ENRU
Багатожонство за суспільною згодою — як укладають полігамні шлюби в Азербайджані
12 травня, 2017
w

Азербайджан, як світська держава, не визнає полігамні шлюби. У Статті 12 Сімейного кодексу Азербайджанської Республіки від 1999 року йдеться: «Не допускається укладання шлюбу між особами, одна з яких або обоє перебувають в іншому шлюбі». Проте, популярність таких сімейних союзів за 25 років незалежності значно зросла.

Адвокат Ельчін Садигов зазначає: «керуючись цією статтею, формально можна вважати, що багатожонство в Азербайджані незаконне, але за порушення цього пункту статті не передбачено жодного покарання. Тому полігамні шлюби, зрозуміло, без державної реєстрації, в принципі, ані для чоловіків, ані для жінок не заборонені».

Що стосується дітей, які народилися в подібних шлюбах, адвокат каже: «Згідно зі статтею 44.3. (Встановлення походження дитини) Сімейного кодексу, батьківство особи, яка не перебуває в шлюбі з матір’ю дитини, встановлюється подачею батьком і матір’ю дитини спільної заяви до відповідного органу виконавчої влади».

За словами адвоката, встановлення факту визнання батьківства в судовому порядку також регулюються кількома статтями вищезгаданого кодексу.

«Права та обов’язки дітей, народжених від осіб, які не перебувають у шлюбі, встановлюються відповідно до статті 48, яка говорить, що діти по відношенню до батьків і родичів мають ті ж права та обов’язки, що і діти батьків, які перебувають між собою в шлюбі», — зазначає адвокат.

Як виглядає багатожонство на практиці?

Габіль (ім’я змінене) народився в багатодітній родині в глухому селі Азербайджану. Навчався добре, і вступати до вишу поїхав до Білорусі — в Мінську ще з радянських часів жив далекий родич. Там Габіль познайомився зі студенткою Оленою (ім’я змінене) і до закінчення інституту пара вирішила одружитися.

У рідному селі Габіля від цієї новини жахнулися. «Уруснан евленір» — взяти у дружини росіянку — в деяких районах Азербайджану це майже клеймо. Азербайджанські чоловіки їдуть в країни СНД на заробітки, вчитися або з інших причин і, буває, зустрічають там «чужоземку». Сім’я була рішуче проти шлюбу і висунула ультиматум: «Або вона, або ми!»

«Або вона, або ми!»​

Габіль обрав Олену, проте родину втратив — родичі перестали спілкуватися з «неблагополучним сином». Не допомогли навіть коли молодята переїхали в Баку і почали знімати квартиру, долаючи побутові проблеми.

Шлюб виявився вдалим — Габіль зайнявся бізнесом, пов’язаним з нафтою, в середині нульових, подружжя побудувало будинок на околиці міста і збиралося завести дитину.

Та раптом подзвонив старший брат Габіля — мовляв, матері раптово стало погано і добре б приїхати попрощатися. Габіль кинувся в рідне село, побоюючись не застати матір живою. Але виявилося, що в будинку — свято, приїхали родичі, підходять до нього, вітають. Але святкували, як з’ясувалося, зовсім не повернення Габіля додому, а ... його весілля!

Цілком здорова мати та старший брат заявили, що родина більше не буде втручатися в його життя, нехай живе з «тією жінкою», але тут у нього буде дружина зі своїх. Габіля вирішили одружити на молодій родичці. Більш того, наречену вже привезли, і тепер повернути її назад в рідну домівку не можна — це стане ганьбою для всієї родини.

Брат пояснив розгубленому Габілю, що шлюб буде укладений місцевим муллою, без жодних «папірців з РАГСу», так що нічого незаконного в цьому немає. Після чого молода дружина залишиться жити в будинку свекрухи, допомагатиме у господарстві, а від Габіля потрібно тільки надсилати гроші та час від часу відвідувати дружину.

«Ніякий папірець з РАГСу непотрібний»

«Деде-баба гайдасийнан» (за звичаєм наших дідів і батьків) — завершив свою промову старший брат і привів в кімнату молоду дівчину. Так Габіль вперше побачив свою наречену. Чинити опір далі не було сенсу. До кімнати увійшов мулла, прочитав їх «ніках» (обряд вінчання) і відтепер, «з волі аллаха», вони стали чоловіком та дружиною.

Через кілька днів Габіль повернувся до себе в Баку. Олені він, звісно, нічого не сказав, життя йшло, як і раніше. Але за кілька місяців у двері їх бакинського будинку постукали. На порозі Олена побачила незнайомого чоловіка, який тримає за руку молоду вагітну жінку. Чоловік — старший брат її чоловіка — розповів Олені, що привіз родину Габіля.

Олена була шокована. Але Габіль терміново повернувся додому, все підтвердив. «Ми більше не можемо так жити, ти сам повинен утримувати свою сім’ю», — процідив крізь зуби брат і залишив розгубленого Габіля з двома заплаканими жінками.

Олена спочатку страшно переживала, плакала щодня, збиралася йти, але Габіль був непохитний. Другу дружину, вагітну, він кинути не міг. Коли Олена зрозуміла, що розлучитися і повернутися до Мінська не може, вона змирилася. Будинок розділили між жінками: верхній поверх — для Олени, а нижній, де розташовувалась кухня, — для другої дружини.

Незабаром народився син, і друга жінка зайнялася немовлям, заодно почала обслуговувати всю родину. Так поступово і зжилися разом. Дружини особливо не спілкувалися між собою, але і не конфліктували. Сусіди поставилися до ситуації з розумінням, а владу це ніяк не цікавило.

Згодом Габілю почало здаватися, що хоча рідні його й обдурили, все склалося найкращим чином, і друга дружина йому дійсно теж потрібна. Родина й донині живе разом, дітей у них вже двоє.

Які передумови багатожонства в Азербайджані?

В Азербайджані історично практикувалося багатожонство, виключаючи 70-річний радянський період. За часів СРСР полігамія досить жорстко переслідувалася — згідно зі статтею 235 КК СРСР, багатожонство каралося позбавленням волі до одного року, виправними роботами на той же строк або штрафом. Однак, навіть у той час існували подібні родини, особливо в провінції.

Правозахисниця Мехрібан Зейналова вважає, що поява таких сімей обумовлена передусім соціально-економічними факторами, а вже потім ментальними та релігійними.

«Таких випадків насправді не дуже багато, переважно це явище охоплює південні регіони країни. Проблема полягає в тому, що дівчатка не отримують належної освіти, це надалі грає негативну роль в їхньому житті, часто вони не можуть себе забезпечити самі», — говорить Зейналова.

Експертка вважає, що суспільство повинне приділяти більше уваги розвитку жіночого підприємництва в країні. Наприклад, якщо ввести спеціальний безвідсотковий кредит для жінок, то це може надалі призвести до економічної незалежності багатьох з них.

Чи є статистика щодо подібних випадків в Азербайджані?

Ельгюн Сафаров, глава інформатики та аналітичних досліджень Державного комітету з проблем сім’ї, жінок і дітей Азербайджану,на наш запит відповів, що статистичної інформації щодо подібних полігамних родин в них немає та скарг в зв’язку з цим проблемами не надходило.

«Але співробітники нашого комітету часто брали участь в судових процесах через проблеми подібних сімей. Особливо це стосується жінок, які уклали «ніках» з громадянами Туреччини та Росії. Там виникали проблеми, що стосуються майна та батьківських прав. Але батьківські права, згідно з сімейним кодексом Азербайджану, є у всіх людей, і шлюб тут не відіграє ролі. Тому народжені в таких шлюбах діти, мають право і на аліменти, і на спадщину.

У законодавстві немає ніяких обмежень на релігійний шлюб, тобто на «ніках», але можу сказати, що існує неофіційна директива щодо припинення подібних випадків. Ми неофіційно попросили Управління мусульман Кавказу, щоб їх мулли перед тим, як укласти релігійний шлюб, вимагали від молодят відповідні офіційні документи про укладення шлюбу. Але особисто я не схильний думати, що це правило працює ефективно. Для припинення подібних випадків нам необхідно докласти зусиль в напрямку просвіти населення, реформування нинішнього законодавства та продовження наших досліджень», — сказав Ельгюн Сафаров.

Справді, чи існують перешкоди для «нікаху», та чи вимагають особи з духівництва, які його проводять, довідку про укладення шлюбу?

На це питання в Управлінні мусульман Кавказу практично відмовилися відповідати, перенаправивши запит на інший номер телефону, який перемикався на факс.

В сьогоденних реаліях Азербайджану поширенню багатожонства «сприяє» кілька важливих соціальних факторів. Це, безумовно, наслідки затяжного регіонального військового протистояння, масової еміграції чоловіків з країни, загальна бідність та безробіття, особливо в провінції.

Член Ради релігійних експертів, вчений-теолог Ельшад Мірі вважає, що іслам зовсім не заохочує багатожонство, а лише дозволяє.
Теолог каже, що про це йдеться в третьому аяті сури «Ан-Ніса»:

«Якщо ви боїтеся, що не будете справедливі до сиріт, то одружитеся з іншими жінками, які подобаються вам: на двох, трьох, чотирьох. Якщо ж ви боїтеся, що не будете однаково справедливі до них, то задовольняйтеся однією, що опанувала ваші десниці. Це ближче до того, щоб уникнути несправедливості або бідності».

Богослов і правозахисник Гаджи Ільгар Ібрагімоглу прокоментував наше запитання про шлюб в ісламі наступним чином:

«Сім’я в ісламі — це священне вогнище. Це духовний союз між чоловіком та жінкою, який укладається заради божественної згоди. Юридична система ісламу передбачає первинну і вторинну системи. Шлюб з однією дружиною — є первинною нормою.

Але у разі потреби, Іслам також передбачає й можливість багатожонства. Але це не носить характер норми, а також обумовлюється особливими стандартами, дотримання яких на практиці вимагає вельми пильного підходу. І Наріжним каменем цього підходу є концепція справедливості».

/Ельмір Мірзоєв, 

Матеріал опубліковано в рамка російськомовного партнерства з виданням Meydan TV

Підписуйтесь на наш канал в Telegram