«Якщо він щось вирішив, то робив саме так», — актор фільму Сенцова

Непрофесійний актор, знав Олега за три роки до зйомок. Сенцов мав у Сімферополі власний комп‘ютерний клуб і займався просуванням кіберспорту. Владислав грав у команді клубу й підійшов на роль.

Після виходу фільму «Гамер» він продовжив працювати з Сенцовим над зйомками фільму «Носоріг» — про життя дітей в 90-х. Влад не поділяв політичної позиції Олега щодо підтримки Майдану і пояснює, що є людиною поза політикою і не готовий обговорювати політичні теми.

Водночас, на відміну від багатьох з тих, хто знав Олега Сенцова і лишився в анексованому Криму далі, де чимало людей, взагалі бояться говорити про політв’язнів Кремля,  Влад готовий говорити про співпрацю з режисером.

Громадське зустрілося з ним у березні цього року.

14 червня, засуджений до 20 років ув’язнення за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі, Олег Сенцов почав голодування з вимогою відпустити усіх українців-політв'язнів Кремля, яких утримують в анексованому Криму та на території Росії.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Місто, куди немає дороги: фоторепортаж з Лабитнангі, де утримують Олега Сенцова

Актор, виконавець головної ролі в фільмі Олега Сенцова «Гамер» Владислав Жук, АР Крим, 5 березня 2018 року Фото: Олександр Назаров/Громадське

Владе, яким ти знаєш Олега?

Він принципова людина. Чітко знає, чого хоче і вміє відповідати за свої слова. Мені так здається.

Розкажи, як ви з ним познайомилися, як працювали?

Ми познайомилися задовго до історії з кіно. У нього був комп’ютерний клуб, він займався просуванням кіберспорту в Криму. Я грав у команді клубу. Він збирав людей, які представлятимуть Крим на українськиій арені і взагалі по світу. Так і познайомилися.

Спочатку я просто грав у його команді, після цього пішов на чемпіонат. І якось після одного з чемпіонатів він підійшов до мене і спитав, чи не хочу я спробувати себе у кіно. Я сказав, чому б ні, давай. Прийшов, там були кастинги. Я не особливо на щось розраховував, бо в мене тоді не було амбіцій стати актором, робив усе це просто заради інтересу. Фільм знімали 1,5 роки, Олега я знав на момент зйомок вже роки 2 з половиною.

У цьому підвалі на одній з центральних вулиць Сімферополі колись знаходився комп'ютерний клуб, власником якого був Олег Сенцов. Нині в ньому розташувався «секонд-хенд» Фото: Наталія Гуменюк/Громадське

Ти кажеш, Олег принципова людина, у чому це проявлялося?

В Олега на все був власний погляд, і свою думку він вважав найголовнішою. Якщо він і дослуховувався, то все одно робив так, як сам вирішив. Якщо казав «буде так», то було саме так. Він все намагався для цього робити.

А що відбулося з клубом і взагалі зі спортом?

У нього змінилися інтереси. Він мріяв знімати кіно і потім, коли матеріально чогось досягнув і охолонув до кіберспорту, зрозумів, наскільки це невдячна справа тут у нас, почав займатися кіновиробництвом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Справа Сенцова-Кольченка: як створювали образ «терористів»

Він самоучка. Наскільки я знаю, він намагався кудись вступити, але його не взяли, він сам вивчав кіно. У нього є дві короткометражних роботи, які він соромиться всім показувати. А «Гамер» — його перша повноцінна повнометражна робота.

Режисер Олег Сенцов (ліворуч) із виконавцем головної ролі у фільмі «Гамер» Владиславом Жуком під час зйомок картини, АР Крим, 2011 рік Фото: Євген Врадій/QIRIMINFO​

А ти сам граєш у комп’ютерні ігри зараз?

Я завершив грати до початку зйомок у кіно. Грав у юності, потім закінчив школу і перестав. Перший курс ще вагався, а потім зрозумів, що це більше хобі.

Бачимо, що це все переросло у спорт, можна так сказати. Це справді великі чемпіонати. Але я живу у Сімферополі і постійно там жив. Кіберспорт — це велика технологія, а ми — провінція, тому до нас усе це доходить важче, ніж у Київ, Москву чи інші великі міста.

Ти стежив за справою Олега?

Так, у мене є товариші, журналісти з України, які мені висилали інформацію, листи Олега. Я переважно дізнавався все з новин — інших джерел у мене немає.

Олег Сенцов під час засідання Північно-Кавказького військового окружного суду Росії у Ростові-на-Дону, серпень 2015 року Фото: Антон Наумлюк (RFE/RL)

Що ти взагалі думаєш з приводу арешту, затримання?

Це політичні питання — ми домовлялися їх не обговорбвати. Але це його рішення. В мені це не відгукнулося. Коли був Майдан, він був чітко впевнений, що треба щось робити, він потім через все це переживав, хворів і таки в усьому цьому брав участь.

Мені було незрозуміло це, бо ми вже збиралися знімати нове кіно, а в нього раптом змінилися інтереси. Кіно відійшло на другий план. Мені це незрозуміло. Якщо ти художник, впливай на ситуацію художніми засобами. А він вирішив брати фізичну участь і ось чим усе це скінчилося.

Ти не очікував?

Це його рішення, я його не засуджую і не заохочую. Життя так склалося. Не хочу давати оцінку з точки зору моралі. Сталося, як сталося.

Кадр із фільму режисера Олега Сенцова «Гамер». В центрі на фото — виконавець головної ролі Владислав Жук

Інші люди, хто працював з вами над фільмом виїхали? Ви спілкуєтеся?

Є ті, хто виїхали до Києва, наскільки я знаю. З кимсь продовжуємо спілкуватися, але вже менше. Ми просто живемо у різних місцях. Коли я був у Києві і ми зустрічалися, нормально спілкувалися.

Майдан — це серйозна подія, яка розділила людей за поглядами. Хтось просто відморозився від цього. Я для себе ухвалив інше рішення — що мені це нецікаво. Я сам туди не їздив, у мене навіть у думках не було їхати туди.

Знімальна група фільму «Гамер» режисера Олега Сенцова. Сенцов на фото праворуч, АР Крим, 2011 рік Фото: Євген Врадій/QIRIMINFO​

Олег Сенцов із акторами під час зйомки фільму «Гамер», АР Крим, 2011 рік Фото: Євген Врадій/QIRIMINFO​

В Олега з великих фільмів вийшов один. Як його сприймають твої друзі, родина?

По-різному. Це все ж таки авторське кіно, воно самобутнє, у ньому багато чого незрозумілого. Його більше зрозуміють ті, хто цікавляться чимсь більше, ніж масове кіно.

Більшість не бачать у ньому професіоналізму, скажімо так. Фільм справді знято «на колінах». Але на мій погляд, вийшло непогано. Хтось думає інакше. Я особилво не цікавився думкою інших. Людей більше цікавить той факт, що ти знявся у кіно, а не в якому саме кіно ти знявся.

А питають щось стосовно того, що це фільм Олега?

У нас він не став відомим. У нас взагалі багато людей його не бачили, просять подивитися. Ми з Олегом говорили, коли Майдан почався — я казав, давай викладемо фільм в інтернет, якщо вже не змогли продати його. Нехай люди дивляться — його ж так купа людей і не побачили. А потім почали дивитися з українським дубляжем, але це не те.

Мене засмутив той факт, що фільм не змогли побачити стільки людей, скільки могли б. Коли був пік популярності, стрічку не можна було ніде знайти — її намагалися продати, показати на телебаченні, але все це лишилося на рівні розмов і нікуди більше не пішло. Зрештою фільм опинився з українським дубляжем у мережі — не знаю, хто його залив.

Актор, виконавець головної ролі в фільмі Олега Сенцова «Гамер» Владислав Жук, АР Крим, 5 березня 2018 року Фото: Олександр Назаров/Громадське

А про що мав бути фільм «Носоріг», знаєш?

Про людину, яка пройшла 90-ті, брала участь в організованій злочинності. Так, це справді мав бути цікавий фільм, було зроблено вже багато роботи, затверджено кастинг, розписані локації, більш як півроку над ним працювали, віддивилися людей — я сам брав участь у кастинг-групі і вперлося все в те, що Олег показав свою громадянську позицію.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ «Етапом через пів-Землі: історія ув'язнення Сенцова і Кольченка» — документальний фільм Громадського

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ ФІЛЬМ РОСІЙСЬКОЮ  ТА АНГЛІЙСЬКОЮ  МОВАМИ