Міноборони відповіло на критику через зміни статутів своїх закупівельників

Заступники міністра оборони Дмитро Кліменков (ліворуч) та Іван Гаврилюк на засіданні парламентського Комітету із питань антикорупційної політики, Київ, 16 січня 2024 року
Заступники міністра оборони Дмитро Кліменков (ліворуч) та Іван Гаврилюк на засіданні парламентського Комітету із питань антикорупційної політики, Київ, 16 січня 2024 рокуІрина Сітнікова / hromadske

Зміни в статутах закупівельних агентств Міноборони — Державного оператора тилу (ДОТ) та Агенції оборонних закупівель (АОЗ) — потрібні на вимогу закону щодо корпоративного управління державними підприємствами.

Про це сказав заступник міністра оборони Дмитро Кліменков на засіданні парламентського Комітету з питань антикорупційної політики, повідомила кореспондентка hromadske.

Кліменко зазначив, що зміни статутів стосуються усіх стратегічних підприємств Міноборони, не лише АОЗ та ДОТ. Так, десяток статутів вже оновлено, решта — у процесі. Згідно із законом, закінчити цю роботу мають до березня.

Для погодження змін у статутах АОЗ та ДОТ наразі проводять роботу із їхніми незалежними Наглядовими Радами.

Найбільше критики з боку активістів та парламентарів щодо змін, які пропонує Міноборони, викликала пропозиція дати міністерству можливість оголошувати закупівельним агенціям обов’язкові вказівки або ухвалювати кадрові рішення у разі «наявної або потенційної загрози національній безпеці». Причому чіткого переліку таких загроз нема. У цьому побачили загрозу для «політичних рішень».

Представник команди юристів Міноборони Роман Шуляр наголосив, що звільнення та призначення голів ДОТ та АОЗ залишиться в компетенції їхніх Наглядових Рад, однак додався пункт, що рішення повинно узгодитися із Міноборони.

«Ідея була виключно в тому, що міністерство долучить свої сили та засоби, щоб перевірити відповідних кандидатів. Унеможливити ситуацію, що керівником стане людина, яку не до кінця перевірили. Ми не вважаємо, що це втручання в діяльність Наглядової Ради», — пояснив він.

Водночас юрист визнав, що закон про корпоративне управління держпідприємствами прописаний так, що виникає невизначеність, що можна вважати національною загрозою під час процесу закупівель.

Народна депутатка Анастасія Радіна у відповідь зауважила, що пропозиція Міноборони має намір поставити норму про національні загрози вище за норму про Наглядові Ради і таким чином обходити їх.

Заступник міністра Кліменков у відповідь на критику пункту про «вказівки», заявив, що йдеться про «речі, прописані законом»: «Хто з нас готовий дати вказівку так, щоб завтра сісти в тюрму?».

Він також зазначив, що Державний оператор тилу та Агенція оборонних закупівель мають бути незалежними, утім Міноборони несе відповідальність за виділені кошти.

«Звісно, що ми ставимо собі за мету незалежну агенцію, але ж за кошти, які виділяються цим агенціям, відповідає Міністерство оборони […] Ми маємо контролювати бюджет, бо ми безпосередньо його підписуємо. І якщо ми кажемо про абсолютну незалежність, тоді давайте передамо бюджет, але як ви, шановні народні депутати, будете його контролювати? Для цього й існує Міноборони», — сказав Кліменков.

Що передувало?

У грудні 2024 року Міністерство оборони внесло зміни до статутів двох своїх закупівельних агенцій — Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державного оператора тилу (ДОТ). Активісти називають ці зміни незаконними та такими, що підривають реформу.

У ЦПК заявили, що вони дозволять Міноборони призначати керівників агенцій в обхід Наглядових рад, ухвалювати рішення щодо інших працівників, надавати розпорядження будь-якому співробітнику агенцій в обхід безпосереднього керівництва тощо. Через це, стверджують активісти, створюється можливість для ручного керівництва агенціями.

Обидві агенції Міноборони виступили із заявами щодо змін у їхніх статутах. В АОЗ, яка закупляє летальну зброю військовим, пояснили, що її статут змінили всього за день до старту роботи Наглядової ради. Представники ДОТ для обговорення статуту провели зустріч із заступником міністра оборони.

На тлі критики представники Міноборони пояснювали, що внести зміни до статутів — обов’язок згідно з вимогами закону.