«Схеми» знайшли в родини ексгенпрокурора Кравченка віллу в Дубаї

Про це йдеться в розслідуванні «Схем» (проєкт «Радіо Свобода»).

Інформацію про цю нерухомість журналісти отримали з витоку даних Земельного департаменту Дубаю в межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).

Згідно з цими даними, 20 липня 2023 року Аліна Шкробанець, на той момент теща Руслана Кравченка, який тоді очолював Київську ОВА до призначення генпрокурором, інвестувала близько 670 тисяч доларів (24,5 мільйона гривень за офіційним курсом НБУ на момент придбання) у таунхаус площею понад 143 квадратних метри у кластері котеджного містечка Damac Lagoons Mykonos.

Продавцем виступила девелоперська і будівельна компанія з ОАЕ Island Oasis Properties. Проєкт перебуває на етапі завершення будівництва.

У листопаді 2024 року Руслан Кравченко розлучився з дружиною. А у 2025 році Аліна Шкробанець продала таунхаус у Дубаї київському ресторатору Андрію Кейбашу, власнику ресторану La Veranda.

«Я нічого не купувала в Арабських Еміратах. Я зараз у світлі цих реалій, які є, я думаю, чи не могли мене використати? Бо я не купувала. Мені не треба нерухомість в Дубаї», — сказала Шкробанець.

На запитання, хто, на її думку, міг би використати її дані, вона не відповіла. Шкробанець запевнила, що понад два роки не спілкується з Кравченком і що він ніколи не звертався до неї щодо придбання чи оформлення нерухомості.

Батько колишньої дружини Кравченка Ігор Шкробанець — депутат Чернівецької обласної ради, відповідно, він мав би вказувати в декларації нерухомість у Дубаї, в яку інвестувала його дружина Аліна Шкробанець. Цього у звітності немає. Він сказав «Схемам», що йому нічого не відомо про купівлю дружиною нерухомості в ОАЕ. Він також припустив, що її дані могли використати.

Колишня дружина Кравченка Олена Шкробанець на дзвінки не відповіла, а на повідомлення відреагувала коротко: «На жаль, мені про це (дубайське майно — ред.) нічого невідомо».

Що відомо про Кравченка?

14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що підписав підозру директорові НАБУ Семену Кривоносу. Він звинуватив його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні.

А близьку до керівника САП Олександра Клименка людину, якої стосується інша підозра, звинуватили у «впливі на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприянні в ухиленні від мобілізації». Кравченко вважає, що саме це стало причиною обшуків у будівлі ОГП.

Водночас в Офісі генпрокурора спростували інформацію про підозри і зазначили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі про підозру у встановленому законом порядку не повідомляли.

Сам Кравченко повідомив, що виїхав за кордон, щоб, як він пояснив, «проінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів».

15 вересня парламент підтримав постанову про звільнення Кравченка з посади генпрокурора, а ввечері того ж дня Зеленський підписав відповідний указ.

В Офісі генпрокурора розповіли hromadske, що після звільнення з посади, згідно із законом, він продовжував перебувати у статусі звичайного прокурора ОГП. Після завершення терміну свого відрядження Кравченко так і не повернувся, і написав заяву про звільнення і остаточно залишив органи прокуратури.