На пострадянському просторі поширений стереотип про те, що за кордоном продукти є кращими.

В радянський час таке бачення пояснювалося відсутністю різноманіття в магазинах: розповіді про те, що "за бугром" в магазині могло бути десять видів кефіру і сотня найменувань сиру чи ковбас, відверто вражали.

Час минув, асортиментом вже нікого не здивуєш, та ставлення до імпорту часто-густо лишається старим - швейцарський шоколад, французькі сири та вина, німецьке пиво та ковбаски лишаються синонімом слова "якість".

І, будемо відверті, ця оцінка переважно має під собою грунт.

Тож витоки криються не в нашій "радянській пам'яті", а у підходах до харчової галузі  в європейських країнах.

Де проблема?

Загальновизнаною в світі є система контролю безпечності харчових продуктів ХАССП (від англійської HACCP - Hazard Analysis and Critical Control Poin). Це не європейська розробка, але її взяли на озброєння країни ЄС, та не лише вони.

Ця науково обґрунтована система дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. Вона почала розроблятися в США ще у 60-х роках ХХ століття, і виникла при роботі над Американською Космічною Програмою. Потрібно було виключити утворення токсинів у харчовій продукції, яку споживають астронавти у космосі і, як наслідок, попередити захворювання, які на орбіті коштуватимуть надто дорого.

Як це нерідко буває, розробки NASA невдовзі перейшли у "мирне" використання.

Нині Україна стоїть на порозі входження в систему європейських стандартів, в тому числі - у сфері харчових продуктів. 27 червня 2013 р. Україна має намір підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Для багатьох українських підприємств це - унікальна можливість виходу на нові ринки та збільшення прибутку.

Але сам факт підписання, є лише частиною шляху. Найголовніше - імплементація Угоди. Щоби дозволити виробнику виходити на ринок ЄС без зайвих перепон, Україна має прийняти низку законів у різних сферах.

Що робити?

Найскладнішою є сфера харчових продуктів, особливо тваринного походження, оскільки в ЄС дуже жорсткі вимоги до безпеки продуктів. Європейці не пустять на свій ринок український товар, доки Україна не впровадить належні механізми. Рада має прийняти 5 законів, переваги від яких відчує багато підприємств, особливо - виробники твердого сиру.

Бо в Угоді про асоціацію на цей товар нема ні митних, ні квотних обмежень.

За однієї умови - якщо ХАССП та споріднені механізми працюватимуть і у нас.

Прийняття має відбутися в найкоротші терміни, до кінця червня 2014 року. Інакше перевибори парламенту можуть відтермінувати цей процес ще на багато місяців, а бізнес вже зараз несе втрати через постійні обмеження українського експорту з боку російської сторони, і йому потрібний альтернативний ринок збуту.

  1. Законопроект про безпечність харчових продуктів («Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів»). 
  2. Законопроект про ідентифікацію тварин («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин»)
  3. Законопроект про державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів  ("Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин")
  4. Законопроект «Про корми»
  5. Законопроект про побічні продукти тваринного походження («Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною»)

Як це працює?

Важливо наголосити, що прийняття цих 5-ти законів піде на користь не лише бізнес-середовищу та економіці України, а й пересічному споживачеві. Адже контроль безпечності, що пропонується в цих законопроектах дасть змогу виробнику за гарантувати якість своєї продукції на принципово іншому рівні.

Є надія, що саме ці закони вплинуть також на контроль у сфері охорони здоров’я. Адже наразі в Україні навіть не ведеться статистика локальних випадків отруєння, опрацьовуються лише випадки масових спалахів, тоді як в ЄС ведеться статистика всіх випадків.

Додана вартість ХАССПу полягає в тому, що він дає змогу попередити виготовлення небезпечного продукту на початковому етапі виробництва. А система «простежуваності», яка теж використовується в ЄС і може бути запроваджена у нас коли будуть прийняті перелічені закони, дасть змогу відстежувати джерело інфекції.

У березні 2013 року в Німеччині завдяки системі «простежуваності», змогли визначити джерело забруднення молока афлатоксином, який спричиняє захворювання на рак.

Афлатоксин потрапив у молоко через корм - забруднену кукурудзу, яку було імпортовано. Завдяки цій системі встановили, що корм поставили майже до тисячі молочних ферм. Ці ферми отримали повідомлення про загрозу та вчасно вжили необхідних дій для захисту споживачів.

Якби це трапилося в сьогоднішній Україні, тобто без використання «простежуваності», у держави був би хіба що варіант провести аналізи зразків всієї ковбаси по всій країні і шукати, куди потрапила отрута, а куди – ні.

А на практиці цю загрозу просто проігнорували би, лишивши небезпечну продукцію споживачеві. 

Автори: Любов Акуленко, Олексій Атрощенко, Радослава Чекмишева

Поділитись: