ENRU

Футбольний бум у Китаї: чому Компартія вимагає знизити витрати на іноземних зірок

B5dc27420df61594c
Новачок китайської команди Шанхай СІПГ Оскар Facebook

Китайський футбольний клуб Шанхай Шеньхуа наприкінці 2016 року зробив гравця збірної Аргентини Карлоса Тевеса найбільш високооплачуваним футболістом світу. Інша шанхайська команда, СІПГ, заплатила за трансфер бразилького півзахисника Оскара 60 мільйонів євро.

Державна адміністрація з питань спорту заявила, що в майбутньому КНР більш жорстко регулюватиме витрати місцевих футбольних команд і введе необхідні обмеження.

Громадське пояснює, що відбувається з футбольним бумом у Китаї.

Розвиток футболу – ініціатива президента КНР Сі Цзіньпіна

Cі Цзіньпін під час візиту до США у 2010 році, Wikipedia.org

У квітні 2016 року китайська футбольна асоціація оприлюднила стратегію розвитку спорту номер один у країні. Згідно з положеннями стратегії, до 2050 року Китай повинен стати «суперсилою світового футболу».

Для виконання цієї програми до 2020 року асоціація планує залучити до занять футболом до 50 мільйонів дітей і суттєво розвинути спортивну інфраструктуру. Зокрема, йдеться про відкриття 20 тисяч тренувальних баз і 70 тисяч нових футбольних полів.

За розвиток футболу відповідає спеціальний член Політбюро, призначений генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном. Генсек визнає себе футбольним ентузіастом: своєю мрією Сі називає перемогу національної збірної КНР на чемпіонаті світу з футболу.

Крім того лідер Піднебесної виявляє бажання провести в Китаї світову першість. Країну називають одним із фаворитів на отримання права прийняти чемпіонат світу 2026 року.

Ініціатива держави спонукала вкладати гроші в футбол місцеві клуби

Світлина shakhtar.com

Футбольний бум відзначив січень 2016 року – період так званого трансферного вікна, впродовж якого команди можуть заявляти нових гравців.

Клуб Гуанчжоу Евергранд заплатив мадридському Атлетико 37 мільйонів євро за нападника Джексона Мартінеса, а команда Цзянсу Сунін витратила понад 70 мільйонів євро на підписання бразильців Раміреса та Алекса Тейшейри. Останній залишив заради пропозиції з Китаю представника чемпіонату України, донецький Шахтар.

Таким чином трансферний рекорд для чемпіонату Китаю в межах одного тижня побили тричі.

Рік потому новий рекорд встановив перехід Оскара. Ще за кілька тижнів Шанхай Шеньхуа заплатив за аргентинця Карлоса Тевеса 84 мільйони євро. Офіційні дані про заробітну платню нападника не розголошуються, проте, за повідомленнями в медіа, щотижня колишній гравець Манчестер Юнайтед отримуватиме близько 700 тисяч фунтів.

Китайські клуби змушені захочувати зірок вигідними контрактами

Представники китайської футбольної першості почали залучати іноземні кадри задовго до 2016 року. Приміром, у 2003-му кілька місяців за нині розформовану команду Гансу Тяньма виступав гравець збірної Англії Пол Гаскойн. У 2012 році ж у нападі вже згаданої Шанхай Шеньхуа грали колишні партнери за Челсі Дідьє Дрогба і Ніколя Анелька.

Дідьє Дрогба (ліворуч) та Ніколя Анелька (праворуч) під час виступів за Шанхай Шеньхуа, Wikipedia.org

Проте суттєво підняти рівень китайської Суперліги завдяки залученню іноземних футболістів не вдалося. Понад те, у 2013 році футбольну Піднебесну сколихнув масштабний скандал із договірними матчами. Покарання отримали 33 особи – зокрема й футболісти.

За таких обставин зацікавити гравця пристойного рівня китайські клуби можуть лише через фінансові умови. Це розуміють і потенційні клуби-продавці, тому виставляють для Китаю значно дорожчі цінники. У такий спосіб для Європи КНР стала прибутковим ринком збуту.

Для стимулювання розвитку китайських футболістів введено обмеження на іноземців

Національна збірна Китаю з футболу, Wikimedia

За останніми даними, у рейтингу ФІФА, складеному з усіх членів Міжнародної федерації футболу, національна команда Китаю посідає 82 місце з 209. Країна з найбільшою в світі кількістю населення сусідить у рейтингу з невеличкими островами Фарери та Сент-Кіттс і Невіс.

Виправити ситуацію Китай намагається через введення квот. До 2000 року у складі китайської команди могло бути не більше трьох гравців з-за кордону. Нині вони можуть мати в складах не більше п’яти іноземців, проте один із них повинен бути громадянином азійської країни. Досі заборонено використовувати іноземців-воротарів.

Брак професійних гравців високого рівня з китайським паспортом, утім, штучно підвищує ціну на кадри. Наприклад, торік голкіпер Чжан Лу, що провів за збірну Китаю лише два матчі, змінив команду за 10 мільйонів євро. У цьому контексті 60-мільйонний цінник за гравця збірної Бразилії Оскара не видається настільки захмарним.   

Обмеження на дорогі придбання від комуністичної партії

Wikipedia.org

«Надалі уряд обмежуватиме дорогі придбання футбольних клубів і встановить межу найвищого рівня заробітної платні», – цитує видання The Guardian речника Державної адміністрації з питань спорту.

Головною метою програми розвитку футболу Адміністрація називає «закладання фундаменту футбольних клубів, які могли б прожити сотні років». Багатомільйонні витрати ж на окремих футболістів вона вважає нераціональними. Тому не виключено, що цьогорічні дорогі підписання китайських клубів виявляться останніми.