1 рік 12 днів у полоні

Артема Комісарчука – старшого матроса, бійця другого артилерійського мінометного дивізіону 51-ої окремої механізованої бригади - звільнився з полону 8 вересня 2015 року. Загалом він пробув у полоні бойовиків 1 рік та 12 днів. Спочатку вони знаходились у Сніжному, після чого їх перевезли до Донецька. Вже згодом Артема та Сергія перевезли до Луганська. А обміняли їх вже під Мар'їнкою.

Батьки Артема Комісарчука провели велику роботу, щоб визволити сина з полону. Написали заяви до міліції. Вже після повернення додому Комісарчука допитували:

«Після полону я був допитаний як військовою службою правопорядку, так і контррозвідкою, представниками районного відділу міліції. Кримінальна справа тоді була закрита по одному провадженні і відкрита по іншому – незаконне утримування».

З початку військових дій відбулося 20 обмінів полоненими, але в жоден із них бійці не потрапили. Артем пояснює це тим, що вони – артилеристи. Каже, взагалі пощастило, що залишилися живими, бо саме артилеристів та снайперів найбільше ненавидять бойовики так званих «ДНР» та «ЛНР»:

«До того моменту, як я потрапив у плон, був ще наказ так званого керівника Стрєлкова артилеристів у полон не брати. Їх на місті розстрілювали. Я потрапив у полон в той у той період, коли два тижні був підписаний наказ всіх брати у полон».

Звільненого Артема Комісарчука ображає те, що факт присутності російських військ на сході Україні або не хочуть визнавати, або не помічають:

«Відбувся Іловайській котел, відбулися великі втрати, Україна називає до сотні загиблих, багато поранених, полонених. Чому привселюдно з когось погони не зірвали? Чому якогось генерала не заарештувала військова служба правопорядку? Чому наші командири отримали військові звання, а наші хлопці без рук, без ніг приходять додому. Знаю бійців, які приходять додому каліками і вони ніби соромляться того, що вони воювали за свою державу».

Ще в початку червня цього року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про «Осіб, які зникли безвісти в ході конфлікту в Україні», в якій у тому числі українському уряду рекомендується законодавчо врегулювати правовий статус постраждалих від викрадень, процедуру надання допомоги постраждалим, а так само створити спеціальний орган, який займається пошуком зниклих.

Нещодавно при Службі безпеки України було відкрито центр, який має назву «об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення Антитерористичної операції».

Анна Мокроусова – волонтерка, яка займається питаннями звільнення полонених у студії Громадське.СХІД розповіла про його перспективи. За словами Мокроусової, у цього центра є потенціал, проте про результати ще говорити зарано:

«Зараз центр буде займатися і пошуком, і звільненням, і всім тим, чим повинен був займатися до цього часу. Поки що про його роботу говорити важко, проте виглядає все більш перспективно. Що стосується обміну «всіх на всіх» - я в це не вірилі і не вірю».

З позитивних змін Анна Мокроусова зазначила, що буде створено протоколи та певну систему, якої не було раніше, яка дозволить відпрацювати алгоритм дій при звільненні та обміну полоненими. Головним стане виникнення координації між групами переговорників.

/ Громадське.Схід