«Ми шукали символ того часу і цього часу. Мілітарі символ, який мав би багато значень. Так ми зрозуміли, що це — балаклава», — розповідає Марічка Марчик, учасниця гурту Balaklava Blues. Разом із своїм чоловіком Марком вони поєднують електронну музику із народними піснями, які Марічка знаходила в етнографічних експедиціях.

Зараз музиканти живуть в Торонто, хоча познайомилися біля сцени Євромайдану. Марічка співала народні псальми (релігійні пісні), Марко випадково почув її спів.

Марко пояснює, що блюз — глибока традиція афроамериканців, коли люди співають про те, що наболіло. «Після революції і війни у кожного є невидиме татуювання балаклави. Навіть коли балаклаву знімаєш, воно все одно залишається на обличчі».

Виступають не тільки в Канаді та Україні. Після київського концерту відразу їдуть на фестиваль в Ірландію, потім будуть концерти у Великій Британії. Музиканти кажуть, що прагнуть показати українську культуру на весь світ.

Поділитись: