Дуелі американських конгресменів та бурхливі оплески на брехню Трампа. Що нове, а що старе в американській політиці

Українці слухали виступ президента США в Конгресі, можливо, навіть уважніше за американців. Бо нам серед словесної зливи й багатозначних пауз досвідченого політичного шоумена хотілося почути життєво важливе: чи зможе Україна розраховувати на підтримку Америки і якою може бути ця підтримка.
Разом з експертом аналітичного центру «Українська призма» Олександром Краєвим hromadske розбиралося в антуражі й сенсах виступу.
Оплески, що переходять в овації
Щорічні виступи президентів США у Конгресі традиційні — принаймні, упродовж останніх 100 років. Очільники держави звертаються до нації, говорять про поточний стан справ. Однак промова Трампа не є класичним щорічним виступом.
«Це був перший виступ президента на посаді після його обрання. Звернення до Конгресу стосовно законодавчих пріоритетів, ключових напрямків зовнішньої та внутрішньої політики президентської команди. Виступ про те, з чим президент прийшов і чого він прагне досягнути за час своєї каденції», — пояснює Олександр Краєв.
Трамп виступав 100 хвилин — це найдовша президентська промова у Конгресі за всю історію США. Журналісти підрахували, що впродовж цього часу вона більше, ніж 100 разів переривалася оплесками. Було помітно, що Трамп навмисне робить паузи, заохочуючи публіку аплодувати. І не ображається, коли його перебивають голосними вигуками, скандуючи: «США!».
«Оплесками в Конгресі супроводжувалися і виступи Джо Байдена, й інших президентів. Щоправда, у випадку Трампа це все відбувається надто бурхливо. Трамп зараз дуже активно формує культ своєї особистості. Позиціює себе як унікального лідера, генія, який єдиний може розібратися в ситуації», — каже експерт.
Політики та чиновники старанно плескають, щоб засвідчити Трампу свою вірнопідданість. Вони хочуть сподобатися президенту, адже бояться позбутися його прихильності. Усім відомий вибуховий характер президента, його схильність ображатися і памʼятати образи. Люди просто бояться за своє становище, за свої мандати. Олександр Краєв
Вибрики опозиції
Якщо під час виступу Трампа республіканці старанно плескали в долоні, то демократи перебивали президента глузливими вигуками й тримали плакати з написами: «Брехня». А конгресмен із Техасу Ел Грін так активно демонстрував зневагу до Трампа, що його навіть вигнали із зали. Опозиція в Штатах завжди активно висловлює своє «фе», але уявити собі, що конгресмена виводять із зали за антипрезидентські вигуки під час виступу Рональда Рейгана чи Джиммі Картера — важко.
«У часи президентства Рейгана така ситуація була неприпустимою. На жаль, сучасна американська, і не тільки американська політика характеризується відсутністю культури. Політичні дебати стали конкурсом на гучніше перекрикування. Замість аргументації вдаються до провокацій тощо. Важливим стає не сутність виступу, а його подача», — міркує Краєв.
Але не забуваймо, що у XIX столітті конгресмени викликали одне одного на дуелі, є інформація про декілька сотень бійок під час тогочасних засідань Конгресу, навіть про застосування зброї. Американцям завжди було важливо довести, що ніколи не знайдеться той, що зможе затулити їм рота. Це все частина їхньої агресивної демократичності Олександр Краєв
Жертви мігрантів і малолітній агент секретної служби
Виступ Трампа був добре зрежисованим. Президент говорить про боротьбу з нелегальними мігрантами — і тут же представляє публіці присутніх у залі маму і сестру дівчини Лейкен Райлі, яку вбив мігрант із Венесуели. Проголошує, що добиватиметься прийняття закону про смертну кару за вбивство поліціянта — і знайомить присутніх із вдовою одного із застрелених злочинцями поліціянтів. Тут же розповідає про 13-літнього Діджея Деніела, який мріє стати поліціянтом, просить директора Секретної служби США Шона Керрана прийняти хлопця в агенти — і Діджею на очах зворушеної публіки вручають відповідне посвідчення.
Трамп не переймався, аби аргументувати свої тези фактами — він використовував сильні емоції. Замість аргументів — шоу.
Сам президент вирішує, що і як він буде говорити під час виступу, яких гостей він запросить. Так, він влаштував шоу. Але це не його ноу-хау. Так само чинили й Клінтон, і Обама. Такі шоу викликають необхідні емоції й одночасно засвідчують, що проблеми, про які говорить президент, справді стосуються життя людей тощо. Олександр Краєв

Трампова арифметика про Україну
Президент США не просто влаштовує в Конгресі шоу — це шоу спритного жонглера. Трамп жонглює цифрами, як кольоровими кульками:
«Європа витратила більше грошей, купуючи газ у росії, аніж на оборону України. Ми вклали 300 мільярдів, а Європа — 100. Але між нами океан, а вони поруч».
Дарма, що дані про обсяги допомоги Україні спростували й американські аналітики, і президент Франції Емманюель Макрон під час свого останнього візиту до Америки. Трамп накидає все нові кульки-числа: «У цьому конфлікті між росією та Україною вже загинули мільйон людей. Ми посилали мільярди доларів, щоб підтримати Україну. Хочете, щоб це тривало ще 5 років? 2 тисячі людей вбивають кожного тижня. Гинуть молоді люди — і українці, і росіяни». У залі Конгресу немає президента Франції чи когось, хто б пояснив, що більшість сказаних Трампом цифр не відповідають дійсності. Пізніше журналісти CNN нарахують щонайменше 18 пунктів, які спотворюють реальність. Але з трибуни Конгресу йому ніхто не завадить поширювати на весь світ брехню. Присутні плескають у долоні.
Трамп робить це свідомо. Він чудово знає перше правило піару: не важливо, що про тебе говорять, важливо, що про тебе говорять. Для таких політиків головне не правда, а той, хто залишився на сцені й кого цитують. Йому аплодують — і Трампу не важливо, чи ці люди йому вірять. Для нього важливо тримати увагу.Олександр Краєв
«Сьогодні він говорить не те, що вчора, завтра — не те, що сьогодні, кожна наступна його заява тоне в попередніх. Недарма його шоу було найкасовішим на американському телебаченні впродовж 13 років — він знає, як шокувати й зацікавити аудиторію» — каже експерт.
Про допомогу Україні й мирні плани
Попри очікування українців, Трамп доволі мало говорив про теперішню війну в центрі Європи. Він жодним словом не згадав, що США припинили надавати Україні допомогу. Не розповів детально і про американський мирний план. І про сигнал від росії, що та готова до миру — сказав тільки, що такий сигнал отримав.
«Зазвичай промови у Конгресі стосуються зовнішньої політики дуже побічно. Трамп мало говорив про Україну — але він взагалі не прокоментував ситуацію в Сирії, Ізраїлі, Палестині. Президент США нічого не сказав про мирний план для України — це свідчить, що ніякого плану, ніякої стратегії закінчення війни у нього немає. Бажання почати переговори — це не стратегія. Це тактичне рішення, яке може спрацювати, а може і не спрацювати. І взагалі неясно, чи є у Трампа розуміння, що і як робити далі.
Він не пояснив, який саме сигнал отримав від росії щодо миру. Бо він не знає деталей. росіяни самі не деталізують свої сигнали — так простіше маніпулювати позицією США. У Трампа відчувається певний острах чи просто обережність стосовно путіна і його дій. Тому він обтічно коментує його наміри. Так само він поводився стосовно росії й під час першої своєї каденції», — каже Краєв.
Лист Зеленського і втішене самолюбство Трампа
Хоч як мало часу відвів Трамп Україні у своєму виступі, але не втримався, щоб не процитувати лист, який він нібито отримав від Володимира Зеленського. Мовляв, український президент хоче повернутися до перемовин, підписати угоду про копалини, Україна хоче миру і готова працювати заради миру «під сильним керівництвом президента Трампа».
«Як сказала посол України в США пані Маркарова, насправді ніякого листа від Зеленського не було. Це просто був допис нашого президента, який Трамп побачив або його йому показали. Тому ці всі цитування листа — ще та історія. Але Трамп за неї ухопився, він зробив наголос на тому, що Зеленський визнає його сильне лідерство — на чому ж іще міг зробити наголос нарцис і егоцентрик такого рівня, як американський президент? Для Трампа це і є те вибачення, якого він чекав від Зеленського після сварки у Білому домі. Таке ставлення він любить, це по суті єдине, що йому треба — стверджувати власний імідж сильного політика. А зробити він це може виключно шляхом того, що його хтось хвалить, у тому числі й президент Зеленський».
Як розуміти Трампа
Тему України Трамп закінчив словами про самого себе: «Я невпинно працюю, щоб завершити жорстокий конфлікт в Україні». Що ж від нього можна очікувати у найближчій перспективі?
«Я думаю, що висновок простий: допомогу Україні американці будуть розморожувати виключно тоді, коли це буде вигідно Дональду Трампу. А із його заяв очевидно, що це може розпочатися, як тільки ми з американцями фіналізуємо угоду про рідкісноземельні метали. Бо це абсолютно прямолінійна економічна вигода, яку Трамп точно буде використовувати, і яка йому була потрібна з самого початку. Це те, що його найбільше цікавило», — підсумовує Краєв.
- Поділитися: