Франція зобовʼязалася визнати державу Палестина. У США та Ізраїлі обурилися: Безрозсудне рішення

Президент Франції Емманюель Макрон
Президент Франції Емманюель МакронMIGUEL RIOPA / AFP via Getty Images

Президент Франції Емманюель Макрон вирішив визнати державу Палестина, але у США та Ізраїлі таке рішення розкритикували.

Про такий крок французький лідер оголосив на сторінці в Х. 

Зробити урочисту заяву щодо цього він пообіцяв на Генеральній Асамблеї ООН у вересні.

За словами Макрона, нині нагальною потребою є припинення війни в Секторі Гази та порятунок цивільних. Він закликав негайно запровадити припинення вогню, звільнити всіх заручників і надати масштабну гуманітарну допомогу жителям анклаву. 

Також він вимагає забезпечити демілітаризацію ХАМАСу та гарантувати безпеку й відбудову Сектору Гази, а далі — побудову держави Палестина, яка мала б визнати Ізраїль.

«Французи хочуть миру на Близькому Сході. Саме ми, французи, разом з ізраїльтянами, палестинцями та нашими європейськими й міжнародними партнерами маємо продемонструвати, що це можливо», — наголосив Макрон. 

Водночас американський державний секретар Марко Рубіо заявив, що США «рішуче відкидають» план Макрона визнати Палестинську державу на Генасамблеї ООН.

«Це безрозсудне рішення лише служить пропаганді ХАМАСу та шкодить миру. Це ляпас жертвам 7 жовтня», — заявив він. 

Це рішення також засудив ізраїльський премʼєр-міністр Беньямін Нетаньягу, адже це, на його думку, «винагороджує терор». 

Він переконаний, що Палестинська держава була б «стартовим майданчиком для знищення Ізраїлю», а не для мирного життя поруч. «Будьмо відвертими: палестинці не прагнуть держави поряд з Ізраїлем; вони прагнуть держави замість Ізраїлю», — додав премʼєр.

Палестинська держава

Після Першої світової війни Велика Британія отримала в тимчасове управління території Близького Сходу, які раніше входили до Османської імперії. Через сплеск антисемітизму в міжвоєнних Польщі та Угорщині, а згодом — підйом нацизму в Німеччині, на ці території почали емігрувати євреї з Європи.

29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН резолюцією 181 оголосила про розділ території на дві незалежні держави — єврейську (Ізраїль) та арабську (Палестина), а також Великий Єрусалим — він повинен був безпосередньо контролюватися ООН.

Однак арабське населення відмовилося прийняти план ООН і не визнало самопроголошену єврейську державу.

15 травня 1948 року армії шести арабських країн — Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту — вдерлися на територію, відведену майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. Ізраїль відстояв свої території та відвоював у тому самому році собі ще близько половини, виділених уже під арабську державу, а також Західний Єрусалим.

Згодом, у 1967 році, унаслідок Шестиденної війни ізраїльтяни захопили також Східний Єрусалим і решту палестинських територій, залишивши для палестинців невеликий анклав.