Александер Ван Дер Беллен займає проєвропейські позиції, критикує Росію, вірить у Європу та намагається протистояти правому повороту в європейській політиці

На повторних президентських виборах в Австрії перемогу здобув лідер зелених Александер Ван Дер Беллен. Він переміг ультраправого кандидата від «Австрійської партії свободи» – Норберта Гофера

За попередніми даними, Ван Дер Беллен набрав 53,3% голосів, Гофер – 46,7%. 

Вибори 4-го грудня були повторними після голосування у травні. Тоді теж виграв Ван Дер Беллен, хоч і з меншим відривом. Але у липні австрійський конституційний суд оскаржив результати другого туру і призначив повторне голосування на грудень. 

Ван Дер Беллен, професор економіки, лідер австрійських зелених, є сином емігрантів з більшовистської Росії: матері з Естонії та батька з німецьким, голландським та естонським корінням. 

Він переміг передусім у містах, зокрема столиці Австрії Відні. Займає проєвропейські позиції, критикує Росію, вірить у Європу та намагається протистояти правому повороту в європейській політиці. 

Президент в Австрії має свої обмеження: традиційно для європейських парламентських республік, ключову роль у роботі виконавчої влади відіграє Канцлер та кабінет міністрів. Але австрійський президент має більше повноважень, ніж, скажімо, німецький: саме він призначає і Канцлера (хоч це призначення і залежить від того, які партії мають найсильніші позиції в парламенті), і міністрів уряду. 

Громадське проаналізувало 7 ключових речей, які важливі для України у зв'язку з обранням Ван Дер Беллена. 

1. Крим: не визнавати анексії 

Ван Дер Беллен чітко заявив, що Австрія «не має визнавати анексії Криму»

Це був один із пунктів серйозної розбіжності з його опонентом, Норбертом Гофером, який закликав визнати результати кримського так званого «референдуму», а відтак і анексії. 

У цьому позиція Ван Дер Беллена відповідає нинішній спільній позиції Євросоюзу щодо послідовної «політики невизнання» анексії, яку Гофер хотів поставити під сумнів. 

В одному з коментарів Ван дер Беллен також говорить про потребу «угоди щодо Криму» між Києвом та Москвою. Якою саме має бути ця угода, він не уточнює – хоча йдеться, на його думку, про «дуже довгий процес». 

2. Донбас: «конфлікт між Україною та Росією»

Ван Дер Беллен не вважає війну на Донбасі внутрішньою українською проблемою чи «громадянською війною». 

Він недвозначно називає її «конфліктом між Україною та Росією»

3. Санкції проти Росії: згода з Німеччиною

У питанні санкцій проти Росії Ван Дер Беллен близький до позиції Німеччини

Можливо, ближчим він відчуває себе до керівника німецької дипломатії Штайнмаєра, ніж до канцлера Меркель. На дебатах з Гофером, зокрема, він виразно посилався на Штаймаєра – не тільки як на міністра закордонних справ Німеччини, а і як на майбутнього німецького президента. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент Штайнмайєр — німецька відповідь Трампу

Це означає дві речі. По-перше, продовження чи зняття санкцій він бачить прив'язаними до повного виконання Мінських угод. По-друге, він вважає, що політичні умови Мінська (вибори на Донбасі, зміни до конституції України) можливі тільки після виконання безпекових умов (припинення вогню, відведення озброєнь, обміну полоненими).  

Фото з офіційної сторінки у Фейсбук

4. ОБСЄ: австрійське головування

Австрія головуватиме в ОБСЄ весь 2017-й рік

Тому можна очікувати, що за президентства ван дер Беллена вона просуватиме в організації позиції, про які йшлося вище. 

З іншого боку, не варто переоцінювати роль ОБСЄ та країни-голови. Потужна Німеччина головувала в ОБСЄ весь 2016-й рік, але навряд чи можна говорити про якісь зрушення в українському питанні. 

5. Європа: новий оптимізм

Ван Дер Беллен є проєвропейським політиком. 

Його опонент Гофер належить до нового покоління «євроскептиків»: він просуває ідею альтернативних об'єднань (наприклад, Вишеградської групи) та дружби з авторитарними режимами на кшталт путінської Росії. 

Натомість Ван Дер Беллен є політиком, який продовжує вірити в майбутнє ЄС. «Беззаперечно, Європа є проектом добробуту, свободи та миру», — говорить він. Він також вказує на економічні та соціальні ризики «спекуляцій» навколо виходу Австрії з ЄС. Він хоче не зменшити, а збільшити роль наднаціональних інституцій Євросоюзу – передусім Європарламенту. 

Обрання Трампа у США, на його думку, має тільки згуртувати європейський проект. "Час знову повернутися до Європи", - говорить він.  

6. «Так» розширенню ЄС

Ван Дер Беллен належить до тих європейських політиків, які закликають продовжувати розширення ЄС. 

Він вважає, що ЄС має приймати нових членів – і пріоритетним бачить балканський регіон, традиційний інтерес австрійської зовнішньої політики. Вступ цих країн до ЄС «Австрія має підтримувати та добре підготувати», — говорить він. 

Це може мати непрямі позитивні наслідки для України. Адже для України найбільш небезпечним є сьогодні прихід до влади тих політиків, які закликають країни ЄС замкнутися на самих собі і побудувати в Європі геополітичну «фортецю». 

7. Військова сфера: нейтралітет

У військових питаннях Ван Дер Беллен не збирається відступати від ключової позиції Австрії після 1955 року: її нейтралітету

Тому дискусії щодо посилення військових аспектів ЄС чи створення «армії ЄС», радше за все, відбуватимуться без великої залученості Австрії. 

Також не варто сподіватися, що Австрія відіграватиме якусь роль у питанні постачання зброї Україні. Її позиція щодо цього є традиційно скептичною.  

Поділитись: