Один, два, три — продано: як працює арт-ринок в Україні — БІЗНЕС-ПЛАН

«Це стало не лише бізнесом, а й хобі»

Леонід Комський — співзасновник холдингу «Дукат», до якого входять антикварний салон, галерея, освітній центр «Едукаторіум» та аукціонний дім. Холдинг займається виключно українським мистецтвом 20-го століття. Здебільшого це альтернативні, нонконформістські твори, невідомі широкому загалу, які свого часу заборонялися владою.

Антикварною справою Леонід захопився випадково: у 90-х разом з батьком почав відвідувати антикварні ринки. Пізніше — продавати рідкісні предмети, переважно старовинні годинники знайомим на подарунки:

«Я й гадки не мав, що це стане моєю справою. Думав тимчасово зайнятися антикваріатом, а потім перейти на щось інше. Однак тепер це не лише бізнес, а й хобі».

У 2001 році Леонід з партнером відкрили антикварний салон «Дукат». Він працює за таким принципом: клієнт приносить предмет старовини — вазу, ікону, срібло, картину тощо. Експерт оцінює річ і купує її або виставляє на комісію.

Співзасновник холдингу «Дукат» Леонід Комський в галереї «Дукат», Київ, 5 квітня 2018 року Фото: Громадське

Місія холдингу

Після успішної роботи антикварного салону, партнери відкрили галерею «Дукат». Що 2-3 тижні тут проходить виставка тематичної колекції. Вона може бути комерційною, коли відвідувачі купують роботи, а галерея заробляє на комісії, і некомерційною. Щороку в «Дукаті» проходить близько 10 виставок.

Зробити український арт-ринок частиною світового —  особиста місія Леоніда і холдингу загалом. Однак для цього потрібно спершу створити внутрішній ринок.

Експонати в аукціонному домі «Дукат», Київ, 5 квітня 2018 року Фото: Громадське

Як проходить аукціон?

Галереї заробляють на проведенні аукціонів, які бувають класичними — публічними, де є молотки, ставки й слова: «Один, два, три — продано». І «тихими», коли під час продажу в залі може взагалі не бути жодної людини.

«Ми жартома називаємо їх «гібридними аукціонами», адже вони одночасно проходять онлайн і оффлайн», —  розповідає Леонід.

Кожна наступна ставка розраховується з формули, прописаної в правилах аукціону: зазвичай вона становить від 5 до 20% від первісної вартості роботи. Приміром, якщо ставка за умовою становить 10%, а картина коштує 1 тисячу доларів, щоб перебити попередню ставку, необхідно поставити 1,1 тисячу, наступна ставка вже становитиме 1,2 тисячі (або вище) і так далі.

Щоб оживити ринок і підвищити продажі на «тихому аукціоні», в «Дукаті» вказують стартові ставки набагато нижче ринкових, іноді — вдвічі чи навіть утричі. Цей прийом називається «реанімаркетингом ринку».

З кожної проданої на «тихому аукціоні» картини галерея заробляє 10% від її вартості на мить продажу.

Звідки лоти?

Предмети мистецтва потрапляють у галерею і на аукціон з чотирьох джерел:

• Художники. Або члени сім'ї художника, якщо він помер. «Дукат» бере роботу і за умови продажу відраховує комісію.
• Колекціонери. Колекційні роботи зазвичай не продаються на виставках. Однак, що частіше виставляються роботи, то відомішими вони стають, а отже, з'являється можливість продати їх дорожче в майбутньому.
• Арт-дилери
• Антикварні ринки

Експонати в аукціонному домі «Дукат», Київ, 5 квітня 2018 року Фото: Громадське

Усе тільки починається

Одна з головних цілей холдингу «Дукат» у найближчому майбутньому — відкрити музей.

Український легальний арт-ринок — явище молоде. Наприклад, один з найстаріших і найвідоміших — аукціон Сотбіс — почали проводити в Європі в 40-х роках 18-го століття. Крістіс — у 60-і роки 18-го століття. Однак добре відомо, що в Західній Європі арт-ринок існував і раніше. З огляду на те, що інтерес до українського мистецтва з боку аудиторії збільшується, зі сторони професіоналів підтримується, а експерти прогнозують його розвиток, можна зробити висновок, що в українського арт-ринку все тільки починається.

ДИВІТЬСЯ УСІ ВИПУСКИ ПРОГРАМИ БІЗНЕС-ПЛАН

«Бізнес-план» — спільний проект Громадського й каналу «Настоящее время» про малий і середній бізнес в Україні.