Повір на слово? Як Мар’яна Безугла пролила світло на проблему з доступом до держтаємниці

Підтримати

Як депутати отримують допуск до держтаємниці?

Процес нескладний: депутати за власним бажанням подають через Верховну Раду відповідний запит і після погодження підписують зобов’язання не розголошувати державної таємниці. Згідно із законом, рішення кому давати допуск, а кому — ні, ухвалює Служба безпеки України. 

Загалом є такий перелік вимог: допуск можуть отримувати дієздатні громадяни України віком від 18 років (у деяких випадках від 16), які потребують його для службової, виробничої, наукової діяльності або навчання. І тільки після проведення перевірки. 

Упродовж місяця після заяви СБУ має перевірити людину щодо таких аспектів:

• чи завдала вона шкоди інтересам нацбезпеки України, сприяючи іноземній державі, організації чи їх представникам, а також окремим іноземцям чи людям без громадянства;
• чи є у заявника судимість за тяжкі, особливо тяжкі злочини або за злочини проти основ нацбезпеки України (не погашена чи не знята в установленому порядку);
• чи людина постійно живе за кордоном або оформлює відповідні документи, щоб виїхати для постійного проживання.

Відмовити можуть також у разі, якщо людина:

• має психічні розлади, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці (перелік затверджений МОЗ та СБУ);
• під час оформлення допуску повідомила недостовірні дані про себе;
• не зберегла держтаємницю, яку їй довірили раніше.

Оці останні пункти має з’ясовувати державний орган, орган місцевого самоврядування чи організація, що оформлює документи на допуск. Тобто у випадку з народними депутатами — Верховна Рада.

Не всі депутати поспішають отримувати допуск, оскільки він накладає низку обмежень: заборону виїзду до деяких країн, деякі обмеження свободи інформаційної діяльності тощо.

Людям із синдромом Аспергера не можна довірити держтаємницю?

Принаймні зараз Міністерство охорони здоров’я України вважає, що так. Згідно із наказом МОЗ іще від 2002 року, до «заборонених діагнозів» входить весь перелік розладів психічного розвитку (F8) за Міжнародною класифікацією хвороб, куди входить і синдром Аспергера. 

Синдром Аспергера — це розлад аутистичного спектра, його ще називають «легким аутизмом», розповів у коментарі лікар-психіатр Євген Скрипник. Він характеризується труднощами в соціальній взаємодії, обмеженими й повторюваними моделями поведінки та інтересами. Водночас люди із синдромом Аспергера зазвичай мають нормальний або високий інтелект і не мають затримок у розвитку мовлення.

«Особливість у тому, що, як і з загальним аутизмом, є імпульсивність, перепади настрою. [Люди з таким діагнозом] можуть говорити те, що думають, і не аналізувати, без фільтра. Це не патологія, просто по-іншому працює мозок. 

Щодо державної таємниці: людина може напряму говорити те, що думає. Але все залежить від міри вираженості. Це все вирішує лікар-психіатр на прийомі, коли дає допуск до державної таємниці після індивідуального огляду», — зазначив психіатр.

Сама Мар’яна Безугла наполягає, цей синдром не заважав їх побудувати кар’єру й виконувати свою роботу.

«У мене за спиною гімназія із золотою медаллю й кількома мовами, медичний університет із червоним дипломом, служба в ЗСУ, робота в Міноборони й майже 6 років у парламенті, — життя, як воно є. 

Бачу, що, можливо, доведеться ще й захищати людей із РАС, бо для деяких, навіть із самоназваної «інтелектуальної еліти», що психічна хвороба, що нейровідмінність, — усіх у психушку. Це як вимагати заглушити абсолютний слух, відрізати шостий палець чи змусити співати того, у кого немає мелодійного голосу, і все це назвати хворобами», — написала депутатка

ВООЗ в останньому перегляді своєї класифікації хвороб більше не виносить синдром Аспергера як окрему хворобу. У липні 2025 року в Мін’юсті зареєстрували новий перелік захворювань (розладів), за наявності яких людині не надається допуск до держтаємниці. Цей документ іще не набув чинності. У ньому вже взагалі немає групи розладів аутичного спектра. Натомість зазначені, наприклад, розлади розвитку мовлення, розлади сну (нічні жахи й кошмари), тривожні розлади, фобії, інші легкі розлади.

Лікар Скрипник вважає цей новий перелік також не ідеальним, оскільки він може стигматизувати хвороби й спонукати людей до брехні або приховування.

«Думаю, що навіть у Верховній Раді 70% депутатів із тривогами. Це норма, тому що в нас зараз таке суспільство, ми живемо у війні, після COVID-19. У багатьох депресія, тривога й нічні жахи. І з державною таємницею ж не тільки в Раді працюють: це і поліція, і рятувальники — у нас багато таких структур. 

Я знаю, є дуже багато поліціянтів, які приймають антидепресанти й мають тривожні розлади. І вони проходять детектор брехні, беруть довідки у психіатрів для допуску до державної таємниці. Але офіційно вони не звертаються [по допомогу], тому що є така стигматизація», — каже Євген Скрипник.

Наскільки ретельно перевіряють охочих дізнатися держтаємниці?

Поки новий перелік захворювань іще не затверджений урядом, синдром Аспергера залишається «протипоказанням» для доступу до державної таємниці. Народна депутатка Мар’яна Безугла сама розповіла про свій розлад у соцмережах. Та чи діагностований він у неї офіційно — невідомо. 

Парламентарка коротко відрубала «це не ваша справа» у відповіді журналістові Данилу Мокрику.

Лікар Скрипник припускає, що Безугла могла помітити в себе симптоми цього розладу й у такий спосіб зробити висновок про наявність синдрому Аспергера.

«Загалом моя думка, що Марʼяна просто не має цього діагнозу офіційно, а просто сказала, бо є в неї свої підозри (її право). Але як народна депутатка повинна була думати, що говорити», — написав він. 

Поки діагноз офіційно не встановлений лікарем, діє «презумпція психічного здоров’я», тобто за замовчуванням людина вважається здоровою. Тож у соцмережах уже посипалися звинувачення на адресу депутатки в тому, що цим розладом вона виправдовує свої скандальні заяви, які розбурюють суспільство під час війни. Серед таких, нагадаємо: 

• заявила, що нещодавно загиблий депутат Ярослав Рущишин «нічим особливим не відзначився» в парламенті;
• назвала представників ЛГБТ «людьми, що мають психофізіологічні відхилення»;
• назвала «кармою» загибель від обстрілу чоловіка, який у 30 років навчався у виші;
• висловила підтримку Олексію Арестовичу, який, коментуючи відео розстрілу українських захисників, заявив, що «здорові мужики перед смертю повзають навколішки».

Як у такому разі має діяти Верховна Рада, що подає СБУ пакет документів із заявою про допуск до державної таємниці? Адже недостовірні дані мають бути підставою для відмови в допуску. Народний депутат Федір Веніславський розповів нам, що нині ніхто медичної історії парламентарів не перевіряє. Ми звернулися по коментар до представників Верховної Ради, на відповідь очікуємо.

Примітно, що торік Мар’яна Безугла підтримала законопроєкт щодо «удосконалення заходів з охорони державної таємниці», який передбачає опитування заявників із поліграфом та відмову в допуску людям із будь-якою формою психічних розладів, визначених МОЗ.

Синдром Аспергера — не єдине питання до Мар’яни Безуглої. У 2024 році Веніславський заявляв, що подав заяву до правоохоронних органів, звинувативши депутатку в тому, що вона розголосила певну інформацію із закритого засідання парламентського комітету. Що за інформація — Веніславський не став уточнювати. Ця заява з’явилася на тлі хвилі критичних дописів Безуглої на адресу українського військового керівництва.

Відтоді Мар’яну Безуглу звільнили з комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки й оборони. Але результатів за заявою Веніславського ще немає, повідомив нам депутат. 

Чи може цей випадок бути ще однією підставою для скасування допуску — поки що сказати важко. З іншого боку, моніторинговий проєкт «Чесно» заявляв у 2022 році, що допуски до державної таємниці мали навіть депутати від нині забороненої ОПЗЖ.

З питанням, чи стане одкровення Мар’яни Безуглої про її розлад підставою, аби переглянути рішення про допуск до державної таємниці, ми звернулися до Служби безпеки — очікуємо на відповідь.