Амністія корупціонерів: рішення уряду Румунії спровокувало найбільші протести з часів Чаушеску

150 тисяч людей на вулицях столиці — Бухареста і ще стільки ж у 50 інших містах по всій Румунії. Попри холоднечу, румуни вийшли на вулиці, аби висловитися проти однієї з перших ініціатив нового уряду – указу, який гарантує амністію всім, хто вкрав із державної казни менше 48 тисяч доларів

«Ми вийшли, щоб захистити нашу країну від злочинців, які намагаються знехтувати верховенством права в Румунії. Ми маємо захищати наші права, а не їхні непрозорі інтереси», — цитує BBC слова протестувальника Ніколає Станку. Він разом із десятками тисяч інших людей приєднався до протесту на площі Перемоги в центрі Бухареста. Вони скандували «Відставка!», апелюючи до міністра юстиції Флоріна Йордаче. Уряд соціал-демократів на чолі з Соріном Гріндяну прийшов до влади менше місяця тому і вже сповна відчув, що таке народний гнів.

Тисяч людей вийшли на вулиці Бухареста проти корупції у країні

Фото: Paul Arne Wagner

ПЛОЩА ПЕРЕМОГИ

Такої кількості протестувальників Румунія не бачила з 1989 року – часу повалення режиму диктатора Ніколає Чаушеску. Протести розпочалися в середу – відразу після того, як стало відомо про таємно виданий урядом у вівторок ввечері указ. Він передбачає скасування кримінального покарання за зловживання службовим становищем, якщо завдані при цьому збитки менші за 200 тисяч румунських лей (приблизно 48 тисяч доларів).

Справи посадовців, яких підозрюють у таких злочинах, закриють, а вже засуджених амністують. Амністія також пошириться на інших в’язнів, які відбувають коротший за 5 років тюремний термін – за винятком ґвалтівників та рецидивістів. Уряд мотивував необхідність цього закону потребою розвантажити переповнені румунські в’язниці.

Нововведення в першу чергу зачепить голову правлячої соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, якого звинувачують у привласненні 24 тисяч євро з державної казни. Він не може займати державні посади через винесений йому дворічний умовний термін в іншій справі – про фальсифікацію результатів референдуму. Саме тому Драгня не зміг стати прем’єр-міністром після перемоги його політсили на виборах у грудні 2016 року.

Голова соціал-демократичної партії Лівіу Драгня Фото: сторніка Liviu Dragnea у facebook

Новий уряд, який при владі менше місяця, цим указом вирішив зробити послугу йому та ще тисячам держслужбовців, звинувачених у хабарництві. Указ став повною несподіванкою для румунів – схвалені урядом зміни попередньо не обговорювалися з громадськістю. Це також розпалило обурення протестувальників.

«Ситуація схожа, як у січні 2014 року, коли Верховна Рада ухвалила закони, які не сподобались людям», – проводить паралелі з Україною в інтерв’ю Громадському румунський політичний оглядач Дан Ніку. За його словами, люди на вулицях добре розуміють, що політики «роблять все можливе, щоб уникнути відповідальності перед законом за скоєні злочини».

ПЕРШІ ВІДСТАВКИ

«Я не хочу казати своїй дитині, що я був боягузом і погодився на щось, із чим був не згоден», – так обґрунтував свою заяву про відставку міністр бізнесу Румунії Флорін Джіану. Про те, що йде з посади після всього 28 днів при владі, він оголосив через пост у фейсбуку.

Серед інших «жертв» протестів – держсекретар у міністерстві європейських фондів Чіпріан Некуле, який подав у відставку з посади та вийшов із партії, заявивши, що «не бачить себе в її ідеології». Як повідомляє Balkan Insight, про відставку оголосила і одна з очільниць соціал-демократичної партії Аурелія Кристя, а також кілька посадовців у місцевих адміністраціях та партійних осередках. Утім, це не ті відставки, яких домагаються протестувальники – прем’єр та міністр юстиції здаватися поки що не збираються.

Аурелія Кристя (в центрі) після початку протестів подала у відставку Фото: сторінка Aurelia Cristea у facebook 

РЕАКЦІЯ ЄВРОСОЮЗУ

Таємне рішення румунського уряду розкритикували на Заході. Шість посольств, з-поміж яких США та Німеччина, висловили надію, що «уряд зверне з цього шкідливого шляху», повідомляє Bloomberg.
Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що «боротьбу з корупцією треба просувати, а не згортати».

А на слуханнях в Європейському парламенті, які відбулися в четвер вранці, віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс наголосив, що Румунія досягла вражаючого прогресу за останні 10 років і закликав владу змінити своє рішення: «Румунія заслуговує політиків та уряд, які підтримують боротьбу з корупцією».

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер один з тих, хто розкритикували таємне рішення румунського уряду Фото: сторінка Jean-Claude Juncker у facebook

МАСШТАБИ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Румунія – четверта з кінця серед країн ЄС за обсягами хабарництва, згідно з рейтингом Transparency International. Утім, останні роки розмах боротьби з корупцією в Румунії набув таких обертів, що його порівнюють з операцією «Чисті руки» в Італії на початку 1990-х, яка змела всю корумповану політичну еліту.

Протягом останніх двох років антикорупційні прокурори відкрили понад 2000 справ щодо зловживання службовим становищем. Перед судом постали близько 1000 посадовців, яких звинувачують у розкраданні 1 мільярда євро. Згорнути боротьбу з корупцією в самому її розпалі – це те, що, на думку протестувальників у Румунії, насправді мав на меті уряд своїм указом.

Засідання румунського уряду у січні 2017 року Фото: офіційний сайт уряду Румунії

ПРЕЗИДЕНТ З НАРОДОМ

Президент Румунії Клаус Йоханніс став на бік учасників вуличних акцій. Він засудив дії поліції під час сутичок в центрі Бухареста. Двоє поліцейських та троє протестувальників були поранені в середу після того, як група молодиків, імовірно футбольних хуліганів, почала кидати в поліцію каміння та димові шашки.

«Було очевидно, що більшість румунів протестувала мирно. Я дуже незадоволений тим, як Міністерство внутрішніх справ реагувало на цю ситуацію, адже воно мало всю інформацію, де саме і які провокації готувалися», – заявив Йоханніс.

Президент Румунії Клаус Йоханніс (другий ліворуч) став на бік учасників вуличних акцій Фото: сторінка Klaus Iohannis у facebook

Оглядач Дан Ніку прогнозує, що протести у Румунії триватимуть і далі. Після озвученої в четвер ввечері відмови прем’єр-міністра скасувати нові закони, протестувальники найімовірніше висунуть вимогу відставки уряду.

«Парламентська опозиція вже перехопила ініціативу і хоче винести вотум недовіри уряду. Але в них немає на це достатньої кількості голосів, –  пояснює політичний розклад сил Ніку. – Тільки якщо головний коаліційний партнер правлячої партії, партія ліберал-демократів на чолі з екс-прем’єр-міністром Терічяну приєднається до об’єднаної опозиції – лише тоді соціал-демократична партія буде в меншості в парламенті і вотум недовіри може мати успіх».

Утім, це не в інтересах ліберал-демократів – проти кількох членів цієї партії також ведеться розслідування. Найбільш реальним сценарієм виглядає те, що долю нових законів вирішить суд. Президент Румунії Клаус Йоханніс уже заявив, що оскаржуватиме рішення уряду в Конституційному суді. «Там буде головна баталія», підсумовує Дан Ніку.