Австралія слідом за США оголосила дипломатичний бойкот Олімпійським іграм у Пекіні

Австралія вирішила оголосити дипломатичний бойкот зимовим Олімпійським іграм 2022 року в Пекіні. Причина — репресії щодо уйгурів.

Про це повідомив прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон, цитує ABC.

Він наголосив, що на рішення бойкотувати Ігри вплинуло також замороження дипломатичних відносин з боку Пекіна, яке не дозволило Австралії висловити занепокоєння щодо прав людини в Китаї.

«Ми були б дуже раді поговорити з китайським урядом про ці проблеми, і з нашого боку цьому не було перешкод. Але китайський уряд постійно не приймає ці можливості для нас, щоб зустрітися щодо цих питань», — зазначив Моррісон.

Бойкот поширюватиметься і на австралійських чиновників, які вже перебувають у Китаї. Натомість австралійські спортсмени братимуть повноцінну участь у змаганнях.

Австралія стала другою країною, яка оголосила дипломатичний бойкот Олімпійським іграм у Пекіні через порушення прав людини у Китаї: раніше такий крок анонсували США. Китайська сторона відповіла американцям, що запровадить проти Вашингтона заходи у відповідь. Олімпійські ігри відбуватимуться з 4 по 20 лютого 2022 року.

Хто такі уйгури?

Уйгурська меншина мешкає в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Вони становлять 45% населення району, а 40% — етнічні ханьці. Усього в Китаї мешкає приблизно 10 мільйонів уйгурів.

Відколи Китай відновив контроль над регіоном у 1949 році, у Сіньцзян мігрувало багато етнічних ханьців, через що зараз уйгури занепокоєні можливим витісненням власної культури.

Активісти, які борються за права уйгурів, наголошують на тому, що Пекін їх дискримінує. Одним із прикладів є так зване їх перевиховання. За свідченнями журналістів та правозахисників, уйгурів ізолюють у «таборах з метою освіти». Декого висилають у рідні міста «під арешт».

Як пише Reuters із посиланням на активістів та експертів ООН, у китайських таборах утримують 1 мільйон уйгурів-мусульман. Китай заперечує це і заявляє, що ці табори лише забезпечують професійну підготовку людей.

Дослідники розповідають, що активісти перебувають у постійному страху через можливі переслідування. Окрім таких порушень прав, проти уйгурів застосовують і побутову дискримінацію. Наприклад, уйгурам можуть відмовити здати номер у готелі.