ENRU
Апсайклінг: дати нове життя старим речам — БІЗНЕС-ПЛАН
23 лютого, 2017
Що ховаєтся за модним словом «апсайклінг»? Чотири історії про те, як побудувати бізнес, даючи друге життя старим речам.

Вечірні костюми з роби зварювальників і пожежників, світильники із запчастин старих велосипедів, аксесуари з консервних банок... Ще кілька років тому «апсайклінг» був новим, відомим меншості напрямком. Сьогодні ж мода на екологічність не лише у Європі, але й в Україні. Оскільки дозволяє вберегти міста від перетворення на смітники. Особливо це актуально там, де проблема переробки сміття дуже гостра.

Апсайклінг (upcycling) – використання у виробництві старих речей.

ІСТОРІЯ ПЕРША

Це Анна Тесло, 29 років. За освітою — модельєр-конструктор. Працювала в найбільшому столичному магазині дизайнерського одягу. Але ось уже два роки вона дає нове життя ношеним речам.

Фото: Громадське

REHASH

Дата заснування – 2014 р.

Клієнт — дівчата 20+

Достаток — середній+

Ціна сукні — 2800 грн

Усіх клієнтів Анна приймає в ательє, яким користується на правах суборенди. А основну роботу з розкрою і шиття бере додому. Всі творчі задуми дизайнерки втілюються у цілих колекціях одягу, створених із використаних тканин і випущених під брендом REHASH.

Старі речі Анна, як правило, знаходить на секонд-хенді, а нову тканину, здебільшого це залишки масштабного виробництва, купує в ательє або в інтернет-магазинах. Перші колекції були присвячені блакитним китам і білим носорогам, тваринам, які перебувають на межі зникнення.

ІСТОРІЯ ДРУГА

Речам із секонд хенду та різних барахолок можна знайти й зовсім несподіване застосування. Це Павло Сусляков, 33 роки. Ось вже сім років він створює блокноти під брендом «Папина рубашка».  Першим виробом, який надихнув Павла на виготовлення таких унікальних арт-буків, стала, зшита ним з вінтажної тканини, обкладинка для улюбленої книги.

Фото: Громадське

PAPINARUBASHKA

Дата заснування – 2009 р.

Кількість персоналу – 5 осіб

Тираж – 100 екземплярів на місяць

Ціна виробу – 350 і 450 грн

Сьогодні над виробництвом арт-буків працює 5 осіб. Від менеджера і кравця до людей, які займаються пошиттям внутрішнього блоку. Блокнот з незвичайною обкладинкою випускається у форматах А5 і А6 тиражем 100 примірників на місяць! За бажанням можна замовити індивідуальний пошив виробу зі своєї ж сорочки.

PAPINARUBASHKA і далі має намір набирати обертів. Насправді, у найближчих планах проекту не тільки віртуально конкурувати з європейськими брендами, а й підкорювати західний ринок. Для цього потрібно щонаймнше втричі збільшити обсяг виробництва.

Фото: Громадське

Даючи нове життя вже використаним речам, Павло і його команда закликають громадськість звернути увагу на проблему нераціонального використання природних ресурсів.

Так, тільки для виробництва одягу з бавовняної тканини в усьому світі в середньому необхідно 10 тисяч літрів води на кілограм речей. Витрата води на джинси вагою 800 грамів становить 8 тисяч літрів.

ІСТОРІЯ ТРЕТЯ

Ось цим пляшкам теж пощастило оминути долю сміттєзвалища та отримати шанс знову потрапити на стіл! Тільки тепер вже як посуд. Це Павло Зайцев, 43 роки. Він один зі співзасновників бренду Talisman Fusing Factory. За освітою Павло філолог, викладач німецької та англійської мов. Займався журналістикою, рекламою та піаром. І, як він сам зізнається, ніколи б не подумав, що буде щось майструвати своїми руками.

Talisman Fusing Factory

Дата заснування – лютий 2015 р.

Клієнти – мережі ресторанів, жінки 30+

Достаток клієнта – середній, середній +

Ціна виробу – від 200 до 400 грн

Продаж 5 — 6 одиниць пляшкопосуду дозволяє окупити місячну оренду майстерні та електрику, витрачену на виробництво.

Фото: Громадське

Фьюзинг (англ. Fusing від fuse — спікання, плавка) — техніка спікання скла в печі. Скло плавиться при температурі від 760 до 830 °

Переробка 1 т скла економить більше 1 т природної сировини: близько 650 кг піску, 186 кг соди та близько 200 кг вапняку.

ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА

З пляшок можна не тільки пити та їсти! Вони можуть прекрасно вписатись в інтер'єр, додавши йому затишку та… світла.

Це брати Ігор і Олександр Соколовські. Ігорю — 28 років, за освітою він архітектор. Олександр на 3 роки старший, він — фінансист. Разом вони знайшли нестандартне застосування для використаних пляшок.

Фото: Громадське

SLightStone

Дата заснування – жовтень 2015 р.

Клієнти – чоловіки, жінки 20+

Достаток – середній, середній +

Ціна виробу – від 400 до 1600 грн

Щоб впевнено триматися на плаву, братам потрібно продавати 4 — 5 світильників за день. Але поки що ці цифри далекі від реальності. Тому брати не обмежуються одним видом продукції, а крім світильників роблять абажури з гіпсу та металу. Також планують взятися за виробництво меблів. Відмовлятись від світильників з вторсировини SLightStone не збирається, хоча нині більший акцент роблять на ту продукцію, яка приносить прибуток.

«Бізнес-план» — проект Hromadske.ua спільно з Currenttime.tv про реальні історії з життя малого та середнього бізнесу в Україні.