Політика

Армія прийшла сюди не для розваг – віце-мер Щастя

Політика/Армія прийшла сюди не для розваг – віце-мер Щастя
Зберегти
Вигляд

Віце-мер міста Щастя Володимир Тюрин в ексклюзивному інтерв’ю Громадському розповів, як жилося місту при «ЛНР», що зараз думають місцеві мешканці та яким чином влада збирається відновлювати зруйновану внаслідок бойових дій інфраструктуру.

Наскільки наявність солдат, комендатури гармонійно виглядає в місті? Коли ми питали людей, то одні були за армію, а інші – категорично проти.

На сьогоднішній день всіх задовольнити неможливо. Армія прийшла сюди не для розваг, а для того, щоб захищати населення, від кого і як – це вже інша справа. Люди тут не розважаються, а воюють, беруть участь у військових діях, помирають. В нас була серйозні розмови з Мельничуком та керівництвом української армії стосовно того, щоб військовослужбовці не заходили в магазини зі зброєю та не купували спиртні напої і впродовж тижня ці проблеми було вирішено. Я був свідком того, як Мельничук особисто карав людей, що були помічені за вживанням спиртних напоїв. Також я був свідком того, як керівництво української армії арештовувало та відправляло на північ нашої області тих, хто не виконував накази.

В місті в будь-якому випадку будуть люди, які категорично проти військових, та ті, що підтримують військових, і з кожним днем їх буде ставати все більше, але від негативного ліміту ми нікуди не подінемося.

Але конфлікти все одно відбуваються?

Я був свідком того, як в магазині бабуся з онуком зробила зауваження військовому з автоматом, після чого той повернувся до автобусу та поклав свій автомат, а інший може почати матом крити. Ви зрозумійте, в армії також знаходяться зовсім різні люди. Регулярна армія тільки формується сьогодні, слава Богу, є розуміння. Серед населення міста Щастя за весь час загинула лише одна людина через безглузду випадковість – коли було звільнено місто, вона підірвалася на розтяжці біля Сіверського Донця. Є постраждалі будинки, лінії електропередач, газопровід, але це відновлюється. Глобальних проблем в місті немає.

Люди кажуть, що не отримують пенсію та не працюють банки…

Ми зараз цим займаємося. Місто було районного підпорядкування, ми частина Жовтневого району, все знаходилось в Жовтневому районі. Зараз для того щоб перейти в інший район існують великі проблеми. Зараз, начебто, обладміністрація підтвердила, що з понеділка казначейство переходить. Але це одна проблема, якщо, не дай Боже, влучить снаряд в багатоповерховий будинок, то на нього сесія гроші виділить, але якщо снаряд влучить в приватний сектор, то на нього гроші виділити ми не зможемо. Нема такого закону, тобто, якщо Верховна Рада його прийме, або буде постанова про виділення грошей на приватні сектори.

Як щодо станції?

Станція працює, і буде працювати. Повинен приїхати директор станції, ми будемо з ним зустрічатися. Є порядок заходів, у випадку, якщо не буде поставки вугілля. Так, це дорого, станція буде працювати в автономному режимі, щоб не зіпсувати енергоблоки, але я вважаю, що все буде вирішено. На станції, звичайно, знаходиться від місячного до двомісячного запасу вугілля. Але якщо станція стане, вся Луганська область буде без світла. Найголовніше, що станція не постраждала під час бойових дій. В нас є сумний приклад Слов’янської ТЕС і незрозуміло, чим це закінчиться.

Що робить міська влада, щоб змінити думку населення? Все ж таки це було сепаратистське місто.

Ми не співпрацювали з сепаратистами. Ми їм і не заважали, але й не сприяли. Ми займалися своїми справами – робили так, щоб місто жило. Коли був мітинг, зібралося 100-150 чоловік, в місті Щастя мешкає 12 тисяч. На референдумі голосувало до 30% населення. «ЛНРівці» приходили до виконкому, вимагали зброю, приміщення та списки. В місті живуть люди, що хотіли потрапити в СРСР, Росія для них – це СРСР. Думку цих мешканців не зміниш, треба, щоб пройшли покоління.

Пов`язані новини