не все. У свій кулінарний курс Роні інвестувала 1000 доларів, а заробила лише 700. Але, попри розчарування, вважає цей досвід корисним. Навіть після атаки ботів на її сторінку в соцмережі в той день, коли вона планувала почати продаж квитків на масштабний майстер-клас, Роні не здалася. Пояснює: у кондитерській сфері чимало недоброзичливців.

«Бувало, що мої ідеї видавали за свої, перепродавали рецепти — навіть ті, які я публікувала у вільному доступі. Копіювали програму майстер-класів, використовували мої фото десертів для своїх анонсів і афіш, — каже дівчина. — Найбільше мене критикують дорослі жінки, які впевнені, що я занадто мала й недосвідчена, тому не маю права вчити людей готувати. Хоча на мої майстер-класи приходять люди всіх вікових категорій».

Завдяки навчанню дівчина почала заробляти на рекламі. Два роки тому вона перша писала відомим брендам, які їй подобалися, із пропозицією бартерної співпраці, а потім і розміщення реклами. З багатьма з них Роні співпрацює дотепер. Та зараз бренди приходять до неї по рекламу самі. «Мій рекордний рекламний дохід за місяць — 1123 долари», — розповідає Роні.

Розвиваючи свою справу, Роні зрозуміла, що їй бракує знань про «дорослий» бізнес. Тому пішла навчатись у школу бізнесу MindCraft, аби систематизувати й автоматизувати частину бізнес-процесів, навчитися створювати сайти й лендинги й нарешті — підготуватися до масштабування своєї справи. Зараз Роні Хасін 17 років, і вона мріє відкрити мережу кондитерських, а також запустити онлайн-платформу для навчання кондитерів.

«Деякі підлітки, які хочуть розпочати бізнес, готові до відповідальності, щоденної роботи й викликів, — ділиться спостереженнями Роні. — А деякі бачать власну справу надто романтизовано. Тут діє правило: хочеш багато грошей — маєш брати багато відповідальності. Це іноді важко й трохи лячно. Але очі бояться, а руки роблять».

Як пошук грошей на подарунок батькам переріс у бізнес

Історія онлайн-платформи для продажу одягу почалась із того, що Ілля Шкаревський — йому тоді було 12 років — думав, як заробити грошей на подарунок батькам. Допомогла… кофта, яку Ілля продав у кілька разів дорожче, ніж купив.

«Першою річчю, яку я продав, був світшот, куплений за 80 гривень. Я відправляв його чотири рази, бо всім не підходив розмір. Та коли мені прийшло повідомлення від пошти, що посилка отримана, я так зрадів! Це були емоції, які не передати словами. Тоді я зрозумів, що мені це подобається, і почав розвивати справу», — розповідає Ілля.

Продаючи одяг, хлопець розумів, що йому бракує знань для ведення бізнесу. Він користувався безкоштовними навчальними платформами, проте був розчарований: замість практичних знань чи навичок там давали «воду» чи «прогрів», аби слухачі купували платні курси. Якісніші курси коштували від 800 доларів — для Іллі це було задорого. Від безкоштовних курсів MindCraft хлопець спершу нічого кращого не очікував, але цей досвід його приємно здивував.

«Навчання у MindCraft особливо сподобалось тим, що в нас було 70% практики, — пояснює Ілля Шкаревський. — Нам давали історії реальних бізнесів і вже протестовані кейси. Ділили нас на невеликі групи, де ми разом обговорювали завдання й ухвалювали рішення. Це допомагає швидко проаналізувати проблему і знайти її розв’язання. Мені ця практика допомогла мислити більш глобально й не обмежувати себе рамками».

15-річний підприємець має вже два онлайн-магазини. Планує створити платформу, яка об’єднає магазини одягу, і збільшити свою команду. Делегувати окремі завдання, а не намагатися робити все самотужки його теж навчили в MindCraft.

Ілля Шкаревський називає підлітковий вік ідеальним для започаткування власної справи. Але попереджає: це може вдатися людині, яка не просто горить ідеєю, а й готова після помилок і невдач робити нові спроби.

«У підлітковому віці ти можеш робити безліч помилок і точно зможеш їх виправити, — каже юнак. — У тебе є купа часу, щоб реалізувати себе, знаходити нові ніші, тестувати їх. Потім можливостей буде менше: почнеться доросле життя, більше проблем і відповідальності. Тому саме в юності важливо пробувати робити щось своє — те, що буде тебе заряджати».

Юних бізнесменів вчать комунікації, партнерства й поводження з грішми

Спільнота слухачів бізнес-школи MindCraft — це коло однодумців, відкрите для тих, хто готовий до викликів і відповідальності. Уже 120 підлітків закінчили навчання у школі або досі вчаться запускати, розвивати й утримувати свій бізнес. Сотні охочих подали заявку на навчання. У планах MindCraft — охопити вже не сотні, а тисячі слухачів.

Учні поділяються на три вікові групи: 13-14, 15-16 і 16-17 років. Кожен рік критично важливий, тому курси для цих груп — різні. До того ж серед слухачів школи є діти з різним досвідом: одні вже чимало заробляють на своїй справі, інші мають лише ідею й бажання запустити бізнес. Спільним для багатьох із них є брак базових знань.

«У школах зараз впроваджують предмет “Фінансова грамотність”, але поки що в дітей часто немає глибокого розуміння, як заробляти гроші й на що їх витрачати, — коментує керівниця бізнес-школи MindCraft Тетяна Яіцька. — Це стосується і бізнесу, і побуту. Крім того, велика проблема з комунікацією і партнерством. З перших класів школи дітей вчать конкурувати, а не об’єднуватись і домовлятись. Ці проблеми даються взнаки, коли діти створюють бізнес».

Кожному підлітку, який подає заявку на курс MindCraft, пропонують заповнити анкету й розповісти про ідеї власної справи, які він хотів би втілити. Найбільш перспективних заявників запрошують на особисту зустріч-знайомство. Це дає змогу зрозуміти, чи готовий підліток до навчання. Ментори курсу — досвідчені підприємці — не ділять дітей на «кращих» і «гірших», а лише визначають, хто готовий до старту власного бізнесу, а хто — поки що ні.

«Ми запитуємо підлітків, наприклад, чи мають вони досвід продажів, чи є в їхній родині приклад підприємництва (не обов’язково вдалий), — каже підприємиця, яка викладає у школі. — Є питання про мотивацію й ідею. Якщо людина розповідає про свою ідею стартапу, може пояснити її, досліджувала нішу, має якісь цифри — отже, вона вже зробила кілька кроків до втілення. Іноді до нас приходять діти на етапі запуску проєкту, а іноді — діти з бізнесом, який має місячний оборот 500 тисяч гривень».

Найпопулярніші напрями бізнесу серед слухачів курсів MindCraft — дизайн, ІТ, репетиторство й блогінг. Юні підприємці прагнуть створювати Telegram-боти, розробляти сайти, вчити інших математики й іноземних мов, вести блоги про спорт, кулінарію і красу. Іноді діти, які вже спробували себе в бізнесі, приносять ідеї із зовсім іншої сфери, яку мріють опанувати.

«Підліток не розуміє, що чогось “не можна”. Він пробує»

Часом перешкодою на шляху до втілення мрії стають упередження дорослих. Підліткам кажуть, що вони не досягнуть успіху в такому юному віці, і не сприймають їхні ідеї серйозно.

«У дорослих значно менше часу на спроби. Вони бояться помилитись і відразу шукають ідеальне рішення для своєї справи, — каже Тетяна Яіцька. — Вони орієнтуються на миттєвий суперрезультат, і це обмежує. А підліток не розуміє, що чогось “не можна”. Він пробує».

Викладачі MindCraft допомагають підліткам подолати страх помилок, розбираючи приклади відомих компаній, яким щось не вдавалося. Діти бачать, що після невдачі можна рухатись далі, і надихаються цим, каже Тетяна.

Іноді, пройшовши курс, підліток вирішує зачекати із втіленням своєї справи, бо розуміє реальну відповідальність, яку доведеться нести. Такі випадки, за словами Тетяни, є доказом, що молодь здатна розуміти економічні процеси, аналізувати ринок і зіставляти амбіції з ресурсом.

«Одна дівчинка після першого заняття зізналась, що не так розуміла й уявляла бізнес. І тепер бачить, що до цього треба прийти пізніше. Їй зараз лише 13 років, але вона вже приміряє свою справу на себе й на майбутнє. І це круто, що їй не потрібно закінчувати виш, аби зрозуміти, готова вона до своєї справи чи ще ні», — говорить керівниця бізнес-школи.

На її думку, такі курси потрібні країні, бо вони допомагають формувати молоде підприємницьке покоління, готове розв’язувати складні проблеми української економіки й суспільного життя. Вкластися в навчання цих людей — це сприяти творенню бізнес-процесів майбутнього з якісним і відповідальним підходом.

«Це буде дуже цікаве покоління, — коментує Тетяна Яіцька — З ними доведеться домовлятись, вести перемовини, показувати зміст і значення завдань чи проєктів. Якщо вони не побачать сенсу, вони цього не робитимуть. І це прекрасно! Бо вони вмикають мозок, аналізують. Це значить, що все буде добре не лише з бізнесом, а й з усіма іншими сферами в Україні».

Матеріал опубліковано на правах реклами.

Над матеріалом працювали: журналістка Аліна Євич, редактор Отар Довженко, креативний продюсер Юрій Куций