Бійці «Дніпра-1» про Іловайськ: у них був наказ нікого не випускати

«Вони просто нас загнали в коридор. Спілкуючись з іншими хлопцями, хто потрапив в полон, стає зрозуміло, що в них був наказ жодної живої людини не випускати з цього кільця. На моїх очах загинуло більше ста людей», - говорить боєць «Дніпра-1» Анатолій.

«Бачив тих росіян, як вони нам махали і «факи» показували. Мене до своєї хати затягнув дід, такий український дід, наш. Сказав, перечекай, тут їздить дядько з Червоного Хреста, він допоможе. То вияввся полковник Стеблюк, який домовився з росіянами про наше звільнення», - розповів боєць з позивним «Кум».

«Попав» у перший же день, коли тільки намагалися зайти в Іловайськ. Коли прилетів постріл РПГ під башту танка, за яким ховались, вимушені були відійти в посадку. Там одразу вибухнула міна, відчув тільки як ноги відірвались від землі. У лікарні Старобешевого лікар-сепаратист зашивав мене і питав, якого чого ми сюди прийшли вбивати мирне населення. Намагався з ним поговорити, людина не чує, на своїй хвилі, - згадує  Євген. - Потім був Маріуполь, а звідти вже «вертушкою» доставили до Дніпра».

/ Громадське.Дніпро