А візи й далі там: нові перешкоди й старі виклики

Від схваленого в грудні 2015-го Єврокомісією позитивного звіту щодо безвізового режиму минуло два місяці. Він став авансом для України. Нині час грає вже не на руку Україні. У перші місяці 2016-го вирішиться, чи зможуть українці їздити до ЄС без віз уже наприкінці поточного чи з наступного року.

Верховна Рада ухвалила 18 лютого законопроекти про спеціальну конфіскацію та про вдосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що є частиною виконання Плану візової лібералізації.

Втім, не вони є головними каменями спотикання. Народні обранці вже проголосували за те, щоб аж до 2017 року не було їм ніякої кримінальної відповідальності за неправдиві дані про свої статки в деклараціях. До того ж щонайменше на рік вони відстрочили запровадження електронних декларацій.

«Найбільше занепокоєння у нас викликає ситуація, пов’язана із електронним декларуванням і цією правкою, яка була ухвалена парламентом у рамках державного бюджету на 2016 рік», — відзначає Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції.

«Україна зобовязана буде все одно ухвалити в тій чи іншій формі закон, який змушуватиме заповнювати такі декларації. Наразі це ще один блок на шляху для безвізових поїздок. І це потрібно роботи до того, як Єврокомісія формувалюватиме свої рекомендації щодо перспектив безвізового режиму з Україною», - наголошує кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Йозвяк.

У ЄС діями українського парламенту занепокоєні. Про це йдеться в черговій заяві глави Представництва ЄС в Україні Яна Томбінсього:

«Новоухвалений закон про роботу електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, викликає розчарування; він не відповідає антикорупційним зобов’язанням, що їх взяло на себе керівництво України».

І тут у ЄС підносять свій голос ті, хто традиційно ставився скептично до українських європерспектив. Вони отримують «залізний аргумент» - Україна не виконує своїх основних зобов’язань.

«Можливо, ситуація навіть погіршилася з 2010 року, бо до табору скептиків або до табору нейтралітету щодо України долучилися і ті країни, які раніше були в таборі підтримки», — зауважує виконавчий директор громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

Рікард Йозвяк наголошує на тому, що статочне рішення щодо безвізового режиму з ЄС ухвалюватиме не Єврокомісія, а Європейська рада. А там для цього потрібна одностайність 28 країн-членів. І скептично налаштованих країн чимало. Це не лише Італія чи Австрія. Це також і Нідерланди, Бельгія, Франція. Вони хочуть обмежити доступ для мігрантів до Євросоюзу. Логічно, що вони ставлять запитання: навіщо відкривати кордони Європейського союзу для 50-мільйонної нації у розпал кризи біженців?

Єдиний вихід для України: максимально виконати всі без винятку зобов’язання. На цьому наголошують усі експерти та дипломати, обізнані з внутрішньою політичною кон'юнктурою в Євросоюзі.

Громадське.Світ/Олександра Азархіна