В американському Конгресі менше одного відсотка атеїстів. Чи ефективно Україна використовує релігійні козирі в США

Український шлях до серця американських політиків

У березні 2024 року дружина та чотиримісячна донька одесита Сергія Гайдаржі загинули внаслідок удару російського безпілотника. Через півтора місяця після трагедії Гайдаржі вирушив до Вашингтона, щоб переконати спікера Палати представників США Майка Джонсона винести на голосування законопроєкт про американську допомогу Україні.

За три дні до доленосного голосування, 20 квітня, Гайдаржі та Джонсон, обидва баптисти, зрештою, зустрілися. Невідомо, який вплив мала ця зустріч на спікера нижньої палати Конгресу США. Однак після багатьох місяців зволікань Джонсон виніс законопроєкт про підтримку України на голосування в Палаті представників. Понад 60 мільярдів доларів американської допомоги Україні, які Конгрес схвалив тоді, досі допомагають нашій країні стримувати російську агресію.

Поїздка Сергія Гайдаржі з Одеси до Вашингтона була організована виключно за кошт української громади в США. Представники влади в Україні досить інертні, коли йдеться про використання потужного потенціалу релігійної дипломатії, зазначає в розмові з hromadske Роман Шеремета, професор економіки університету Кейс Вестерн Резерв у США: «Я точно знаю, що релігійні переконання вплинули на позицію спікера Майка Джонсона щодо підтримки України. Я сам свого часу зустрічався з паном Джонсоном. Він є людиною, що глибоко вірить. І йому було боляче бачити страждання українських баптистів, спричинені російським вторгненням. Зустріч із Сергієм Гайдаржі справила на нього сильне враження».

Релігія має величезний соціальний, культурний та політичний вплив на життя американського суспільства, що є доволі незвичним для розвинених країн. У Сполучених Штатах багато конфесій, але, за даними Pew Research Center, американського незалежного аналітичного центру, станом на січень цього року 62% громадян США вважають себе християнами. Серед них домінують протестанти, переважно баптисти. Другою за величиною групою християн у США є католики.

Американці, які ідентифікують себе з ісламом, юдаїзмом, індуїзмом та іншими нехристиянськими релігіями, в сукупності складають близько 6% дорослого населення. Ще 28% американців не мають жодної релігійної приналежності.

Перша поправка до Конституції США забороняє встановлення державної релігії та захищає свободу віросповідання. Однак вплив релігії на суспільне життя є настільки великим, що американські політики не можуть цього не враховувати.

«Віра відіграє величезну роль у виборах в США. Незвично йти на політичний захід, мітинг чи промову, і не бачити на сцені якогось релігійного діяча, який би не молився за певного кандидата», — зазначив Алістер Доубер, вашингтонський кореспондент газети Times. 

Абсолютна більшість представників американського політичного істеблішменту є християнами, переважно протестантами різноманітних конфесій або католиками. Президент США Дональд Трамп — протестант за віросповіданням. 

«Українці в США мають дуже потужну діаспору. Переважна більшість американців українського походження — протестанти. Це величезний потенціал, який українська влада могла б ефективніше використовувати для лобіювання інтересів України серед американських політиків», — розповідає Роман Шеремета.

Релігія як чинник політики

За даними Pew Research Center, 461 з 535 конгресменів є християнами, що становить 86,1% членів обох палат Конгресу США. Є серед американських парламентаріїв і православні християни. У Конгресі їх шестеро — 1,1% від загальної кількості.

Більшість членів Конгресу 119-го скликання — протестанти — 55,5%. Католики складають 28,2%. Ті, хто сповідує юдаїзм, становлять 6%. Атеїстів у Конгресі менше одного відсотка.

Хоча юдаїзм не є провідною релігією американського політикуму, Ізраїль дуже вправно використовує релігійну дипломатію для лобіювання своїх інтересів у США. Ізраїльський уряд фінансує організацію молитовних сніданків та інших заходів, куди запрошуються американські конгресмени, розповідає Роман Шеремета.

«Україні є чому повчитися в Ізраїлю. Не треба боятися лобіювати свої інтереси. Значна частина Конгресу — це глибоко релігійні люди, переважно протестанти. В Америці є дуже велика протестантська громада українців. Уряд Зеленського, на жаль, не використовує цей важіль впливу. Натомість Ізраїль десятиліттями діє дуже активно, налагоджуючи діалог із конгресменами. Річ у тім, що протестанти з однаковою повагою ставляться до Старого та Нового Заповітів Біблії. Тому в цьому середовищі ізраїльський народ вважається богообраним народом. І питань про підтримку Ізраїлю з боку Америки не виникає».

Цього тижня у Вашингтоні проходить «Український тиждень» (Ukrainian Week) — серія зустрічей, заходів та круглих столів, на яких обговорюються актуальні питання співпраці між Україною та США. На молитовний сніданок, організований у рамках «Українського тижня», запросили конгресменів від Республіканської та Демократичної партій.

«Ukrainian week було організовано на кошти неприбуткових організацій. Цей захід обійшовся менше ніж у мільйон доларів. Український уряд не вклав у це ні цента. Хоча такі заходи є прекрасною можливістю налагодити діалог з американськими політиками. Для державного бюджету України не є великою проблемою виділити 5-10 мільйонів доларів на рік для того, щоб організувати подібні заходи. Українське лобі має бути постійно присутнє в Сполучених Штатах. На кожній зустрічі, на кожному засіданні. Українці мають приходити на такі заходи, спілкуватися з американськими політиками, впливати на думку конгресменів, налагоджувати діалог з громадськими діячами. Тож нам треба почати це робити не тільки коштом волонтерів», — каже Шеремета.

Україні завжди бракувало структурного підходу до лобіювання своїх інтересів у США, особливо коли йшлося про використання релігії як чинника політичного впливу. Однак останнім часом ситуація почала змінюватися на краще, вважає Роман Шеремета.

Як Трамп здобуває симпатії набожних американців

На інавгурації президента Дональда Трампа 20 січня цього року був присутній Давид Арахамія, голова парламентської фракції партії «Слуга народу». Поява саме Арахамії в американській столиці невипадкова.

Минулого року Арахамія відвідав молитовний сніданок у рамках «Українського тижня» у Вашингтоні. Він добре розуміє потенціал релігійної дипломатії та необхідність посилення українського лобі в Америці, переконаний Роман Шеремета, який знайомий з Арахамією особисто.

«Вочевидь, команда Зеленського не робила ставку на перемогу Дональда Трампа на президентських виборах. Однак тепер треба змінювати підходи. Адже в середовищі республіканців релігія та консервативні цінності відіграють більшу роль, ніж серед демократів. Треба налагоджувати діалог з кожним конгресменом і не боятись апелювати до релігійних почуттів. Треба їздити до кожного штату, який може допомагати Україні не на федеральному рівні, та лобіювати наші інтереси скрізь, де це можливо. Варто пам’ятати, що релігія є важливим чинником американського політичного життя, тому це необхідно використовувати», — сказав Роман Шеремета.

Дональду Трампу, який не є взірцем зразкового християнина, вдалося завоювати симпатії багатьох протестантів та католиків завдяки обіцянкам захищати традиційні християнські цінності. Коли Трамп повернувся до Білого дому, він відразу почав виконувати свої обіцянки.

Одним із перших президентських указів Трампа був указ про скасування дозволу трансгендерам служити у збройних силах. Це був реверанс у бік американців, для яких традиційні християнські цінності мають велике значення.

«Трамп добре розігрує релігійну карту. Він постійно звертається до християн і обіцяє підтримувати їхні ініціативи. Трамп повернув вивчення Біблії у школи. Тепер він прагне надати більше фінансування християнським школам. Релігія має значний вплив на американську політику. Дональд Трамп досить вміло це використовує», — пояснює Роман Шеремета.

Під час своєї передвиборчої кампанії Дональд Трамп часто згадував про Бога і навіть продавав виборцям Біблію з власною обкладинкою, на якій написано «Боже, благослови Америку». Мітинги Трампа часто завершувалися піснею «Боже, благослови США». Саме під звуки цієї пісні він увійшов до Білого дому в день інавгурації.

У своїй інавгураційній промові Дональд Трамп зазначив, що саме завдяки божій допомозі він виграв вибори й знову став президентом: «Того дня, коли куля зачепила моє вухо, я зрозумів, що Бог урятував мене для того, щоб я міг зробити Америку знову великою».