Між виживанням та зловживанням. Чому в змінах до бронювання побачили ризик корупційних схем

Зміни готували потайки?

Про підготовку чергових змін до бронювання стало відомо завдяки «зливам» народних депутатів. Частина парламентарів вперше почула про це від колег чи журналістів. Консультацій із профільним оборонним комітетом Верховної Ради не було, розповів депутат Федір Веніславський. Прем'єр-міністр Сергій Корецький визнав, що великих дискусій і консультацій з бізнесом також не проводили.

Як повідомив депутат Ярослав Железняк, уряд планує скоротити частку заброньованих працівників сфери «оборонки» та енергетики. Зараз бронюють 100% працівників таких підприємств. За словами депутата, уряд планує знизити поріг до 85%. Для підприємств тепло-, водопостачання та вивезення побутових відходів — до 60%. 

Для решти підприємств мають залишити базовий ліміт бронювання — 50%. Однак уряд розглядав виключення працівників, у яких уже є відстрочка (студенти, батьки трьох і більше дітей тощо), із розрахунку квот для бронювання.

Як це працює: зараз, якщо підприємство має 100 військовозобов’язаних працівників, з них 20 людей — з відстрочкою, воно все одно може подати на бронювання половину від усієї кількості військовозобов’язаних, тобто 50 людей. Після змін підприємство змушене бути «віднімати» людей з відстрочкою й подавати половину з тих, хто залишився. Тобто замість 50 бронювань стане 40.

Найбільш цікавим пунктом стало створення Координаційного центру при Кабміні, який має вирішувати: хто є «критичним», а хто — ні. До нього, за даними Железняка, має увійти 17 членів, серед них — представники СБУ, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки та Нацполіції.

Навіщо потрібні чергові зміни?

Лише у вересні уряд завершив останній перегляд підприємств із бронюваннями. За його результатами 15% компаній не підтвердили свій статус критичності. Але кількість заброньованих працівників продовжує зростати. За словами міністра економіки Олександра Кравченка, з 1,2 мільйона на початку 2026 року вона підскочила до 1,5 мільйона людей станом на зараз. Це «десятки тисяч» нових бронювань щомісяця, каже премʼєр-міністр Сергій Корецький.

«Усі кажуть про те, що сьогодні забронюватися, щоб мати спокій від мобілізації, стало суттєво легше. Тих, хто має відстрочку / переховується / заброньований, суттєво більше, ніж тих, хто служить. Якщо ця динаміка збережеться, то скоро будуть заброньовані абсолютно всі», — наголосив прем'єр.

Корецький вказує на зловживання, коли підприємства «виробляють, умовно, два дрони на рік, але бронюють у себе як працівників сотні людей». На думку урядовців, можливість бронювати 100% працівників дає підприємствам можливість «нескінченно» роздувати свій штат «некритичними» людьми. А тому її треба скасувати.

Бізнес та енергетики — проти

Понад 60 депутатів підписалися під закликом до уряду переглянути рішення. Федерація роботодавців України (ФРУ), Європейська бізнес-асоціація (EBA), Асоціація операторів критичної інфраструктури (АОКІ) та цілий гурт аналітичних центрів опублікували відкриті звернення. Замість ухвалювати рішення, які можуть «паралізувати» роботу бізнесу, вони закликають проконсультуватися з підприємцями й прорахувати: як це рішення вплине на економіку, критичну інфраструктуру та фронт.

«Втрата бронювання ще не гарантує поповнення війська, бо частина людей має інші підстави для відстрочки. Для виробництва ж наслідки настануть одразу у вигляді затримок оборонних замовлень і відтоку кандидатів, які уникатимуть роботи в ОПК через непередбачувані правила», — заявили в компанії «Укрспецсистемс», яка виробляє, зокрема, дрони.

Серед комунальників кадровий дефіцит був критичним задовго до новин про скорочення бронювання. Олександр Одинець, директор «Львівтеплоенерго», повідомив: якщо уряд знизить квоту до 60%, як повідомив депутат Железняк, компанії доведеться розбронювати одразу 86 працівників.

«Це фахові зварювальники, електрики, фахівці контрольно-вимірювальних приладів, слюсарі. Це той кістяк, який забезпечує підготовку міста до зими. У нас зараз гарячий сезон, ми завершуємо роботи на десятках об’єктів одночасно. Ви думаєте, ці люди продовжать працювати на підприємстві? Вони підуть. Адже від початку року понад два десятки працівників втратили бронювання і практично одразу звільнилися», — сказав Одинець.

За словами депутата Веніславського, Міністерство оборони на засіданні парламентського комітету також виступило проти зниження бронювань для підприємств оборонно-промислового комплексу (офіційно Міноборони цього не коментувало). Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що зміни ініціював не уряд — це обов’язковий до виконання наказ Ставки верховного головнокомандувача, який Кабмін мав прийняти «як факт».

Силові органи тепер контролюватимуть бронювання?

Координаційний центр при Кабміні намагаються створити вже вдруге. У липні Мінекономіки передчасно опублікувало повідомлення про його запровадження, але тоді рішення скасували на тлі відставки уряду Юлії Свириденко.

Цей центр описують як дорадчий орган, який буде координувати всі органи, які визначають «критичність» підприємств по регіонах (ці критерії різняться за регіонами та галузями й регулюються десятками окремих документів). Мовляв, зараз кожен орган має своє бачення, а єдиний центр допоможе «навести різкість». 

За словами Кіндратіва, на Коорцентр перекладуть функцію міністра оборони щодо перегляду частки бронювань компаніям, які виконують важливі функції. Також Координаційний центр буде розглядати «мотивовані звернення» правоохоронних органів щодо тієї чи іншої компанії.

«Якщо ми бачимо, що якась компанія свій “критичний” бізнес перевела з виробництва, наприклад, енергетичного обладнання в наймання людей та їхнє бронювання за гроші, то за відповідними зверненнями можна оперативно опрацьовувати й ухвалювати відповідні рішення», — пояснив Віталій Кіндратів.

У залученості правоохоронців одразу ж побачили можливість для корупційної схеми типу «Шлагбаум 2.0». Утім, депутат Веніславський наголошує, що Коорцентр не матиме владних повноважень. Він лише надаватиме рекомендації, а центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) ухвалюватимуть остаточні рішення.

Наскільки «обов’язковими» будуть ці поради — незрозуміло. Парламентарі вже критикують Мінекономіки за відсутність суб'єктності та нездатність відстоювати потреби економіки, «білого бізнесу» перед запитами Сил оборони. Заступник міністра економіки Кіндратів називає взаємодію з Міноборони «конструктивною».

«Міністерство економіки, ще за попереднього міністра у відповідь на мої депутатські звернення писало, що вони взагалі якісно не оцінюють критерії того, що подають військові адміністрації або інші ЦОВВ. От узагалі не контролюють. Міністерство виступає поштовою скринькою — прийняли документи, внесли бронювання. Такого підходу точно бути не повинно. Має бути уповноважений орган, який може якісно оцінити, чи є підприємство критичним для української економіки», — сказала депутатка від «Слуги Народу» Людмила Буймістер, членкиня парламентського Комітету з питань економічного розвитку.

«Зради» не буде?

За даними «Економічної правди», урядовці розіслали проєкт зміни до центральних органів виконавчої влади ще 8 жовтня. У ході обговорення «документ оновився на 90%». Станом на 22 жовтня остаточного варіанта досі немає.

Міністр економіки Кравченко розповів, що з проєкту все ж вирішили прибрати виключення «відстрочників». Пункт про Координаційний центр залишається. Як і ідея прибрати стовідсоткове бронювання. 

Якими будуть частки бронювання для «оборонки», комунальників та інших підприємств — ні урядовці, ні депутати не розкривають до остаточного формування документа, що обіцяють зробити до 25 жовтня. Премʼєр Корецький запевняв, що для справді критичних підприємств рівень бронювання залишиться високим. 

Паралельно уряд планує посилити відповідальність для тих, хто переховується від мобілізації чи самовільно залишив частину, активізувавши відповідний законопроєкт у Верховній Раді. 

«Те, що система мобілізації й бронювання підлягає вдосконаленню, — це беззаперечний факт. Те, що Генштаб потребує військових, — це факт. Тому саме так ми зараз і працюємо. Немає за що переживати критичним підприємствам, які дійсно є критичними. І оборонному комплексу, і енергетичному комплексу. Можу сказати з упевненістю, що для цих людей жодних радикальних змін не буде», — сказав премʼєр-міністр.