«Або здаємося, або продовжуємо протистояти. Це наша доля». Інтерв'ю з Олександром Пасхавером

У Росії є тільки два союзники — її армія і флот, а ми повинні бути сильними

Для Росії Україна відіграє визначальну роль з точки зору концепції протистояння всьому світові. Саме на ній засноване все існування сучасної Росії. Це постійна мілітарність і постійне агресивне виховання. У цьому контексті ми відіграємо важливу роль, як частина того простору, за рахунок якого вони будуть захищатися від усього світу.

Жоден російський керівник не полишить нас у спокої, вони будуть використовувати поєднання різних методів. Потрібно розуміти, що на скільки ми будемо віддалятися від Росії, настільки ж протистоятимемо їй. Або здаємося, або продовжуємо протистояти. Період нашої спокійної незалежної історії минув, його більше не буде. Також потрібно розуміти, що у Росії є тільки два союзники —це її армія і флот, а ми повинні бути сильними.

Чому Україна повинна піти шляхом Ізраїлю

Коли ви здійснюєте реформи, то не потрібно розраховувати на швидке зростання. Реформи — це криза, це невизначеність. Добре, якщо це зростання буде в межах 3% протягом усього періоду системних реформ. Наша проблема полягає в тому, щоб зрозуміти, що потрібно зробити, щоб одночасно ставати і багатою, і мілітарною країною.

Інновації — це не «бантик» економіки, це навіть не спосіб хорошого розвитку. Це єдиний спосіб вижити. Інноваційна економіка повинна бути першим пріоритетом у розвитку України

Я знайшов тільки одну країну, яка змогла так зробити — це Ізраїль. Вони починали з нуля, а зараз це найбільш мілітаризована країна. Вони входять до клубу найбагатших країн світу. Якщо говорити про суто організаційний момент, то вона з самого початку поставила на економіку інноваційного типу. При цьому кожна інновація повинна розглядатись не тільки за прямим її призначенням, але і в контексті інших сфер життя.

Інновації — єдиний спосіб вижити

Інновації — це не «бантик» економіки, це навіть не спосіб хорошого розвитку. Це єдиний спосіб вижити. Інноваційна економіка повинна бути першим пріоритетом у розвитку України. Процес індустріальної революції перетворює всю економіку в інноваційну. Наша країна, на щастя, виявилася серед тих, у кого розвинена сфера IT. Це й дасть підстави для розвитку. У всякому розвитку потрібні не стільки люди, скільки традиції. Кожна людина стає сильною, якщо у неї є вчитель.

Найстрашніше, що знищила радянська влада, — навіть не люди, а спадкоємність. Вона важлива в кожній професії. Учитель повинен передавати знання не словами, а своїм способом життя. Ми повинні сприяти, щоб ця атмосфера була відтворена.

У влади є гроші і сили, щоб лобіювати якісь напрямки. Головне не перетнути межу лобіювання і не перетворити його в корупцію. Новаторів потрібно фінансувати. Важливо створити розуміння, як у владі, так і у простих людей, що це першочергова задача.

Реформи пробивають собі русло там, де вони можуть його собі пробити

Гроші не беруться нізвідки, їх створюють люди. Якщо ці люди будуть їх вільно генерувати, то ми будемо багатою країною. Наприклад, якщо ви хочете, щоб в слаборозвиненої країні були лікарі, то ви повинні платити їм стільки ж, як і в високорозвинених. Та ж історія з викладачами. Вони занадто цінні для нас, це велике багатство.

Наші політики не ідейні, а професійні. Вони самі не вірять в те, що вони роблять. На відміну від ідейних, професійні свої обіцянки ніколи не виконують

Популізм — це хвороба всього світу. Населення України досить стійке до політичного популізму. Наші люди гречку візьмуть, але до політиків будуть ставитись підозріло. Наші політики не ідейні, а професійні. Вони самі не вірять в те, що вони роблять. На відміну від ідейних, професійні свої обіцянки ніколи не виконують. На щастя, у нас немає ідейних популітів. Страшно уявити, що їхні ідеї будь-коли втіляться в реальність.

Західна демократія відпрацьована століттями, але у нас поки вона дуже слабка. У нас немає ні шкіл, ні університетів, які готують політиків. Ми не маємо традиції високої політики, але нам потрібно її напрацьовувати. Немає навичок, немає досвіду, немає освіти.

Революційний ентузіазм сварити владу вщух, люди почали відчувати деякі невизначені зміни. Реформи пробивають собі русло там, де вони можуть його собі пробити. Це важко, коли є колосальний опір. Раніше головним твердженням було «нічого не змінюється», але зараз — з'явилося відчуття змін.