Війна

Міжнародний вимір Авдіївки: три можливі сценарії дій Росії, США, ЄС

3 лютого, 2017 14:22
Війна/Міжнародний вимір Авдіївки: три можливі сценарії дій Росії, США, ЄС
Зберегти
Вигляд
lead
Експерти пов’язують загострення конфлікту на сході України з телефонною розмовою нового керманича Білого Дому Дональда Трампа з Владіміром Путіним, невдалою с точки зору останнього

Навіщо Росії потрібна нинішня ескалація конфлікту на сході України? Ескалація, що викликає нову хвилю заяв про «крайню стурбованість» від міжнародних організацій та західних урядів? Ескалація, ціна якої — смерті й страждання людей?

Ці питання ставлять сьогодні чимало людей як в Україні, так і за її межами. Впродовж останніх тижнів Громадське.Світ спілкувалося з багатьма іноземними експертами, обізнаними з процесами всередині урядів найвпливовіших країн. Вони висловили свої прогнози подальших дій Росії, зокрема оцінили ймовірність «Ялтинської конференції 2.0». Ідеться про можливість повернення до ідеї «сфер впливу» та їхнього переділу між найвпливовішими державами на кшталт того, що стався в 1945 році за участі тодішніх керманичів США, Росії та Великої Британії.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Крайня стурбованість: міжнародна реакція на ситуацію в Авдіївці»

СЦЕНАРІЙ № 1

«Дешева Ялта»

Частина аналітиків пропонує пов’язувати загострення бойових дій з телефонною розмовою президента США Дональда Трампа з російським візаві Володимиром Путіним 28 січня. Мовляв, господар Кремля не отримав бажаних сигналів про зняття санкцій, про можливість нових компромісів. Відповідно, він вирішив у відповідь продемонструвати, що дії контрольованих Кремлем збройних формувань на сході України залежать не від санкцій проти Росії, а доброї чи злої волі російської влади.

Якщо ініціатори ескалації керуються такою логікою, то їм важливо втягнути Трампа в двосторонні переговори й домовитися про «сепаратне» зняття санкцій Америкою.

Експерти пов’язують загострення конфлікту на сході України з телефонною розмовою нового керманича Білого Дому Дональда Трампа (ліворуч) з Владіміром Путіним, невдалою с точки зору останнього

Фото: Pete Marovich/Pool, kremlin.ru

У такому дусі прозвучала й заява речника російського президента Дмітрія Пєскова: «…Предметно ситуація з українським врегулюванням під час розмови Путіна та Трампа не обговорювалася, акцентувалася потреба якнайшвидшого врегулювання української кризи… Це зайвий привід для негайного відновлення діалогу та співробітництва між Росією й Америкою, зокрема в інтересах розв’язки українського вузла».

Відтак, мета ініціаторів нової ескалації має бути не настільки глобальною, як «Ялтинська конференція 2.0». Ідеться радше про тактичне маневрування, у гіршому випадку – про «дешеву Ялту 2.0», як назвав це в інтерв’ю Громадському старший дослідник Європейської ради зовнішніх відносин Ендрю Вілсон.

«Друга Ялта» в буквальному сенсі не відбудеться. Це був тристоронній договір великих держав. Але певна двостороння «дешева» трампівська версія Ялти однозначно є можливою. І вона виглядала б як дуже погана угода. Якщо ви даєте росіянам те, чого вони просять, і не вимагаєте нічого взамін, — це невдалий початок президентства. Водночас це б показало, до чого реально прагне Трамп», — зауважив експерт.

СЦЕНАРІЙ №2

«Дорога Ялта»

Найбільш небезпечний для України сценарій подій – це повторення в сучасних умовах глобального компромісу між Росією, США, Великою Британією та ЄС в особі Франції, Німеччини щодо «сфер впливу й інтересів».

На практиці це означало б, зокрема, укладення нових домовленостей про врегулювання конфлікту на сході України. У цьому випадку, ймовірно, Росія готова була б «вплинути» на контрольовані нею збройні угруповання — й артилерія та танки на українській землі, нарешті, замовкли б. 

В сучасних умовах для України важливе неповторення переділу "сфер впливу та інтересів" на кшталт ялтинських домовленностей 1945 року (на архівному фото зліва направо Вінстон Черчилль, Франклін Рузвельт та Йосип Сталін) Фото: public domain

Це могло б бути досягнуто за рахунок відмови України від вступу до НАТО, ЄС, відстрочки розмови про Крим та згоди на місцеві вибори на Донбасі за відсутності контролю над кордоном з боку місії ОБСЄ. Власне, схожі умови перераховані в публікації в американському виданні The Wall Street Journal українського олігарха Віктора Пічнука, яку він відмовився коментувати під час «українського сніданку» в Давосі

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Поміж слів: українське питання в Давосі»

Це все було б частиною ширших домовленостей, які гіпотетично могли б стосуватися і Молдови та Грузії, країн, які Росія хотіла б теж бачити у своїй «сфері впливу».

Втім, ймовірність цього сценарію викликає найбільший скепсис в експертів. Так, німецький політолог, експерт Інституту євро-атлантичного співробітництва Андреас Умланд в інтерв’ю Громадському наголосив, що самої волі Трампа для такого глобального компромісу було б не достатньо:

«Я думаю, цей період історії пройдений, коли всупереч бажанням малих народів можна щось вирішити на великій конференції. Найбільш сприятливий для України варіант – це якби Росія пішла хоча б на часткові поступки в обмін на скасування санкцій. Ідеться про дотримання перемир’я, про відведення важких озброєнь».

СЦЕНАРІЙ3

«Знову Мінськ»

За ще однією версією, нинішня ескалація на сході України – це перевірка здатності Заходу зберегти єдність, «розвідка боєм» в прямому сенсі, тест готовності Трампа триматися своїх союзницьких зобов’язань.

Екс-міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у коментарі Громадському заявив, що компроміс щодо України вже досягнутий і в озорому майбутньому, що б не відбувалося на  Донбасі, нічого іншого очікувати не варто.

«Компроміс уже існує. Мінські угоди – це і є компроміс. І є проблема їхнього виконання. Треба наполягати на тому, щоб вони крок за кроком втілювалися в життя. Я не думаю, що ви можете щось змінити в цьому плані. Це не в інтересах ані Києва, ані Москви, як на мене. І це має сильну підтримку Європейського Союзу», — сказав Більдт.

Старший дослідник Брюссельського офісу «Інституту Елькано» Ульріх Шпек відзначає, що перші кроки Трампа засвідчили: він не ігнорує союзницьких зобов’язань Америки. Так, президент Сполучених Штатів перш, ніж дзвонити Путін, переговорив з німецькою канцлеркою Анґелою Меркель.

«Це добре, що Трамп спочатку поговорив із Меркель, а не з Путіним… І це свідчить про те, що вона є важливою фігурою. Це означає, що Трамп не ігнорує союзників. Він не стрибав через голову Європи – він говорив із Мей, із Меркель. Та важко сказати, чи вони серйозно впливають на нього. Наразі процес ухвалення рішень Білим домом є незрозумілим. Складається враження, що навіть державний секретар Рекс Тіллерсон і міністр оборони Джеймс Меттіс не завжди володіють інформацією щодо стратегічно важливих питань», — зауважив Шпек.  

Так, після перемовин із главою британського уряду Терезою Мей Трамп заявив, що говорити про зняття з Росії санкцій наразі рано.

Пов`язані новини