Повернути соціалізацію та підготувати до школи. Чому укриття в дитсадках — це більше, ніж безпечний простір

Дошкілля визначає подальший розвиток

Міжнародні та українські дослідження показують, що діти, які ходять у садочок, мають кращу успішність у школі. Цю тенденцію дослідники освіти помітили ще до повномасштабної війни. У звіті 2018 року Українського центру оцінювання якості освіти (далі — УЦОЯО) зазначено: випускники початкової школи, котрі до першого класу ходили в дитячий садок або мали підготовчі заняття, мають вищі бали з математики, якщо порівнювати з тими, хто не відвідував дошкільних закладів освіти, ніяк не готувався до школи або займався лише вдома з рідними. Крім вищих оцінок з предметів, змалку пізнавши переваги спільних активностей та маючи базові навички комунікації, ці діти зазвичай охоче долучаються до мистецьких, спортивних чи STEM-гуртків.

Успішність у навчанні часто пов'язують з особистою мотивацією. Простіше кажучи, наскільки взагалі дитина цікавиться предметом, чи прагне рухатись не лише за планом уроку, а й вивчати певні теми глибше, практикувати отримані теоретичні знання. Тривале навчання онлайн, навіть за умов подекуди змішаного формату, показує, як дитячий інтерес до пізнання світу з часом падає. І це справедливо віднести і до школярів, і до старших вікових груп у садочках.

Погляньмо на дослідження УЦОЯО за 2021 та 2024 роки. Дані відображають зміни в мотивації учнів під впливом глибоких криз: спершу пандемії коронавірусу, пізніше — повномасштабної війни. В опитуванні вчителів майже кожен четвертий зазначив, що роботу з класом значно ускладнюють слабка зацікавленість учнів у навчанні в цілому та їхня недостатня дошкільна підготовка (читання, рахування, розпізнавання фігур, кольорів). У підсумку учні мають низький рівень знань і труднощі в опануванні шкільної програми. Близько 30% учителів вказали на пасивність, емоційну байдужість і залежність дітей від гаджетів, яка вочевидь сформувалася ще до школи.

В онлайні повноцінне дитинство неможливе

Діти, яким пощастило побувати в садочку до повномасштабної війни, уже розуміють, що таке жива взаємодія з іншими дітьми й дорослими: які в них бувають емоції, характер, що їм подобається, а що — ні. Та навіть простіше: вони хоча б знають, який вигляд має вихователька.

І тут наведу приклад Баштанської громади на Миколаївщині, з якою ми працюємо разом із командою фонду. Від початку повномасштабної війни в місцевих закладах дошкільної освіти не було обладнаних укриттів. Діти не могли ходити в жоден із 13 наявних садків, був лише формат онлайн-занять. Спільно з німецькими партнерами KNH торік ми відремонтували та облаштували там укриття — і вперше за майже три роки півтори сотні дітей потрапили в безпечний навчальний простір та побачили своїх виховательок. Останні нам казали, що діти напрочуд активні, дуже раді бачитися наживо. Але через тривалу відсутність офлайну їх важко організувати. Це ще один наслідок «онлайн-садочків», про який маємо пам'ятати. 

Дошкілля — це основа емоційної стабільності дитини в майбутньому. Коли йдеться про перехід у шкільне середовище, без цієї емоційної стійкості та відкритості до оточення дитині буде важко адаптуватися до нової спільноти. У підлітковому віці це може позначитися на здатності формувати соціальні зв'язки. У нещодавньому дослідженні savED «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення» ми з командою з'ясували, що наявність друзів та спільних з однолітками сенсів безпосередньо впливає на бажання підлітків долучатися до шкільних і позакласних активностей та зрештою відчувати «‎своє місце» в класі, у школі, у рідній громаді.

Попри те, що понад 9 тисяч дитсадків в Україні вже працюють офлайн, більшість із них розташована в центральних та західних регіонах. У той час на прифронтових територіях, як-от Харківщина, Херсонщина, Запорізька область, за даними МОН, повноцінно в очному форматі не працює жоден заклад. На Дніпропетровщині та Сумщині статистика відносно краща, але змішаний і дистанційний формати все одно переважають. Що ближче громади розташовані до фронту, то частіші й триваліші там повітряні тривоги, то складнішим є доступ до повноцінної дошкільної освіти. На сьогодні понад 68 тисяч дітей бачать своїх вихователів лише через екрани гаджетів. Ще понад 76 тисяч дітей навчаються за змінним графіком: в окремі дні дистанційно, в інші — у закладі. 

«Онлайн-дитсадок» як виклик для батьків 

За результатами опитування українок у межах дослідження Work.ua та Education.ua, кожна п’ята жінка не виходить на роботу, бо для її дитини немає місця в дитсадочку. Ця перешкода ще гостріше відчувається у прифронтових регіонах, для яких в умовах війни економічно активне населення є запорукою відновлення й життя. Що менше закладів мають відповідно облаштовані укриття, то нижчими є шанси батьків забезпечити дитині повноцінну дошкільну освіту, а собі — можливість працевлаштування. 

Команда savED дослідила, наскільки наявність безпечних підземних осередків для навчання дошкільнят впливає на життя родин. Ми провели опитування серед батьків, чиї діти у 2025-му році почали відвідувати підземні освітні простори, створені savED, після трьох років онлайн-навчання.

34% батьків можуть приділяти роботі більше часу після того, як їхня дитина повернулася до офлайн-садочка. Для 30% респондентів можливість працювати не змінилася, але зʼявилося більше часу для інших справ (господарство, хобі, догляд за іншими дітьми тощо). 12% опитаних нарешті повернулися до роботи, бо відтепер мають місце, де можуть спокійно залишати дитину, поки працюють, і малеча буде в безпеці та під наглядом вихователя.

Помітні, за словами батьків, і позитивні зміни в поведінці дітей, щойно ті повернулися до садочка на повноцінні очні заняття. Серед відгуків: дитина завела нових друзів або знайомих (68%), отримала нові знання (44%), покращила навички говоріння, читання, письма (37%). Також 10% опитаних зазначили, що їхня дитина почала більше займатися спортом, танцями чи іншими офлайн-активностями. І ще плюс до емоційної підтримки — це те насичене життя, яке дитина проживає в садочку.

Спільні справи, чіткий розпорядок дня, нові знайомства, цікаві заняття і свята — це все дає дитині змогу вивільняти свою енергію та формувати нові патерни поведінки. 

Які укриття реально дають змогу навчатися офлайн

Цьогоріч уряд уперше за час повномасштабної війни почав фінансувати ремонт укриттів для навчання дошкільнят. На субвенції для регіонів заклали 1 мільярд гривень. Це вже крок назустріч для підтримки громад, які до цього роками мали опікуватися питанням дитсадочків самотужки. 

Авжеж, наявність укриття є рішенням для запуску роботи дитсадочків офлайн, однак важливо, яким саме є таке укриття. На практиці садочок може продовжувати повноцінну роботу під землею під час повітряних тривог, особливо тривалих, лише в тому разі, якщо там усе облаштовано для занять та відпочинку вихованців. У таких місцях має бути якісна вентиляція, кілька виходів, вбиральні, а також зонування із відповідним облаштуванням. Тобто для дитини потрібно нівелювати відчуття перебування під землею. Місця для активностей мають бути різноманітні: куточки для навчання, фізичних вправ, ігор. 

У 2025 році саме за таким принципом ми створили підземні освітні простори в чотирьох дитячих садочках на Миколаївщині. Сьогодні понад пів тисячі місцевих дітей можуть проводити там повноцінний навчальний день — з денним сном, інтерактивними заняттями та святами. Створення всіх цих локацій підтримали данські міжнародні партнери LEGO Foundation, виділивши на весь проєкт понад 45 мільйонів гривень. 

Цьогоріч ми з командою прагнемо залучити подібну підтримку для громад Сумщини, оскільки запит дуже активний. У селі Коровинці місцевий дошкільний заклад має один старий радянський підвал, де відсутні санітарний вузол, повноцінне освітлення, система опалення й справна каналізація. Я вже не кажу про грибок і тріщини на стінах. Однак у населеному пункті живуть і хочуть бачитися одне з одним десятки дошкільнят. І ми активно шукаємо партнерів, які захочуть підтримати цю громаду, адже під державну програму підтримки заклад у Коровинцях не потрапить, бо має менш як сотню вихованців. 

Водночас створення мережі освітніх підземних просторів по всій Україні є не просто відповіддю на безпекові виклики. Це має бути частиною реформи дошкілля, яку Україна вже впроваджує. Поряд із реформою НУШ ми маємо створити й для дошкільнят спокійне, емоційно безпечне середовище, де вони зможуть якісно підготуватися до наступних сходинок у розвитку і врешті мати справжнє дитинство — попри війну, що його забирає.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.