Більше, ніж стіни: стратегічна трансформація шкіл

Уявімо ученицю дев'ятого класу, якій подобається біологія. Вона читає про генетику, із захопленням дивиться науково-популярні відео, але жодного разу не працювала із сучасним лабораторним обладнанням. Чи зможе вона зрозуміти, що саме природничі науки можуть стати справою її життя? Можливо. Але шансів значно більше тоді, коли ще у школі вона власноруч проводить експерименти, працює в лабораторії й бачить, як знання працюють на практиці. Саме так сучасний освітній простір допомагає дитині пізнавати себе, власні інтереси та сильні сторони.

Сьогодні Україна вже відчуває нестачу інженерів, технологів, дослідників і фахівців природничих спеціальностей, тож розвиток сучасних природничих та технологічних лабораторій і STEM-просторів став одним із ключових напрямів реформи. Інвестиції в такі простори — це не лише про освіту сьогодні, а й про те, хто відбудовуватиме й розвиватиме країну завтра.

Що держава робить для цього на практиці?

Щоб ці зміни стали доступними для дітей по всій країні, держава створює відповідні умови. Лише у 2026 році на оновлення освітніх просторів передбачено 3,2 мільярда гривень. 

Найбільшу частину фінансування — 1,3 мільярда гривень — спрямовано на створення сучасних освітніх просторів у гімназіях, які після впровадження реформи профільної старшої школи зосередяться на базовій середній освіті, адже саме тут дитина має спробувати на практиці, як проводити хімічні або біологічні досліди, фізичні лабораторні, або навіть спробувати зібрати та запрограмувати робота, щоб надалі зробити усвідомлений вибір свого подальшого шляху.  

Ще 1,2 мільярда гривень отримали пілотні академічні ліцеї. Тут створюються сучасні лабораторії з фізики, хімії, біології та STEM-простори, які дають змогу навчатися через практику на поглибленому рівні, дослідження та міждисциплінарні проєкти.

Окремо 700 мільйонів гривень держава спрямувала на оснащення природничих лабораторій у ліцеях по всій країні, які у 2027-му будуть академічними ліцеями в межах національного впровадження старшої профільної школи. Це дає можливість створювати природничі та STEM-кластери, необхідні для якісного профільного навчання.

Водночас МОН працює не лише над фінансуванням. Паралельно розробляються нові підходи до проєктування сучасних освітніх просторів, створюються методичні рекомендації та практичні гайдлайни для громад і закладів освіти. Їхня мета — допомогти школам ефективно використовувати державні інвестиції та створювати середовище, у якому архітектура, обладнання й організація простору працюють на навчання.

Де сучасний простір уже змінює підхід до навчання?

Ще рік тому ми лише уявляли, як зі звичайного шкільного кабінету створити сучасний освітній простір. На перший погляд, може здатися, що отримання значного державного фінансування автоматично розв'язує всі проблеми. Насправді ж це лише початок великої роботи. Якісна реалізація таких проєктів потребує шалених зусиль від шкільних команд: провести ремонти, переосмислити функціональність простору, обрати сучасні рішення, закупити обладнання, організувати всі процеси та водночас не втратити головного — розуміння, що освітній простір має працювати на дитину й учителя, а не просто відповідати красивій картинці.

Побачити, як це працює на практиці, уже сьогодні можна в Буковинському ліцеї успішної молоді «Блум», Тернопільській академічній гімназії імені Івана Франка, Вараському ліцеї №1 та інших закладах освіти Житомирської й Запорізької областей. Тут сучасний простір став невіддільною частиною самого навчального процесу.

Лабораторні роботи не мають бути демонстрацією вчителя й повинні перетворюватися на самостійне дослідження учнів, а кабінети — легко адаптуватися під різні формати роботи: від командних проєктів до дискусій чи індивідуальних занять. STEM-лабораторії, медіатеки та відкриті навчальні простори допомагають дітям не просто запам'ятовувати інформацію, а ставити запитання, експериментувати, аналізувати й шукати власні рішення.

Такі зміни впливають і на роль учителя. Він отримує більше свободи у виборі методик, може поєднувати різні формати роботи й будувати урок навколо практичного досвіду дітей. Ці підходи сьогодні держава поступово масштабує по всій країні через субвенції, підтримку громад і розвиток сучасних освітніх просторів. Наше завдання — щоб якісне середовище стало стандартом для кожної української школи, а не окремими успішними прикладами.

Рівний доступ до якісної освіти

Водночас сучасна українська школа — має бути безпечною та доступною, а це укриття, шкільний автобус, безбар'єрність та енергетична стійкість. Адже навіть найкращий освітній простір не виконає своєї функції, якщо дитина не зможе до нього дістатися або продовжити навчання під час повітряної тривоги чи відключення електроенергії. Тому модернізація шкіл відбувається комплексно. Будуються укриття, закуповуються шкільні автобуси, створюється доступне середовище та впроваджуються рішення, які забезпечують енергетичну стійкість закладів освіти.

Особливого значення це набуває саме зараз, коли Україна переходить до третього етапу реформи НУШ — впровадження профільної середньої освіти. Щоб старшокласники могли обирати профіль навчання відповідно до своїх здібностей, вони повинні мати можливість дістатися академічного ліцею, який забезпечує здобуття якісної освіти саме за тим профілем, який цікавить учня, незалежно від того, у якій громаді живуть. Тому у 2026 році держава передбачила 2 мільярди гривень на закупівлю шкільних автобусів, щоб забезпечити рівний доступ дітей до якісної профільної освіти, та активно напрацьовує нові програми, які нададуть можливість створити або покращити умови проживання ліцеїстів у пансіонах за такої потреби.

Не про стіни. Про дітей

За кожною новою лабораторією, оснащеним кабінетом, шкільним автобусом чи укриттям стоїть конкретна дитина. Дитина, яка сьогодні отримує можливість навчатися очно, провести свій перший дослідницький експеримент, знайти власне захоплення й зробити вибір, що, можливо, визначить її майбутнє. Саме тому розвиток освітньої інфраструктури — це значно більше, ніж оновлення шкільних приміщень. Це створення умов, у яких кожна дитина, незалежно від місця проживання чи викликів війни, має можливість здобути якісну освіту, розкрити свій потенціал і будувати власне майбутнє. 

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.