Змінити уряд за два дні. Що ховається за великими перестановками в Кабміні
4 вересня стало «днем звільнень», а 5 вересня планується як «день призначень» міністрів. Одразу шість керівників міністерств подали заяви на відставку, тож за два дні понад 50% уряду можуть зазнати змін.
Чи збільшиться вплив Офісу президента на Кабмін, хто отримає ключові посади та чому знадобилася така ротація — дізнавайтесь у матеріалі hromadske.
Урядовці, на вихід
Кадрові перестановки обговорювали давно. Ще 15 липня на своїй пресконференції Володимир Зеленський казав, що зміни в уряді «напевне можуть бути», а також заперечив чутки про звільнення прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Готовність перезавантажити уряд Зеленський підтвердив на початку серпня, після розмови зі Шмигалем. Вони говорили про «людей, які здатні забезпечувати повну реалізацію державних завдань».
Зрештою, 3 вересня відразу 6 міністрів самі подали у відставку. Серед них і Денис Малюська, який очолив Міністерство юстиції ще в серпні 2019 року.
Голова МЗС Дмитро Кулеба та віцепрем’єрка Ольга Стефанішина попрацювали теж чимало — з 2020-го; віцепрем’єрка та міністерка з питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук і міністр захисту довкілля Руслан Стрілець — з 2021-го; міністр стратегічних галузей Олександр Камишін — з 2023 року.
Зміни торкнулися й Офісу президента. Зеленський звільнив заступника голови ОП Ростислава Шурму. В УП з посиланням на джерело писали, що «він давно цього хотів, а зараз так склалися обставини, що президент його готовий відпустити». Замінити Шурму в ОП може ексміністр Олександр Камишін.
Коли відбувається такий «кадровий ребут», треба дивитися ширше, ніж просто на Кабінет Міністрів. Зрозуміло, що одним з таких кадрових резервів завжди був Офіс президента: радники чи заступники керівника. У випадку Шурми це не виглядає так, що він кудись переходить. Навпаки, очевидно, що хтось має прийти й виконувати його функції.Євгенія Кравчук, народна депутатка від «Слуги Народу»
Під хвилю кадрових змін потрапив очільник «Укренерго» Володимир Кудрицький і голова Фонду держмайна Віталій Коваль. Коваль подав заяву на відставку, однак депутати провалили його звільнення — за рішення проголосували 225 з потрібних 226 нардепів.
Депутатка від «Слуги Народу» Євгенія Кравчук зауважила, що, на відміну від парламенту чи президента, уряд під час воєнного стану «перезавантажувати» можна.
Чому посипався Кабмін?
Парламентарі й політологи, з якими спілкувалося hromadske, вбачають різні причини масштабних кадрових змін. Серед головних — запит суспільства. В окремих випадках ідеться про кадрові ротації для посилення інших напрямів.
Ще одна причина — накопичення кадрових конфліктів та психологічне вигорання частини посадовців, — сказав hromadske політолог Олег Саакян. Він зазначає, що окремі міністри та працівники Офісу президента не раз хотіли піти, ще частина зайшла в конфлікти зі своїми колегами.
Тривалий час кадрові питання відтягували, бо не було відповіді щодо головного — чи залишати премʼєра. Як бачимо, поки вирішили його залишити, проте продемонструвати суттєве оновлення через перезавантаження більш як половини уряду.Олексій Гончаренко, народний депутат від «Європейської Солідарності»
Парламентар від «Голосу» Ярослав Железняк схожої думки: каже, що причин для кадрових змін багато: десь політичні, десь емоційні, а десь справді треба було закрити вакансії.
«Просто багато факторів збіглося, тому і вирішили так зробити. Ну, а потім уже, щоб двічі не вставати, вирішили всі питання закрити за раз», — поділився Железняк у коментарі hromadske.
Тепер найперша потреба — заповнити вакансії міністрів. Шістьома відомствами — Мінмолоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури, Мінветеранів, Мінінфраструктури та Мінрегіонів — керують виконувачі обовʼязків.
«Велике перезавантаження уряду»
Саме так описав кадрові зміни очільник монобільшості Давид Арахамія. Мовляв, більш як 50% штату Кабміну зміниться.
Джерело hromadske у «Слузі Народу» повідомило, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль залишиться на посаді. Замість Дениса Малюськи міністерство юстиції може очолити вже колишня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина — до речі, вона ще у липні анонсувала «підсилення» своєї посади. Її відставку Верховна Рада вже ухвалила.
Україна заходить у процес дуже значних нормативних змін законодавства у частині євроінтеграції. Ми дослідили законодавство, напрацювали зрозумілі кроки, які маємо пройти. Це величезна робота — і вона напряму пов'язана саме з нашою європейською інтеграцією. Є логіка, що віцепрем'єрка, яка має освіту й досвід у сфері юстиції, поєднуватиме ці посади.Ігор Петренко, політолог та експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна»
Як зазначила hromadske депутатка Євгенія Кравчук, Стефанішина єдина серед віцепрем'єрів не мала власного міністерства. Мовляв, увесь її штат — це «фактично невелика патронатна служба».
Очевидно, у світлі того, що вона голова переговорної групи, можливе отримання до віцепрем'єрства ще й портфеля Мінʼюсту — це таке кадрове посилення. І теж зрозуміло, чому. Тому що в нас зараз кожен другий законопроєкт іде з позначкою «євроінтеграційний».Євгенія Кравчук, народна депутатка від «Слуги Народу»
Міністерство реінтеграції окупованих територій, яке очолює Ірина Верещук, хочуть об’єднати з Міністерством розвитку громад. Щоправда, голосування за звільнення Верещук парламент провалив. За словами політолога Ігоря Петренка, реінтеграція переплетена з розвитком громад, тому таке обʼєднання має сенс.
Міністром закордонних справ замість Дмитра Кулеби можуть призначити його заступника Андрія Сибігу, а замість уже звільненого Олександра Камишіна, ймовірно, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості керуватиме його заступник Сергій Боєв.
Щодо Камишіна — це не звільнення, а фактично ротація. Він себе зарекомендував, на мою думку, доволі непогано й успішно. Імовірно, тому він і переходить в Офіс президента… Центр ухвалення рішень зараз усе ж таки в ОП, тому це фактично визнання заслуг пана Камишіна.Ігор Петренко, політолог та експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна»
Що стосується Міндовкілля, його може очолити чинна заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. Ігор Петренко припускає, що відставка Руслана Стрільця, яку вже схвалив парламент, спричинена тим, що про це міністерство «мало чують». Посилення відомства Світланою Гринчук, яка є «фаховою людиною і в питаннях екології», має допомогти, зокрема у розв'язанні питань про шкоду довкіллю у зв'язку з російською агресією.
Віталій Коваль, який очолює Фонд держмайна, хотів звільнитися, щоб, імовірно, очолити Мінагрополітики. А втім, на це звільнення забракло одного голосу в парламенті.
Виконувача обов’язків міністра спорту Матвія Бідного, ймовірно, мають призначити повноцінним міністром, а в Мінкультури, де виконувачем обов’язків є Ростислав Карандєєв, призначити заступника голови Офісу президента Миколу Точицького — колишнього дипломата й посла у Бельгії.
Змінити пів уряду за два дні
Як зазначає Ярослав Железняк, досвід 14 місяців без міністра культури доводить, що на шляху швидких кадрових змін усе може піти «через одне місце».
Політолог Ігор Петренко вважає, що міністрам, які залишають посади, варто відкрито розповісти, що їм вдалося досягнути, а що — ні. За процедурою, звітування мають відбутися перед парламентом, коли розглядатимуть питання про звільнення.
Інший політолог, Олег Саакян, погоджується: брак комунікації щодо звільнення продовжує «стару порочну практику», коли кадрові зміни відбуваються «буквально за одну ніч» без пояснень широкому загалу. Політолог вважає, що це не дає змоги оцінити, наскільки рішення відповідають завданням міністерств.
Справді, наразі публічної комунікації обмаль. Переважно урядовці або мовчать, або дякують «за довіру та співпрацю». Денис Малюська закликав парламент підтримати його відставку, а Олександр Камишін похвалився, що став новим президентом Федерації шахів України.
- Поділитися: