5 способів утратити субсидію: як змінюється система надання державної допомоги

Відтепер субсидії в Україні нараховуватимуть по—новому. Відповідний документ Кабмін ухвалив 27 квітня, за чотири дні він набув чинності. Основні зміни стосуються того, хто і за яких умов залишиться без допомоги від держави на оплату житлово—комунальних послуг.

Громадське розбиралося, як можуть позбавити субсидії, як органи соціального забезпечення перевірятимуть надану громадянами інформацію та яку частину субсидіантів зачеплять нові зміни.

У 2017 субсидію отримували 6,6 мільйонів домогосподарств, утім, хвилюватися більшості немає чого — для 80% отримувачів субсидію на наступний рік продовжать автоматично, кажуть у Міністерстві соціальної політики.

«Звернутися до органів соцзахисту треба лише окремим категоріям громадян, які підпадають під нові критерії, запроваджені для підчищення адресності субсидій і запобігання поширених зловживань», — заявив у неділю керівник Директорату державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Як потрапити в зону ризику

  1. Площа житла. На субсидії не варто розраховувати власникам квартир, площа яких перевищує 120 метрів квадратних, і будинків площею понад 200 метрів. Адже, якщо є гроші на придбання такої нерухомості, мають бути й на сплату комунальних послуг. Виняток — будинки сімейного типу або прийомних сімей.
  2. Авто. Транспортний засіб, «віком» до 5 років, теж є підставою не надавати прохачам субсидію. Спроба приховати авто, зареєструвавши його на чоловіка чи дружину, які не прописані в будинку чи квартирі, нічого не дасть — Мінсоц обіцяє перевіряти не лише субсидіантів, але й членів їхніх родин, які мають інше місце реєстрації.
  3. Покупки. У положенні залишили норму про купівлю рухомого та нерухомого майна або придбання послуги на суму понад 50 тисяч гривень. Придбали земельну ділянку чи тижневий тур на Сейшельські острови — ніяких субсидій. Нововведень тут два: відтепер придбання майна чи послуги поширюватиметься й на членів родини, навіть якщо офіційно вони живуть нарізно. Крім того, суттєво розширили поняття «послуга». Раніше йшлося тільки про будівництво, ремонт будинку, квартири чи автомобіля. Відтепер це будь-які послуги, крім медичних, освітніх чи житлово-комунальних.
  4. Безробітні і незареєстровані. Повнолітній, що не працює, не зареєстрований у службі зайнятості і не сплачує єдиний внесок на державне соціальне страхування, теж не матиме права на отримання субсидії. А особливу увагу в Мінсоцполітики вирішили приділити заробітчанам. Вони навіть заслужили на окремий абзац у положенні. Суть наступна: якщо громадяни не мають доходів і водночас більш ніж 60 днів пробули за кордоном у той період, що враховується для призначення субсидії, їм найімовірніше відмовлять в її отриманні.
  5. Борги за комуналку. Отримувачі державної допомоги, які недобросовісно оплачують комунальні послуги теж у групі ризику. Якщо за два місяці борг складатиме понад 340 гривень, субсидію можуть призупинити до часу його погашення.

Вирішує комісія

Власникам житла, площа якого більша за прописану в положенні,в отриманні субсидії точно відмовлять. Для решти випадків є комісії, які утворюють місцеві органи влади. До їхнього складу має входити мінімум три особи, які нестимуть відповідальність за ухвалені рішення.

«Виписати чіткі критерії, які б задовольняли всі випадки, нереально. Тому й вирішили, що частину ситуацій розглядатиме комісія. І рішення ухвалюватиме на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов», — пояснює Віталій Музиченко.

Перевірка субсидіантів

Нові критерії призначення субсидій — відповідно й нові способи отримання інформації. Раніше перевіряли, хто зареєстрований у домогосподарстві, площу, на якій вони живуть, та скільки грошей заробляють. Тепер управління з питань соціального захисту можуть звертатися до Державної прикордонної служби за інформацією про перетин кордону, до МВС — за даними щодо транспортних засобів, до постачальників комунальних послуг — за показниками заборгованості отримувачів субсидій.

Менше газу, менше електроенергії

Уряд зменшив норматив використання природного газу для індивідуального опалення з 5 м3 до 4,5 на 1 м2 площі.

«За результатами минулого опалювального періоду значна частина коштів повернулася до державного бюджету як невикористані суми субсидій. Це свідчить, що соціальний норматив, на який нараховувалася субсидія, завищений відносно реального споживання», — коментує Громадському Віталій Музиченко.

Норматив використання електроенергії для опалення знизили радикальніше: з 51 до 30 кВт на 1 м2. Завдяки цьому соціальні нормативи на газ та електроенергію для опалення наблизилися за енергетичним еквівалентом — тобто, за умови таких нормативів, уже не буде вигідніше опалювати електроенергією.

Тепер усе інакше

Віталій Музиченко в розмові з Громадським цього разу не ризикнув спрогнозувати, скільки домогосподарств муситимуть переофомлювати субсидії.

«Ці критерії не були умовою для призначення субсидій раніше. На сьогодні ніхто не може сказати, скільки отримувачів субсидій мають заборгованість з оплати послуг ЖКГ або в скількох із них є автомобілі, «молодші» 5 років. Зрозумілішою ситуація з конкретними цифрами стане десь на початку наступного опалювального періоду», — каже він.

Ще складніше буде порахувати економічний ефект від подібного кроку. Поле для отримання субсидій однозначно звужується, водночас залишаються комісії, які на місцях самостійно вирішуватимуть, кому надати державну допомогу на оплату ЖКГ-послуг, а кому ні.